Для цього потрібно схрещувати людей з талановитих сімей з людьми чужорідної і насамперед психопатологічної крові, тобто потрібно навмисно робити біонегативну людину.
Д-р Ланґе-Ейхбаум, “Геній, божевілля і слава”.
– Товариші, щоб ви відпочили від гріхів Адама і Єви, сьогодні ми погортаємо американську заборонену літературу, яку ви не знайдете у книгарнях США. “Голос Америки” обурюється, що ми не друкуємо наших дисидентів, але й у них також є свої дисиденти, для яких також існує негласна цензура.
Якщо наші дисиденти, як правило, ліві марксисти, неотроцькісти, то американські дисиденти – це консерватори, християни, словом, праві.
Колись Маяковський волав у віршах: “Хто там крокує правою? Лівою! Лівою! Лівою!”
Потім він, цитуючи його слова, "захлинувся власною блювотиною" і пустив собі кулю в лоб.
Що таке праві та ліві? З погляду семантичного аналізу, слово “праві” походить від лексичного кореня “правда, правота”. Згадайте перший давньоруський правовий кодекс “Російська правда”.
А що таке "ліві"? Це все те, що зворотне правді та правоті. І це також відображається в семантиці нашої мови: робити зліва, ліва робота, продати наліво, лівий хлопчик і так далі. А знаєте, що таке “лівий хлопчик”? Це жаргонна назва педерастів.
У книзі Моріса Бессі “Історія магії та надприродного”, Лондон, 1964, говориться: “...загальний рух вліво, згідно з сучасною психологією та психоаналізом – це символ підсвідомого та смерті”
(с. 18).
Далі: “Князь пітьми їде на чорному коні, який галопує ліворуч, у напрямку, який вважається зловісним (етимологічне походження від латинського «синіструм», що означає одночасно «лівий» і «зло, порок»)”
(с. 176).
Бачите, ми цей тайнопис теж знаємо, – посміхнувся генерал-професор Малінін, який любив скаржитися, що він професор брудних справ і що в нього тільки прізвище солодке, а робота гірка. – Тепер ми люди вчені. Знаємо, де право і де ліво.
Ось я беру книгу Кеннета Гоффа "Батько комунізму – сатанізм", Голлівуд, 1970. Судячи з назви, можна подумати, що автор цієї книги священик. Але Кеннет Гофф зовсім не священик, а один із колишніх організаторів та керівників компартії США.
А ось що він пише: “Хвиля люцифер'янства, яка прокотилася Росією перед революцією, тепер насунулася на Америку...”
. Потім він описує гучне масове вбивство в будинку голлівудської зірки Шарон Тейт: “Чоловік Шарон Тейт – Роман Поланскі – це той режисер, який випустив картину “Дитя Розмарі”, де показано народження антихриста. Шарон Тейт і ті, хто був убитий разом з нею, влаштовували такі сексуальні оргії, порівняно з якими оргії в Стародавньому Римі здадуться шкільним пікніком. І ось під час однієї з таких диких оргій з'явилися хіппі-сатаністи і вчинили ці холоднокровні вбивства”
(с. 4-5).
Можливо, навіть сатаністам стало гидко від того, що роблять голлівудські зірки?
Гофф: “...вбивство Тейт – це лише один із багатьох кривавих ритуалів та чорних мес, які відбуваються в нашій країні... Сьогодні у Сполучених Штатах буйно розрослися сатанізм та ілюмінізм. Понад 5 мільйонів американських громадян беруть участь у «чорній месі”...
“У багатьох місцях на вівтарях на честь сатани гвалтують молодих дів, навколо статуї сатани влаштовують дикі сексуальні оргії, а на вершинах гір у повний місяць відбуваються огидні обряди” (с. 6-7).
Ось вам американська свобода у 1970 році!
Далі: “Французька революція та Російська революція. У принципі, ані та, ані інша не були зроблені з економічних чи політичних причин, щоб полегшити долю бідних та середніх класів населення... Факт той, що обидві ці революції є результатом таємного підпільного планування з метою того, щоб певна система, невидима імперія, прихована організація могла досягти своєї темної мети” (с. 11-12).
Це звучить, як марення білоемігранта. Але це пише один із колишніх організаторів та керівників компартії США. Хіба це не цікаво?!
Далі: “Згідно з записами таємної єврейської каббали, сіонські мудреці вже в 929 році до Р.Х. склали схему, як мирним шляхом захопити весь світ за допомогою каббали”.
“...Ці мудреці вирішили мирним шляхом завоювати світ для Сіону з хитрістю символічної змії, голова якої представляє тих, хто посвячений у плани єврейської адміністрації, а тіло цієї змії представляє єврейський народ, хоч ця адміністрація і має залишатися таємницею навіть для самого єврейського народу”.
