Григорий Клімов «Протоколи Радянських Мудреців»

Протокол 3. Ключі пізнання

І сказав Ісус: на суд прийшов Я в цей світ, щоб сліпі побачили, а хто бачить стали сліпими.

Иоанн. 9:39.

На наступній лекції генерал-професор Биков продовжував цитувати професора Ломброзо:

“Визначний мислитель Огюст Конт, засновник філософії позитивізму, проповідував, що у майбутньому запліднення жінок буде відбуватися без допомоги чоловіків, і протягом 10 років лікувався від психічного розладу”.

– Цей Конт разом із Сен-Сімоном і Фур'є створили утопічний соціалізм: із загальними дружинами, загальними дітьми та однією ковдрою на сто чоловік. У графа Сен-Сімона була явна манія величі – він наказав своєму слузі щоранку будити його словами: "Вставайте, граф, на вас чекають великі справи!" У гонитві за цією величчю під час Американської революції він пішов добровольцем до армії Вашингтона. Потім цей самий Сен-Сімон сидів у божевільні. Але, за словами Енгельса, Сен-Сімон "був найбільш універсальним розумом свого часу". Фур'є був параноїком, тобто божевільним. Конт зрештою остаточно збожеволів і оголосив сам себе "Месією і Верховним Жрецем Людства". Але, попри все це, Карл Маркс називає Сен-Сімона і Фур'є “патріархами соціалізму”. Бачите, з якого коріння зародилися соціалізм і комунізм?

“Геніальний математик Больє, який виправив геометрію Евкліда, окрім цього також відзначився шаленими вчинками. Якось він викликав на дуель одразу 13 осіб (зауважте – 13?!) і розіслав запрошення на свій похорон, надруковані білими літерами на чорному тлі. У проміжках між двобоями він розважався грою на скрипці, яка становила все його майно”.

“Коли Архімед кричав своє знамените “Еврика!”, він не лише вискочив із ванни, але й вибіг голяком на вулицю”.

“Батько іронії та гумору Джонатан Свіфт, який написав “Подорожі Гулівера”, був священиком і одночасно писав антирелігійні книги, а потім збожеволів”.

“Ідеолог Французької революції Руссо все життя був душевнохворим, а наприкінці життя остаточно збожеволів, страждав манією переслідування, гіпоспадією та сперматореєю (мимовільне виділення сперми). Руссо писав листи до Бога і замість поштової скриньки клав їх під вівтар собору”. Але оскільки листів у відповідь від Господа Бога він не отримував, то з цього Руссо логічно уклав, що Бога немає. А наш Солженіцин подібним чином пише свій «Лист вождям Радянського Союзу». До речі, той же Руссо був тричі віровідступником: спочатку він зрікся католицизму, потім – протестантства і, нарешті – навіть своєї власної “релігії філософів”.

“Визначний математик і філософ Паскаль стверджував, що найбільша геніальність межує з повним божевіллям і довів це на власному прикладі. Паскаль і Ньютон у періоди запаморочення полишали свою пряму спеціальність (фізику) та займалися теологією”.

“Магомет, Лютер та Савонарола теж були схибленими геніями. Це ж стосується засновників якщо і не всіх релігій, то принаймні всіх сект, що з'явилися в стародавньому та новому світі”.

“Цілі сторінки Корана Магомету диктував “дух”. Лютер сам зізнавався, що нерідко він прокидався опівночі і вів диспути з сатаною, деякими аргументами якого потім користувався у своїх проповідях”.

“Якийсь Пікар уявив себе сином Божим, посланим на Землю навчити людей, щоб вони не носили одягу і мали б спільних дружин – так з'явилася секта адамітів. Так само виникли секти анабаптистів, кальвіністів і янсеністів, через які було пролито стільки крові. Про відьмаків і відьом нічого й говорити – це явище й так зрозуміле”.