“...Там буде створено духовну деморалізацію та занепад звичаїв, головним чином за допомогою єврейських жінок, які маскуються під француженок, італійок тощо. Вони є найвірнішими провідниками аморальності в житті чоловіків, які стоять на чолі націй” (с. 28-29).
Маячня божевільного? Але нагадаю, що третя дружина Сталіна, Роза Каганович, була єврейкою. Перша дружина Хрущова, Горська, була єврейка. Дружина Брежнєва – теж єврейка. Комуніст Гомулка був одружений з єврейкою, але й фашист Пілсудський теж був одружений з єврейкою. І навіть божевільний імператор Нерон був одружений з єврейкою Поппеєю. Але й дружина президента Кеннеді, Жаклін, теж трішки з прожиддю, із французьких євреїв. І цей список можна продовжувати нескінченно.
Тут слід зауважити, що якщо радянські дисиденти, як правило, ліві і семіти, то американські дисиденти, як правило, праві – і антисеміти. А оскільки вони ще й християни, вони відразу ж починають смикати за хвіст антихриста. Але оскільки 90% американської компартії складається з євреїв, а решта 10% негри, то я не здивуюся, якщо Кеннет Гофф сам єврей. Це типова історія для багатьох антисемітів – від Торквемади до Гітлера.
Ось вам, наприклад, що пише Гофф: “Як Ісус, так і Іван Хреститель засуджували фарисеїв за проповідь священства сатани, як змій свого часу. Іоанн Хреститель каже їм: “породження єхиднини! хто навіяв вам тікати від майбутнього гніву?” (Матв. 3:7). А Ісус каже їм: “Змії, породження єхіднини! як ви втечете від засудження в геєну?”
(Матв. 23:33) (с. 29).
Але ж, за єврейською бухгалтерією, Іван Хреститель та Ісус – були євреями. Ось і розберіть тут, хто семіти та хто антисеміти?!
Коли президент Франклін Рузвельт видав свого сина Франкліна Рузвельта-молодшого за спадкоємку мільйонів Дюпона, то подію подавали як найблискучіший шлюб XX століття. А в масонському музеї на 23-й вулиці у Нью-Йорку я сам бачив фото, де президент Рузвельт вітає свого 19-річного сина з посвятою до масонів. Там же серветка, мабуть, для весільного банкету, у формі масонського фартуха, на якій чорним по білому зображено череп та схрещені кістки, як на піратському прапорі.
26 травня 1965 року американська преса повідомила, що дружина Рузвельта-молодшого Етель Дюпон, спадкоємиця мільйонів Дюпона, наклала на себе руки. До цього вона кілька разів була в божевільні. Ось вам і найблискучіший шлюб XX століття!
Потім Рузвельт-молодший одружився з єврейкою Феліше Варбург-Сарнов, спадкоємицею банківського будинку Варбургів, того самого, який фінансував російську революцію ("Тайм", 13.07.1970). А дружина другого сина президента Рузвельта, Джеймса, засадила своєму чоловікові ніж у спину, і її потягли до божевільні (“Тайм”, 23.05.1969).
До речі, голова корпорації “Тайм”, король преси Андрю Хайскелл теж одружений із єврейкою. Та не просто з єврейкою, а з сестрою іншого короля преси – власника "Нью-Йорк таймс".
Від цих капіталістів не відстає й король комуністів, голова компартії США Вільям Фостер, який одружений із єврейкою Естер Абрамович. Наступний генсек компартії США Ерл Браудер також одружений з єврейкою Раїсою Беркман.
Ім'я цієї Раїси Беркман мені щось нагадує. Воно нагадує мені Олександра Беркмана. Можливо, це навіть родичі. У 1910 році перша в Америці школа для "сексуального просвітництва", тобто для духовного розбещення малолітніх, була створена євреєм-анархістом Олександром Беркманом у співдружності з Еммою Гольдман, теж єврейкою і теж анархісткою. За підривну діяльність цю веселу парочку в 1919 році в судовому порядку депортували до СРСР. Так само, як тепер ми депортуємо наших єврейських дисидентів до США. За позику – віддяка.
Стоячи на палубі пароплава, перед лицем Статуї Свободи, апостоли свободи Беркман і Гольдман лаялися недрукованими словами, а Емма Гольдман, як належить справжній революціонерці, за допомогою пальців сморкалася на голови чиновників американського уряду, що спостерігали за депортацією, серед яких був такий собі Едгар Гувер. Демократія!
Але невдовзі цю парочку викинули і з Радянського Союзу. Треба сказати, що їм ще пощастило: згодом, під час Великої Чистки, їх просто пристрелили б, як шалених собак. Але від долі не втечеш – у 1936 році в Ніцці, коли в Москві стріляли його побратимів, Олександр Беркман наклав на себе руки. Кінець досить типовий. Такі люди або когось убивають, або їх убивають, або вони самі себе вбивають.
Всі ці подробиці про Беркмана і Гольдман можна знайти в книзі Дана Уайтхеда "Історія Еф-Бі-Ай" (с. 54-55 і 408) з передмовою начальника Еф-Бі-Ай Едгара Гувера, на голову якого колись вишмаркувалася Емма Гольдман.
Наприкінці цієї книги автор робить висновок про боротьбу з комунізмом: “Еф-Бі-Ай знає, що головна частина цієї роботи належить мислячим людям вільного світу – філософам, мислителям, хто б вони не були, професорам, науковцям, дослідникам, відкривачам істини”
.
Ну ось цим займаємося і ми, – усміхнувся генерал-професор нової радянської інквізиції. – Але наука ця досить заплутана.
Говорячи про єврейську каббалу і символічну змію, про яку згадує Кеннет Гофф, треба сказати, що ця змійка частенько зустрічається на значках і символах різних таємних товариств масонського типу, якими, як правило, кишма кишить кожна революція. І внизу ще підпис: “Не наступайте на мене!”
А тепер, товариші, згадайте Велику Чистку 1935-1938 років, коли під корінь знищували всю ленінську гвардію, яку Ленін принципово вербував із професійних революціонерів, а Троцький – із перманентних революціонерів, тобто із психопатів із комплексами руйнування та саморуйнування, прикладами чого є анархісти Беркман та Гольдман. Ось це і є символічна змія сіонських мудреців.
Кожен із вас пам'ятає, що під час Великої Чистки на рукавах усіх працівників НКВС раптом з'явилася нова емблема, символ чистки – змія та меч. Після закінчення Великої Чистки ця емблема зникла. Справа в тому, що під час Великої Чистки, в принципі, рубали голову цій символічній змії з єврейської каббали. А заразом переламали хребет і антихристу, який завжди товаришує з цією змією.
- Але повернемося до книги Гоффа. На с. 36 він аналізує книгу “Дитя Розмарі”, написану Ірою Левіним (Ira Levin, 1929–2007), за якою режисер-модерніст Роман Поланскі поставив однойменну картину, де детально показується народження антихриста.Якщо вірити Левіну, Поланскі та Гоффу, то антихриста роблять так. Беруть здорову американську жінку, напихають її всякими наркотиками, займаються чорною магією, служать чорну месу, потім якимось чином злягають цю жінку з самим дияволом, внаслідок чого має народитися американський антихрист.
Якщо вірити фантазії єврейчиків Левіна та Поланскі, то крізь наркотичний дим “її ноги прив'язувала до вівтаря Джаккі Кеннеді, яка каже їй, що все буде добре”
. Це не якась Джаккі, а дружина президента Кеннеді, яка теж трішки з прожиддю. Що це: крайня нетактовність, поганий смак, патологічне нахабство? Чи якісь тонкі натяки на товсті обставини?
Потім на сцені з'являється ще один член культу сатаністів – єврейський доктор Абе Сапірштейн, який також допомагає робити антихриста. Так, спільними зусиллями євреїв Левіна, Поланскі і Сапірштейна, народжується голлівудський антихрист, де у якості статиста використовують навіть дружину президента Кеннеді.
Американська преса зображувала Романа Поланскі як польського режисера-модерніста, якого в комуністичній Польщі затискали і який набув свободу творчості лише на вільному Заході. Я бачив польський фільм із безглуздою назвою “Ніж у воді”, поставлений цим Поланскі. Сюжет фільму такий: чоловік – імпотент і садист, дружина-красуня, що нудьгує, і якій весь час чогось хочеться, і хлопчик, який не розуміє, в чому річ. У становищі такого хлопчини виявляється і глядач, який не знає таємниць модернізму. А таємниця цього модернізму така ж стара, як Содом і Гоморра.
Так чи інакше, але кінцевим етапом цього модернізму став фільм “Дитя Розмарі”. Незабаром після цього сталося гучне масове вбивство дружини Поланскі – Шарон Тейт та її компаньйонів, де сам Поланскі лише випадково уникнув цієї долі.
Подібно до судового слідчого Порфирія Петровича зі “Злочину та покарання”, я хотів би відзначити в цьому сенсаційному злочині кілька суттєвих психологічних деталей:
По-перше, вбита Шарон Тейт була на восьмому з половиною місяці вагітності. По-друге, хоч як це не дивно, вбивцями були не чоловіки, а жінки. По-третє, ці жінки-вбивці, знаючи, що восьми з половиною місячний плід може вижити навіть після вбивства матері, кололи вже мертву матір довгими ножами в живіт, щоб умертвити і цей плід. Деякі патологічні деталі вбивства вказують, що особлива лють убивць була спрямована саме на цей плід. Чому?