“Шведський філософ, теолог і містик Сведенборг запевняв, що він цілими днями і навіть місяцями розмовляв з духами, що живуть на різних планетах. Він розповідав, що жителі Юпітера ходять частково на руках, частково на ногах, що жителі Марса говорять очима, а жителі Місяця – животом. Тим не менш, і до цього дня у Сведенборга маса послідовників, які поділяють його думку”.

– І разом з тим Сведенборг був найбільшим шведським ученим і навіть почесним членом Петербурзької академії наук. Це була величина більша, ніж наш академік-диссидент Сахаров. Але в другій половині життя геніальний Сведенборг просто збожеволів. І з академіком Сахаровим теж щось схоже. Але суть цієї справи розуміють лише фахівці.

– Ломброзо пише: “Справжні схиблені іноді відрізняються таким видатним розумом і часто такою надзвичайною енергією, що це мимоволі змушує прирівнювати їх, принаймні тимчасово, до геніальних особистостей”.

– Ось вам і ключ до загадки про деяких наших "іномислячих", яких ми садимо в дурдоми. А західна пропаганда піднімає виття і хай, що це не божевільні, а генії, які виборюють “свободу і права людини”. Одна справа – абсолютно божевільні, так би мовити, чесні божевільні, а інша справа – схиблені, тобто напівбожевільні, тобто нечесні божевільні.

– Професор Ломброзо підкреслює, що майже всі схиблені генії мали статеві ненормальності: “Мікеланджело постійно твердив, що його мистецтво замінює йому дружину. Гете, Гейне, Байрон, Челліні, Наполеон, Ньютон хоч і не говорили цього, але своїми вчинками доводили щось дещо гірше”.

– Потім Ломброзо дає практичний приклад: “Граф А., знаменитий дипломат, на парадних обідах наливав у келих і пив сечу своєї коханки. Деякі схиблені вживають в їжу екскременти”. У медицині це називається копрофілія, наслідком чого стала поява в російській мові лайки "г...їди".

– Далі з Ломброзо: “У однієї жінки починалася рвота, коли вона бачила свого чоловіка, якого вона водночас дуже любила”.

“Однією з основних особливостей схиблених геніїв є чередування станів екстазу і атонії (апатії), тобто занепаду сил, лінощів, дратівливості”. До речі, це спостерігалося у товариша Леніна: його біографи підкреслюють ленінські “ражі”, що перемежовувалися з періодами повної апатії.

“Людина – найбільш марнославна з тварин, а поети – найбільш марнославні з людей”, – писав поет Гейне, маючи на увазі і самого себе. А тепер згадайте, що наша дисиденція в літературі розпочалася з поета Пастернака та його “Доктора Мертвяго”.

– А ось родзинка від Ломброзо: “Саме серед євреїв зустрічається більше освічених і талановитих людей, але й божевільних серед євреїв у 4-6 разів більше, ніж серед решти людей. У Німеччині євреїв-божевільних було у 8 разів більше, ніж серед німців”. Тому і Гітлер з'явився не деінде, а саме в Німеччині. Далі Ломброзо пише, що “у політиці євреї створили нігілізм та соціалізм”.

– Оскільки Ломброзо сам єврей, його досить важко запідозрити в антисемітизмі. Але, знаючи цю формулу Ломброзо, ви зрозумієте, чому майже всі наші так звані дисиденти, інакомисли та незгодники так чи інакше пов'язані з євреями: все це або євреї, або люди у змішаних шлюбах з євреями, або продукти цих шлюбів – напівєвреї, яких самі євреї називають мемзерами. Все це узгоджується із золотою формулою Ломброзо.

– Ну, ось подивіться самі. Предтеча всіх дисидентів – Пастернак – єврей, Солженіцин – напівєврей-мемзер: його папєлє з євреїв-вихрестів, перша дружина теж мемзерша, а друга дружина вже справжня єврейка. Академік-інакомисл Сахаров – це, як кажуть, шабес-гой, тобто людина на побігеньках у євреїв, і одружений на єврейці Боннер. Дурдомщик Тарсіс – єврей. Амальрік теж, як кажуть, з прожиддю. Братці-незгодники Жорес та Рой Мєдвєдєви – мемзери, у них мамєлє єврейка. Чалідзе теж мемзер, у нього батько грузин, а мамєлє – польська єврейка, і одружений він на єврейці, сестрі його колеги-інакомисла Литвинова. А за усією цією плутаниною стоїть єврейська формула єврейського професора Ломброзо. Але докладніше ми поговоримо про це пізніше, коли ви познайомитеся з теорією Христа та антихриста.