У розкритті злочину найважливішим є знайти спонукаючі мотиви. За звітами преси, вбивцями були хіппі-сатаністи, які зазвичай або наркомани, або душевнохворі психопати, або сексуальні збоченці. А частенько і те, й друге, і третє. Але, за звітами преси, більшість убитих були не кращими: там фігурували і наркотики, і гомосексуальність, і збочені сексуальні оргії. Вбивство точно за першим законом марксизму – про єдність і боротьбу протилежностей.
Тепер підіб'ємо підсумки. Хіпі-сатаністи, звичайно, знали фільм "Дитя Розмарі", де показується народження антихриста, і знали, що шлюб Тейт та Поланскі дуже нагадує те, що показується у фільмі. Можливо, вони знали легенди про антихриста, який має бути напівєвреєм. А саме такий змішаний шлюб мав місце у випадку Тейт-Поланскі.
Ці хіппі могли подумати: "Ага, після фільму про антихриста Поланскі вирішив тепер зробити антихриста на практиці!" І ось, наковтавшись наркотиків, жінки-вбивці, свідомо чи підсвідомо, вирішили знищити антихриста, що має народитися. І водночас помститися за бідну ошукану Розмарі.
Але хто головний винуватець всього цього? Цей винуватець сидить у мозку Романа Поланскі. Але американська преса його лише розхвалювала та жаліла. Хворе суспільство – хвора преса. Хоча американське судочинство дуже любить психоаналіз, але шляхом такого психоаналізу воно ніколи не піде.
У зв'язку з цим я повинен зробити Поланскі і Левіну догану за антисемітизм. Невже вони не розуміють, що своїми гешефтами з антихристом, на кшталт “Дитя Розмарі”, та іншими фігеле-мігеле в галузі сатанізму, ніхто інший, як вони самі, Поланскі та Левін, породжують те, що називається антисемітизмом?!
У 1978 році Поланскі знову потрапив на сторінки газет. Цього разу він судився за розбещення малолітніх, за що дають кілька років в'язниці і що зазвичай пов'язано з пригніченою гомосексуальністю. Але Поланскі втік від суду, втік із США до Франції.
Колись преса робила Поланскі рекламу, описуючи, що вся його родина загинула в гітлерівських концтаборах і тільки він один врятувався, маленький єврейський хлопчик, такий милий і такий хороший. Ось вам і милий хлопчик...
Потім Гофф пише: “Середній американець мало що знає про одного з найбільших учнів сатани, засновника окультної теософії та видавця журналу “Люцифер”... Її ім'я – мадам Блаватська...”
.
«Народившись у Росії в 1831 році, вона стала дворянкою завдяки шлюбу з князем Блаватським»
, – від себе можу додати, що її дівоче прізвище було Ган і що вона напівєврейка. У момент шлюбу нареченій було 17 років, а нареченому... 60 років. І дружина одразу ж покинула чоловіка. Не шлюб, а шахрайство, щоб отримати гроші та титул. Потім напівєврейка Ган вигадувала, що вона народилася в сім'ї аристократів Ротенштейн і що її мати з роду князів Долгоруких. Така брехня є типовою для деяких категорій психопатів.
Гофф: “Мадам Блаватська вже в ранньому віці стала послідовником нігілістів... Вона заявила, що вона на віки віків зрікається покори імператору Росії...”.
“Будучи молодою жінкою, під час Італійської революції вона боролася в рядах Гарібальді, а потім поїхала до Англії і стала близьким співробітником Карла Маркса. Після тривалого вивчення вона дійшла висновку, подібно до багатьох її послідовників із середовища сучасних хіппі та анархістів, що Люцифер – це бог світу цього...”.
“Будучи в Америці, вона багато писала... про політичні вбивства як засіб для руйнування нації. Її писаннями користувалися в Росії нігілісти, а сьогодні в Америці ними користуються анархісти” (с. 62-63).
Потім Гофф, розкаявшийся комуніст, пов'язує теософію Блаватської із вбивствами президента Кеннеді та його брата Роберта Кеннеді, кандидата в президенти, вбитого Сірхан Сірханом, який нібито був послідовником вчення Блаватської.
У газеті “Нове російське слово” у Нью-Йорку іноді з'являються оголошення про збори російської Теософської спілки. Одного разу я послав туди своїх агентів, щоб перевірити, хто туди ходить. У списку опинилося 13 літніх жінок. Потім я поклав цей список перед знайомим лікарем-психіатром. Лікар дуже здивувався: “Послухайте, звідки у вас список усіх моїх пацієнтів?!”
Навіщо ми це робимо? Ну, наприклад, донька однієї із цих 13 відьом працює перекладачкою у Держдепартаменті. І коли цар Микита був в Америці, вона була його перекладачем з американського боку. Потім вона двічі сиділа в божевільні. І такі люди у нас у спеціальному списку.
Теософію називають передпокоєм масонства. У книзі Гоффа на с. 66 вміщено обкладинку теософського журналу “Люцис”, свого роду ласкаве скорочення для Люцифера, де зображено масонський знак “Всевидючого ока” і дві змійки, які чи то цілуються, чи кусаються. Дуже схоже на ту змійку, яка була на рукавах працівників НКВС під час Великої Чистки.
* * *
– Тепер я беру ще одну заборонену книгу правого автора – «Помилкова метаморфоза» Коліна Джордано, Лондон, 1955. Основна тема цієї книги – комунізм і... знову єврейське питання. Знову смикають за хвіст бідного антихриста.
Автор наводить тезу, що хоча зараз комунізм повернув проти сіонізму, але це лише суперництво за владу. На зразок того, як свого часу більшовики боролися з меншовиками, хоча обидва народилися з єврейського Бунда. А комунізм і сіонізм, обоє народилися з єврейського месіанізму, але ціль у них одна – світове панування.
Ця книга з'явилася 1955 року після хвилі чисток у країнах народної демократії Східної Європи, коли в західній пресі дико волали про “антисемітські процеси” за “залізною завісою”. Але автор документально доводить, що після 1945 року керівництво компартій Східної Європи складалося майже поголовно з євреїв і що на цих "антисемітських" процесах одні євреї вішали інших євреїв. На зміну першому єврейському гарнітуру приходив другий гарнітур і знову єврейський. Але все це ховається за псевдонімами.
Так у Чехословаччині генсека єврея Сланського (дівоче прізвище Зальцман) та начальника таємної поліції єврея Рейсіна (дівоче прізвище Рейзман) судив міністр внутрішніх справ Стефан Райс, який сам єврей. І так у всіх країнах Східної Європи. Ось вам і антисемітські процеси! Можна лише вражатися брехливості західної преси, коли питання стосується євреїв.
Тут автор торкається фрейдівських комплексів руйнування та саморуйнування, закладених у євреях. Погано тільки те, що при цьому вони руйнують не лише самих себе, а й країни, де вони живуть. Чому? Та тому, що у євреїв, як каже сіонський мудрець професор Ломброзо, психічних хвороб у середньому у 6 разів більше, ніж у гоїв. Саме тому їх звідусіль і женуть.
Сьогодні євреям живеться у США краще, ніж в Ізраїлі. І натомість більшість засновників і керівників компартії США, які працюють на руйнування цієї країни, – також євреї.
Нагадую, що ми навмисно даємо вам західні джерела, щоб ви, товариші, не подумали, що це є чергова фальсифікація історії. Так от, наведу вам список євреїв у керівництві компартіями всіх країн світу, які дає Колін Джордан (с. 118-119). І тут справа стає схожою на анекдот. Або на змову сіонських мудреців. Наприклад, хто керує компартією Єгипту? Відповідь: єврей Х. Коррейл. Тобто євреї нападають на Єгипет спереду та ззаду. А компартією Тунісу командує єврей Моріс Нісард!
Лідером компартії Японії є товариш Анна Фуджівака. Хороше японське прізвище. Так, але її дівоче прізвище – Анна Айзенберг, єврейка. Генсеком компартії Британської Гвіани є товариш Жаннета Джаган, дружина метиса та прем'єр-міністра Чедді Джагана. Але її дівоче прізвище – Розенберг, єврейка. Головою іспанських комуністів є дружина-біглянка колишнього республіканського прем'єр-міністра Негріна Долорес Ібаррурі-Пасіонарія. Але й ця Долорес також єврейка. І під час громадянської війни в Іспанії вона власноруч розстрілювала полонених.
Тут хочеться нагадати, що під час громадянської війни в Росії в ЧК ("Чрезвычайный Комитет") було дуже багато не тільки євреїв, а й єврейок. Наприклад, Роза Землячка, яка господарювала у Криму так, що Чорне море почервоніло від крові. І у Києві теж була своя Роза. Звідти й пішли пісні про Розу-чекістку:
Ех, яблучко, куди котишся?
В лапи Розі попадеш – не воротишся!
У Німеччині комунізм насаджували кульгава і горбата Роза Люксембург і Карл Лібкнехт, обидва євреї. Лідер компартії Румунії – Анна Паукер, дочка кошерного м'ясника та рабина Цві Рабінсона. Угорськими комуністами командував єврей Матіас Ракоші-Коган, який у 1920 році, після провалу угорської революції, близько року сидів у божевільні в Австрії. А потім прямісінько з цього божевільного будинку поїхав на роботу до московського Комінтерну. До речі, після угорського повстання 1956 року в американській пресі писали, що свого політичного супротивника Яноша Кадара генсек Ракоші просто кастрував.