– А поки повернемося до Ломброзо, який пише наступне: “Божевільні в божевільних будинках часто вигадують неіснуючу мову, абетку, писемність”. І називають себе модерністами чи футуристами.

– Як наочний приклад, подивіться на мову нобелівського інакомисла Солженіцина: "солдяга", "кобелювати", "засмуржена" гімнастерка, "обіпнувся" (розумій – уперся), трави "сочають" після дощу, "свиніти", "навенуло", "на розкриві", "на цирлах", "рожіти" (від слова "ріг"), сенс "простіч" (тобто рос. постигнуть), арешт складається з дрібних "околичностей" (вгадайте – що це?), тарганів "мєнєло" (розумій – ставало менше), "сумутитися", "ухайдакався", "укривище", "ізгаляєтся" (здогадайтеся – що це?), "чушкався", "юрили", "обоспел", "горюни" і таке інше.

– Ну, і ще такі перли цього героя нашого часу: “Та на фуя”, “підсмоктався”, “залупатися”, “залупись”, “а тобі хрін в рот”, “хуб хрін”. До речі, ці літературні перли відносяться до жаргону гомосексуалістів, які в більшості випадків вживають один одного не в зад, а в рот.

– Перехідну ступінь між геніальними безумцями, нормальними людьми і абсолютно схибленими Ломброзо називає матоїдами-графоманами. Деякі інші вчені класифікують їх як психопатів чи невропатів. Ми ж називаємо цю суміш геніїв з ідіотами просто геніотами.

– Професор Ломброзо констатує, що з 215 геніотів, яких він перевіряв, 44 були “пророками”. У геніотів зазвичай пласка вушна раковина і часто у них бувають конвульсії обличчя чи тік. Водночас Ломброзо зазначає, що серед його геніотів було “5 університетських професорів, 3 завідуючі лікарнями, 3 депутати парламенту, 2 сенатори та 5 священиків”.

– Далі Ломброзо робить висновок: “Зазвичай такі особистості стають на чолі таємних товариств, що засідають у кафе чи політичному клубі, робляться засновниками нових сект або їх апостолами... Політикам слід би подумати про проблему маттоїдів, їх треба лікувати, інакше вони можуть наробити багато бід для суспільства”.

– Ну, ось наш 13-й Відділ КДБ і робить саме те, що рекомендує професор Ломброзо. Тому ми і саджаємо наших психів, геніотів і просто ідіотів у психлікарні чи дурдоми – спецпроект “Голем”.

– Деяких із цих дурдомщиків ми потім викидаємо за кордон – в порядку санітарно-політичної профілактики. Як правило, по ізраїльській візі – спецпроект "Агасфер". А на Заході цих дурдомщиків зустрічають як новоявлених пророків. Але це теж не новина. Ломброзо пише з цього приводу таке:

“Натовп, дикуни та варвари часто поважали божевільних. Мовою Біблії, а також у фінікійців і карфагенян для позначення пророка, божевільного та злочинця служили однакові слова. Божевільні були недоторканними, мабуть, через забобон, що перейшов до євреїв від арабів, у яких пророк і божевільний називалися однаково – "наві". В Індії браміни радилися з божевільними і підтримували їх. Турки ставилися до божевільних з такою повагою, вважаючи їх людьми, близькими до божества, що їм було відчинено двері навіть у будинки міністрів. На Мадагаскарі божевільні були предметом поклоніння. У патагонців епілептики мали невід'ємне право на посаду жерця. У 1880-х роках вся Москва поклонялася юродивому Івану Яковичу Корейші”.

“Списки божевільних письменників і пророків (“просвітителів”), описані вченими-психіатрами Дельп'єром, Філомнестом та Аделунгом, викликають усмішку співчуття над людським ідіотизмом, якщо враховувати, що більшість із цих душевнохворих мали численних послідовників.

– Тепер розумієте, чому наших дурдомщиків, геніотів і просто ідіотів на Заході зустрічають як пророків? Подивіться на нашого 2-го месію Солженіцина з його свитою з дурдомщиків, дуроплясів і дурнаслідів. Хто вгадає, що таке "дурнасліди"? Дуже просто: дурнасліди – це люди з поганою спадковістю (з рос. – "дурная наследственность"). Це я наслідую його, щоб показати, що не тільки психи, а й психіатри теж можуть вигадувати неологізми.

* * *

Наступний професор з'явився на кафедрі не у формі КДБ, а у чорній рясі священика і з великим золотим хрестом на грудях. Деякі члени радянського уряду здивовано ворухнулися на своїх партах.

– Не турбуйтесь, товариші, – заспокоїв їх професор. – Перед Богом я смиренний архієпископ Пітирим. А в миру я – генерал держбезпеки Пітирим Федорович Добронравов.

Член Політбюро Сафонов підштовхнув свого сусіда:

– Знаєш, хто це? Це голова ордену радянських єзуїтів і права рука нашого Червоного папи... Як і належить справжній добрій інквізиції...

– Товариші, – почав генерал-архієпископ. – Тепер ви вже більш-менш знаєте, як працює закон біологічного та історичного конвеєра, який розподіляє світські блага, якщо й не порівну, то принаймні по черзі, і що відбувається наприкінці того конвеєра, де засідає та штучка, котра називається дияволом.

– Про сумний взаємозв'язок між розумом і безумством описується не лише у Ломброзо, але й вже на перших сторінках Біблії, у книзі Буття, в описі гріхопадіння. Дерево пізнання, яке є, певно, символом людського інтелекту, чомусь називається древом пізнання не лише добра, а й зла. Коли Адам і Єва скуштували від цього дерева пізнання добра і зла, вони вперше пізнали сором, тобто свою стать і гріх. У символічній формі ви бачите проклятий трикутник: розум – добро, безумство – зло і стать – гріх, які пов'язані один з одним таким чином, що цього не опанує жоден філософ. Це можна констатувати лише як неприємний факт – первородний гріх.

– Однак, знаючи це, ви зрозумієте деякі дивні релігійні секти, на кшталт наших російських голиків чи “синів Свободи”, які категорично відмовляються віддавати своїх дітей до шкіл, вважаючи, що освіта – гріх. Подібна історія з американською сектою "ейміше" в Пенсільванії, які відмовляються від будь-якого прогресу і навіть не вживають гудзиків, вбачаючи в цьому диявола цивілізації. І наш Солженіцин також рекомендує повернутися від трактора до коней.

– Щоб перевірити зв'язок між інтелектом та виродженням, візьмемо найпростіший приклад – порівняємо людину та тварин. Наприклад, гомосексуальність зустрічається і серед мавп, але настільки ж рідше, наскільки інтелект мавп нижчий за інтелект людини. Те саме і з іншими тваринами. Схоже на те, що статеві збочення прямо пропорційні до рівня інтелекту.

– Нещодавно в Англії виявили племінного бика, який виявився педерастом. Звичайно, цього бика треба було б відправити до психоаналітиків-фрейдистів, які запевняють, що вони лікують такі штучки. Але натомість дурне англійське міністерство сільського господарства розпорядилося відправити цього бика на живодерню.

– Чому? Те, що він ліз не на корів, а на інших бугаїв, цій справі анітрохи не заважає, тому що в сучасному племінному господарстві розмноження проводиться зазвичай штучним заплідненням. Значить, тваринники знали, що цей бик має погану спадковість, з чим фрейдисти, звичайно, ніколи не погодяться. Скінчилася ця справа тим, що у Канаді знайшовся любитель, який купив цього бика в якості унікума.