У Голландії генсеком компартії є єврей Поль де Гроот. У Канаді компартією керує єврей Бен Зальцберг. Головою комуністів Південної Америки є єврей-мільйонер Ломбардо Толедано. Головою компартії Південної Африки є єврей Ісаак Хорвіц. Генсеком компартії Австралії є єврей Л. Ааронс. У Чилі компартію контролює єврей Пабло Неруда. І так без кінця, без краю – дріжджі революції залишаються ті самі.
Президентом прокомуністичного режиму в Гватемалі до 1954 року був єврей Якоб Арбенц Гузман, а його начальником поліції – єврей Я. Розенберг. Генсек компартії Франції Моріс Торез не єврей, але... його дідусь був португальським євреєм.
Можливо, за цей час щось змінилося? Ні, в 1971 році новим лідером компартії Чилі став сеньйор та сенатор... Володя Тойтельбаум. Так, в газетах так і пишуть – Володя Тойтельбаум. От благодать, Володя, наш, русак!
Н-да-а, в таких умовах комуністичній Москві трішки важко займатися антисемітизмом. Але західна преса, незважаючи на це, до хрипоти кричить про радянський антисемітизм.
За часів Сталіна кричали про сталінський антисемітизм. А Сталін тим часом був одружений із єврейкою Розою Каганович. І всіх його трьох дітей були змішані шлюби з євреями, що дуже докладно описує Світлана Сталіна-Алілуєва у своїй книзі “20 листів до друга”. Що ж це за дивний антисемітизм?
За часів Хрущова голосили про хрущовський антисемітизм. І одразу ж поруч, у тих самих газетах пишуть, що перша дружина Хрущова, Горська, була єврейка, яку Сталін загнав до Сибіру, а Хрущова змусив танцювати гопака. Отже, діти Хрущова від цього шлюбу – напівєвреї. І в західних газетах пишуть, що син Хрущова одружений з єврейкою, а донька Хрущова одружена з євреєм. Коли цар Микита помер, його напівєврейські діти плюнули на могилу свого батька: замовили йому безглуздий пам'ятник у напівєврея Ернста Нєізвєстного, роботи якого Хрущов називав “г... собаче!”
Ось вам і хрущовський антисемітизм!
Голова польської компартії Гомулка, щоб покінчити з перманентною революцією, у 1966 році повиганяв євреїв з керівних постів, куди вони всі налізли після 1945 року. І відразу ж на Заході виття про антисемітизм Гомулки. А Гомулка одружений із єврейкою. І комуністичний президент Польщі Охаб теж одружений із єврейкою. Начебто у польській компартії не було інших наречених, окрім єврейок. До речі, і комуністичний прем'єр-міністр Чехословаччини Навотний також одружений із єврейкою. Потім цього Навотного з'їв єврей Дубчек, який під маскою "лібералізації" намагався відірвати Чехословаччину від нашого панслов'янського блоку. Щоб навести там порядок, знадобилося вторгнення до Чехословаччини військ Варшавського пакту.
Після розпаду імперської Австро-Угорщини першим демократичним президентом Чехословаччини був Томаш Масарик. Але й цей Масарик був одружений із єврейкою. І виходить щось на зразок змови сіонських мудреців: підсунути всім князям світу цього єврейських дружин. Чи, може, у єврейок під спідницею якийсь спеціальний циміс? Спеціально для князів цього світу? Що це таке? У якості домашнього завдання – подумайте про це самі.
Намагаючись загнати радянських євреїв до Ізраїлю, міжнародне єврейство істерично голосить про антисемітизм Брежнєва. Але тут же нітрохи не вагаючись пишуть, що і Брежнєв теж одружений з єврейкою. І навіть із буржуазної єврейської родини. Що це за дивний антисемітизм?
Тому Колін Джордан вважає, що метаморфоза комунізму в антисемітизм, про що голосить західна преса, – це хибна метаморфоза. Поки основною ідеєю комунізму є світова революція, Москва просто не може відмовитись від дріжджів революції. Проте деякі дріжджі революції тепер вважають, що Москва недостатньо революційна, і вважають за краще йти шляхом Мао і Кастро.
Потім Джордан, магістр історії Кембриджського університету, пише про єврейське походження товариша Сталіна: “Ім'я Сталіна, Джугашвілі, по-грузинськи означає “син ізраеліту”, бо “джуга” – це ізраїліт, а “швілі” – син. Сім'я Джугашвілі, християнського віросповідання, походить від горських євреїв Кавказу, звернених у християнство на початку ХІХ століття”
. І вказується джерело: книга Івана Крилова “Моя кар'єра в радянському Генштабі”, що вийшла французькою, як це цитується в паризькому журналі “Новий Прометей” за травень 1951 року.