– А тепер, товариші, розглянемо докладніше першу стадію виродження – статеві збочення. Дехто може подумати: "А навіщо нам, радянським вождям, займатися такою пікантною темою, придатною хіба що для анекдотів?" Але, на жаль, за цим ховаються душевні хвороби і майже всі загадки людської психіки.

– Наприклад, коли вчені вперше досліджували сибірських шаманів серед якутів, бурятів, чукчів та лопарів, то виявили там дивні речі. Про це ви можете почитати в нашій бібліотеці книгу В. М. Михайловського "Шаманство", видану в Москві в 1892 р. Імператорським товариством любителів природознавства, антропології та етнографії. Про це ж пише вчений і письменник Н. А. Богораз-Тан, колишній революціонер-народоволець, який займався своїми спостереженнями, коли в царський час відбував посилання в Сибіру. А тепер у Москві психує його родичка-єврейка Лариса Богораз-Брухман. Перманентні революціонери.

– А дива з цими шаманами полягають у наступному: для більшості шаманів характерна гомосексуальність чи інші статеві збочення. І чим сильніші ці характеристики, тим могутнішим є даний шаман. Але ці статеві збочення супроводжуються психічними хворобами, які породжують спеціальні психічні комплекси, що є ключем до розуміння шаманів та шаманства. І ці комплекси настільки сильні, що якщо шаман переставав займатися шаманством, то нерідко він занедужував і навіть помирав. І щось подібне трапилося з Наполеоном, коли він потрапив на острів Святої Єлени у віці 52-х років.

– Ціла низка західних вчених займалася подібними дослідженнями серед негритянських чаклунів в Африці та на островах Південних Морів. І ці вчені-соціологи помітили ту саму дивну закономірність. Більшість негритянських чаклунів, з одного боку, були сексуальними збоченцями. А з іншого боку, з клінічної точки зору, вони були тим, що ми називаємо психопатами, психотиками чи невротиками, тобто душевнохворими.

– Отже, більшість негритянських чаклунів, подібно до шаманів, були типовими дегенератами. І водночас, за умов примітивного негритянського суспільства, так би мовити, за умов первинної демократії, ці дегенерати з якихось таємничих причин стали чаклунами, жерцями чи вождями свого суспільства. І та сама історія з шаманами. Абсолютно в різних частинах світу – але цілком подібне явище. Значить, психодинаміка та сама. Отже, якась закономірність. Але яка?

– Тут ми підходимо до загадки "комплексу влади", який створює те, що називається "природженим" вождем, починаючи від сибірських шаманів і негритянських чаклунів і закінчуючи Керенським і Троцьким, Леніним і Сталіним, Гітлером і навіть Рузвельтом.

>

– Щоб знайти ключ до “комплексу влади”, ми маємо заглянути в область сексуальної психопатології. Ключ цей захований у темному закутку, куди мало хто заглядає, у тому брудному місці, яке називається садизмом.

– Описуючи садизм, більшість вчених авторитетів приходить до висновку, що психологічним коренем садизму є воля до влади, тобто хвороблива, патологічна потреба домінувати, командувати, панувати. А коли маєш владу, то для такого садиста вже самі собою відкриваються широкі перспективи помучити інших не лише психічно, а й фізично.

– З одного боку, садизм породжує "комплекс влади", який часто і призводить до влади. Але, з іншого боку, садизм зазвичай пов'язаний із гомосексуальністю – повною чи частковою, відкритою чи прихованою, латентною чи пригніченою. Це свого роду плата, яку диявол дегенерації бере за владу, за славу та велич.

– Крім "комплексу влади" гомосексуальність – надалі я для стислості іноді говоритиму просто "гомосекс" – породжує ще цілу низку делікатних комплексів. Принципово гомосекс буває двох типів – активного та пасивного. Якщо ви візьмете пару педерастів або пару лесбіянок, то один з них зазвичай активного, чоловічого типу, а другий зазвичай пасивного, жіночого типу.

– Активний гомосекс часто пов'язаний з садизмом, з якого походить не лише “комплекс влади”, а й комплекс руйнації, кінцевою формою якого є вбивство. А пасивний гомосекс часто пов'язаний із мазохізмом, який породжує іншу екстрему – комплекс саморуйнування, кінцевою формою якого є самогубство.

– Ці комплекси руйнування та саморуйнування дуже характерні для нігілістів, анархістів і взагалі революціонерів, де вони зрештою знищують один одного. Марксистська єдність та боротьба протилежностей. Найкращим прикладом цього є Велика Чистка 30-х. Діалектичний цикл.

Генерал-архієпископ окинув поглядом аудиторію:

– Я ​​бачу, товариші, що деякі з вас нудьгують від цих сухих теорій і навіть позіхають. Щоб вас трохи розвеселити, дам вам веселий практичний приклад. Я дам вам сімейний портрет першоапостола революції Карла Маркса.

– Ви, звичайно, знаєте, що Карл Маркс проповідував: “Пролетарі всіх країн, єднайтесь!” До речі, у Стародавньому Римі слово “пролетарі” означало клас людей, які мають нічого, крім засобів продовження потомства. Трішки анекдотично, але це лексичний факт. Як казав Козьма Прутков, дивись у корінь.

– Хоча на папері Карл Маркс проповідував братство робітників, але в особистому житті він робив усе навпаки. Одружився він ніяк не з пролетаркою, а з баронесою Женні фон Вестфален. Сам Карл Маркс був нащадком багатьох поколінь рабинів, а одружився з аристократкою – і проповідує знищення цієї самої аристократії. Все навпаки – як 69!

– Від цього шлюбу було 6 дітей, з яких 3 померли в дитинстві, що часто трапляється у сім'ях виродженців. До речі, у Гітлера 4 брати і сестри померли в колисці. У матері Сталіна спочатку було 3 нежиттєздатні дитини, а Сталін був 4-м і єдиним, хто вижив. Бачите, знову певна закономірність.

– З 3-х дітей, що вижили, Карла Маркса 2 дочки покінчили самогубством на ґрунті невдалого кохання. Одна з них, Лаура, наклала на себе руки дуплетом – разом зі своїм чоловіком, затятим марксистом Полем Лафаргом, який був внучатим племінником Карла Маркса, що означає кровозмішення і теж зустрічається досить часто в сім'ях виродженців. І у Лафаргов теж 3 дитини померли у колисці. Виглядає так, що коли Маркс писав свій “Капітал”, його власний генетичний капітал був дуже гнилим.

– В особистому житті Карл Маркс любив випити, не любив працювати так, як нормальні люди, зовсім закинув свою дружину та дітей, які частенько жили зголодніло, але зате зробив байстрюка від прислуги. Байстрюк – це по-єврейськи позашлюбна дитина. До речі, цього Марксова байстрюка усиновив Енгельс. Карл Маркс не любив митися і тому завжди страждав фурункулами та чиряками, особливо на задньому місці, яким він висиджував свій “Капітал”.

– Все своє життя Маркс жив на всякі нетрудові доходи і міг би жити, як справжній буржуй, якби він не спекулював на біржі, де все програвав. А потім цей апостол робітничого класу просто жив на утриманні капіталіста Фрідріха Енгельса. Сьогодні в Радянському Союзі Карл Маркс моментально потрапив би до концтабору як дармоїд і соціальний паразит.

– До того як стати комуністами, Карл Маркс та Фрідріх Енгельс були членами різних каламутних таємних товариств, на кшталт “Ліги справедливих” або “Союзу рівних”, які самі себе називають гуманістами, а інші називають їх сатаністами. Але в кожному довіднику з сатанознавства зазначено, що це таємні товариства саме тих диваків, яких раніше називали відьмаками і відьмами. Головна таємниця цих таємних товариств полягає в тому, що вони збираються за принципом статевих збочень, де головну роль відіграє гомосекс, тобто педерастія.

Тут начальник ідеологічного відділу ЦК КПРС не витримав і нахилився до свого сусіда: “То що ж це виходить? Значить, Карл Маркс та Фрідріх Енгельс?..”