Далі: "У своїй книзі «Життя Сталіна» І. Рагуза, описуючи на с. 14 батьків Сталіна, Бессо і Като Джугашвілі, каже: «Батько Като (матері Сталіна) був євреєм-лахмітником в горах Кутаїсі»" (с. .25).
Можу від себе додати, що книга Рагузи була видана в Парижі в 1938 році у великому і серйозному видавництві Файард. Але ім'я автора Рагуза – це псевдонім. І ім'я Крилова – теж псевдонім. А за цими обома псевдонімами ховається добре відома нам фабрика фальшивок Бесєдовського. Тобто це фальшивки за формою – що стосується імен авторів. А за змістом якраз навпаки – ім'я Бесєдовського надає їм більшої ваги, ніж нікому не відомі імена Крилова та Рагузи.
Бесєдовський Г. З. був радянським дипломатом, який втік із радянського посольства в Парижі у 1929 році. Єврей із лівих есерів. У своїй книзі "На шляхах до Термідора" (Париж, 1931) він пише, що його батько і кілька двоюрідних братів і сестер покінчили самогубством на ґрунті психічних хвороб, що сам він хворий на важку форму спадкової неврастенії, що його дружина і син теж психічно хворі. Ось вони – ці дріжджі революції: психічно хворі, психопати, перманентні революціонери.
Тепер давайте проаналізуємо свідчення Бесєдовського. Будучи євреєм та психопатом, він знає, про що він говорить, коли він вказує на єврейське походження Сталіна. Підтвердженням цьому є і той факт, що у всіх трьох дітей Сталіна змішані шлюби з євреями, про що детально пише Світлана Сталіна-Алілуєва у своїй книзі “20 листів до друга”. Сім'я першої дружини Сталіна, Катерини Сванідзе, теж перемішана з євреями. А третя дружина Сталіна – Роза Каганович. Все це дуже характерні ознаки, які дуже часто спостерігаються у сім'ях, де вже є єврейські предки, папеле та мамеле, дідусі та бабусі. Тому Бесєдовський і пише про єврейських предків у сім'ї Сталіна. І нічого дивного у цьому немає. Адже згідно з “Єврейською енциклопедією” на початку XX століття в горах Кавказу було розсипано 250 тисяч гірських євреїв.
Хочу згадати ще одну цікаву книгу з фабрики фальшивок Бесєдовського – “Мемуари Литвинова”, яку Бесєдовський накатав одразу після смерті Литвинова, з яким він колись працював. Тут автор стверджує, що друга і кохана дружина Сталіна, Надія Аллілуєва, була лесбіянкою і покінчила самогубством на ґрунті лесбійського кохання до єврейки Зої Мосіної, яку Сталін загнав до Сибіру, щоб вона не лізла до його дружини. Цій бравій лесбо-єврейці Зої Мосіній Бесєдовський-Литвинов присвячує у своїх мемуарах більше місця, ніж Рузвельту, Буліту, Ерріо, Блюму та решті всіх державних діячів разом узятих, з якими Литвинов зустрічався.
Ці “Мемуари Литвинова” видано солідним англійським видавництвом Андре Дойтч та американським видавництвом Морроу. Передмову та примітки до англійського видання написав професор історії та експерт по Радянському Союзу Е. Карр. А до американського видання додано ще передмову, підписану колишнім американським послом у Москві генералом Беделлом Смітом, який згодом був начальником американської розвідки ЦРУ. Таким чином, вони ніби ручаються за зміст книги.
Отже, такі високі авторитети, як англійський професор-історик і американський посол у Москві та ще й начальник американської розвідки підписуються під тим, що дружина Сталіна, Надія Аллілуєва, була лесбіянкою і покінчила самогубством від нещасного кохання до лесбо-єврейки Зої Мосіної! Ось вам ще одна причина сталінського антисемітизму! І повідомляє це не якийсь антисеміт-жидоїд, а сам-єврей Бесєдовський.
Потім Джордан пише дещо про Лаврентія Берія, який за Сталіна був протягом 15 років начальником таємної поліції:
“Заслужений іноземний кореспондент Олександр Верт у своєму повідомленні у “Нью стейтсман анд нейшен” від 24 січня 1953 року на с. 87 заявляє: “Хоча офіційно Берія вважається грузином, але існує загальнопоширена думка, що він або напівєврей, або єврейського походження, де “Берія” є грузинською версією імені Берман або Берсон” (с. 50).