А генерал-архієпископ радянських єзуїтів продовжував:

– Ось на замовлення цих таємних товариств та гуманістів-сатаністів апостол комунізму Карл Маркс і написав свій знаменитий “Комуністичний маніфест”, який протягом перших 20 років видавався анонімно і навіть без згадки імені Маркса. Близьким співробітником і радником Маркса зі складання цього маніфесту був Жан Лаффіт-Лафлінн, який був послідовно піратом, фабрикантом пороху і работоргівцем і який створив в Америці, в штаті Луїзіана, спеціальні комуни, де він розводив негрів на продаж.

– В єврейських енциклопедіях нащадок рабинів Карл Маркс зареєстрований як затятий антисеміт-жидоїд. Він, передусім, звинувачував євреїв у всіх гріхах капіталізму. Але навіть свого найближчого сподвижника і теж єврея Фердинанда Лассаля Карл Маркс називав “єврейським негром” і в листі від 30 липня 1862 року писав, що “це цілком очевидно з форми його голови та волосся, що він походить від негрів, які приєдналися до Мойсея по дорозі з Єгипту, хіба що його мамєлє чи бабця переспали з неграми”. Карл Маркс писав точно як гітлерівський фахівець з питань чистоти раси.

– До речі, щодо Мойсея та негрів. Батько психоаналізу єврей Фрейд у своїй роботі "Мойсей і монотеїзм" вважає, що перший єврейський месія – Мойсей, який вивів євреїв з Єгипту, був, схоже, зовсім не євреєм, а єгипетським жерцем-дисидентом, який тільки приєднався до євреїв. Як наш шабесгой академік Сахаров. Крім того, Мойсей був одружений з єфіоплянкою, тобто негритянкою, дивись Біблію, Числа 12:1. От вам і чиста раса.

– Але Карл Маркс був не тільки жидоїдом. І про росіян він відгукувався, як затятий гітлерівець. Він писав про Росію і про росіян з неприхованою ворожістю, ненавистю та зневагою – згустки наклепу та лихослів'я. Звичайно, ви не знайдете цього у радянських виданнях творів Маркса. Але ви знайдете це у нашій спецбібліотеці. І тоді можна сказати, що родоначальником ідеї про російського “унтерменша” був не Гітлер, а Карл Маркс.

– Основною рушійною силою Маркса була патологічна ненависть до всіх і вся, сублімований садизм, що фрейдисти називають комплексом руйнування. На похоронах Маркса були присутні лише 6 осіб, оскільки цей людиноненависник пересварився з усіма своїми послідовниками. Щоправда, деякі марксисти запевняють, що на цвинтарі було не 6 осіб, а цілих 8. Так, якщо рахувати двох гробокопателів.

– А тепер займемося трошки психоаналізом. У студентські роки Маркс пописував ще й віршики, які мають ніякої художньої цінності, але зміст яких досить характерний. Даю уривки у вільному перекладі:

Я хочу побудувати собі трон
На величезній холодній горі,
Оточеній людським страхом,
Де панує непроглядний біль.

– Як вам це подобається? Такий собі добрячок, рятівник людства – чи садист і сатаніст? Крім того, у студентські роки, коли формується світогляд людини, Карл Маркс написав драму “Кавланем”, що з давньоєврейської є анаграмою, тобто ім'ям Христа навпаки, тобто антихрист, де головним героєм є товариш сатана і де є такі марксистські одкровення:

Бачиш цей меч –
Князь темряви продав його мені...
Ти (сатана) впадеш у прірву,
І я зі сміхом піду за тобою...
І скоро я кину людству
Мої титанічні прокляття...
Прийнявши моє вчення,
Світ безглуздо загине...

– Нагадаю, що на той час Карл Маркс уже належав до таємних товариств гуманістів-сатаністів. А тепер подивіться на знамениту бороду Карла Маркса та його довге до плечей волосся. До речі, подібну шевелюру носили приятелі Маркса – анархіст Бакунін і анархіст Прудон, з якими Маркс пізніше пересварився. Але на той час така своєрідна шевелюра зовсім не була модною, і її носили тільки люди типу хіпі, які носять подібну шевелюру і тепер. Подивіться-но на наших дисидентів-волосатиків: патлатий мазохіст Андрій Синявський, він же Абрам Терц-Пхенц, чи алкоголік-інакомисл Петро Якір. А наш прославлений Мойсей №2 Солженіцин – подібна ж маскарадна борода та ще руда. А вже Петро Великий видав рескрипт, що косим і рудим забороняється свідчити в суді, бо Бог шельму мітить.

– Філософи кажуть, що правда про диявола – це така брудна річ, що одна її крапля каламутить життя так само, як крапля води каламутить склянку абсенту. Але від цього можна сп'яніти. А деяких навіть нудитиме.

– Наприклад, напарник Маркса – Фрідріх Енгельс, який написав Марксу прямо-таки любовні листи і який витратив на Маркса близько 6 мільйонів золотих франків, зрештою помирав дуже довго і болісно – від раку ротової порожнини, тобто гнил живцем. А медичні авторитети в раковій галузі кажуть, що однією з головних причин раку є хронічне роздратування внаслідок тертя. І тут напрошується логічне питання: а що ж це так натерло рота Фрідріху Енгельсу? Адже грішників карають так, як вони грішать...

– До речі, доктор Фрейд, винахідник психоаналізу і "ротового сексу", теж помирав дуже довго і дуже болісно – від того ж раку ротової порожнини. Щоправда, Фрейд курив сигару і запевняв, що сигари – це “фалічний символ”.

– Ще одна маленька деталь. Фрейдисти запевняють, що для виродженців пістолет – це теж фалічний символ. Можливо тому виродок Адольф Гітлер, коли кінчав життя самогубством, то інстинктивно, щоб зробити собі останнє задоволення, вставив собі пістолет не кудись, а саме в рот. Але до цього війна з Гітлером коштувала російському народові 20 мільйонів людських життів.

– У давні часи такі люди, як Карл Маркс і Гітлер, просто потрапили б на багаття інквізиції. А тепер, судіть самі, було б це краще чи гірше для людства?

Тут генерал-архієпископ радянських єзуїтів постукав по кафедрі важким кулаком:

– Товариші, ми навчимо вас справжньому марксизму, чистому марксизму. Марксизм потрібен тільки в хворому відмираючому суспільстві, як інструмент для знищення цього суспільства, що Карл Маркс і сам чудово усвідомлював, судячи з його віршів. Адже він сам був одним із мікробів цієї хвороби. Але марксизм і революція коштували Росії понад 50 мільйонів людських життів. Криваві пологи нового суспільства. І тепер ми, таємна державна поліція нової молодої Росії, жодного нового Карла Маркса не допустимо. Тепер марксизм потрібний нам лише як інструмент зовнішньої політики.

– Видатний правдошукач Достоєвський у своїй легенді про “Великого інквізитора” каже, що якби Ісус Христос з'явився в наш час, то його знову розіп'яли б. А я вам скажу, що якби Карл Маркс з'явився зараз у Радянському Союзі, то ми вмить посадили б його в дурдом і накачували б йому в зад сульфазин або аміназин, як нашим дисидентам-інакомислам. Або чи викинув би цього нового Карлу-Марлу за кордон – з ізраїльською візою. Кожному овочу свій час.

– І треба чесно визнати, що в галузі економіки марксизм завів нас у глухий кут. Адже наша соціалістична економіка, скажімо прямо, дуже кульгає порівняно з капіталістичною економікою. Геніальний Карл Маркс вигадав нову економічну систему, але на біржі він завжди програвав як останній ідіот. Ось вам і результати. Навіть хліб і той доводиться купувати у капіталістичній Америці.

Начальник ідеологічного відділу ЦК КПРС важко зітхнув і записав у своєму конспекті: “Тепер я розумію, чому філософ Шопенгауер залишив свій заповіт собакам”.


Наступна глaвa
Перейти до ЗМІСТУ