Олександр Верт і "Нью Стейсман анд нейшен" – це джерела дуже серйозні. Під час війни Верт був англійським кореспондентом у Москві. Крім того, він сам єврей і в таких справах розуміється. Зверніть увагу, як він обережно підбирає слова: “або напівєврей, або єврейського походження”. А це означає наступне:
Там, де багато євреїв, як, наприклад, у російській революції, там поряд буде багато людей, які перебувають у змішаних шлюбах з євреями, а також продуктів цих змішаних шлюбів – напівєвреїв та чвертьєвреїв, які згодом частенько повертаються в лоно предків.
Так в історії російської революції, окрім маси єврейських імен, ви знайдете також і, здавалося б, суто російські імена: Плеханов, Керенський, Ленін, Бухарін, Чичерін, Луначарський, Щорс, Молотов, Ворошилов, Калінін, Андрєєв тощо.
Але при ближчому розгляді виявляється, що першомарксист і вчитель Леніна Плеханов був одружений з єврейкою Розою Марківною. Керенський, який відкрив Леніну дорогу до влади – напівєврей, масон та його друга дружина – єврейка. А потім з'ясовується, що й сам товариш Ленін теж напівєврей. Бухарін – одружений з єврейкою Есфір Гуревич. Чичерін по батькові зі стовпового дворянства, а по матері – єврей. Крім того, він був одружений з єврейкою – і водночас був педерастом. Бачите, які фокуси? До революції Чічерін двічі сидів у божевільні, а після революції був міністром закордонних справ СРСР.
Нарком освіти А. В. Луначарський був одружений із єврейкою Н. А. Розенель. Легендарний герой громадянської війни Микола Олександрович Щорс, який у віці 24 років був командиром 1-ї Української дивізії, був одружений з єврейкою-чекісткою Марією (Фруною) Хайкіною, яка була головою ревтрибуналу київського ЧК.
Молотов був одружений з єврейкою Перлеман-Жемчужиною, яку Сталін потім загнав до Сибіру. Це нарком закордонних справ. А нарком оборони Ворошилов був одружений із єврейкою Катериною Давидівною. Нарком А. А. Андреєв був одружений з єврейкою Дорою Мойсеївною Хазан. Що це таке? Немов якесь спеціальне шлюбне бюро для пошуку кремлівським вождям єврейських дружин...
Цією проблемою цікавляться також і західні розвідки. Ось я беру книгу Авторханова "Загадка смерті Сталіна", Посів, 1976. Солідаристи з НТС. Книжку цю видано на гроші американської розвідки ЦРУ. Матеріали також із архівів ЦРУ. Так що джерело надійне. І ось там така цікава інформація:
“Свої “генеалогічні таблиці” Сталін розширював до других і третіх колін у родоводі комуністів, вишукуючи в них єврейських бабусь, дідусів чи онуків. Так у Хрущова знайшли онучку від єврейської матері, у Берії – матір, нібито грузинську єврейку, у Маленкова – дочку одружену з євреєм” (с. 153).
Там же повідомляється, що крім Молотова та Андрєєва, про яких ми вже знаємо, також і Михайло Калінін був одружений з єврейкою (с. 100). Михайло Іванович. Всесоюзний староста. З 1938 до 1946 року голова Президії Верховної Ради, тобто президент СРСР – і теж скурвився! Якщо ви мені не вірите, то повірте центральній розвідці США.
У книзі Тадеуша Ветліна “Комісар”, яка є біографією Берії і видана в Нью-Йорку у 1978 році, також повідомляється, що Берія – таки так! – напівєврей. Народився в Абхазії від батька-грузина та матері-караїмки, тобто єврейських старовірів Мойсеєвого заповіту. Там же вказано, що Берія займався розбещенням малолітніх. А це характерно для пригнічених педермотів та садистів. Автор – польський єврей, якого Берія загнав до концтабору. Тож джерело надійне.
Можу ще додати, що Кіров теж мав єврейську дружину, яка після вбивства Кірова збожеволіла. І навіть у вірменина Мікояна також єврейська дружина. І повідомляє це не якийсь жидоїд, а секретар компартії Ізраїлю Самуїл Мункіс в ізраїльському журналі “Час і ми” №50 за 1980 рік. Знаменита революціонерка Клара Цеткін, член Виконкому Комінтерну, наче німкеня, була одружена з євреєм Осипом Цеткіним.
Отже, ми бачимо, що у князів світу цього масові змішані шлюби з євреями. Що це таке? Кеннет Гофф, колишній організатор компартії США, вважає, що це змова сіонських мудреців. І якась символічна змія, яка, якщо придивитися, кусає сама себе за хвіст.
Це один із темних законів Вищої Соціології, або, якщо хочете, діалектичного християнства. Наш знаменитий філософ-чортошукач Бердяєв, якого на Заході називають кращим російським філософом XX століття, називає це союзом сатани і антихриста. А люди простіші називають це... як? Подумайте самі. Звикайте мислити самостійно...
Наступна глaвa
Перейти до ЗМІСТУ