Бо у великій мудрості багато смутку; і хто примножує пізнання, множить скорботу.
Цар Соломон, Еккл. 1:18.
Колись був у Москві Інститут червоної професури, де готували червоних вождів для майбутньої світової революції. За принципом – ми на горе всім буржуям світовий пожар роздуєм. Але під час Великої Чистки 40-х років більшість цих червоних вождів перестріляли разом із їхніми професорами, називаючи їх скаженими собаками, а Інститут закрили.
Тепер же вищі кадри партії та уряду СРСР шліфували в якійсь новій установі, яка була суворо засекречена і про яку на московських верхах ходили дуже неймовірні чутки. Офіційно цей заклад називався Інститутом Вищої Соціології при Академії Наук СРСР. Але лекції там читали професори із засекреченого Науково-дослідного інституту НДІ-13 та генерали із ще більш засекреченого 13-го Відділу КДБ, про який у Москві шепоталися, мовляв це радянська найсвятіша інквізиція.
В результаті, за аналогією з колишнім Інститутом червоної професури, студенти неофіційно перейменували цей заклад на Інститут чорної професури, Вищу Соціологію вважали за краще називати чорною соціологією, а свої конспекти з цієї соціології вони охрестили “Протоколами радянських мудреців”.
Перед початком занять два нових студенти сиділи та скаржилися один одному:
– Ох, на старості років – і знову вчитися, – кряхтів генерал, командувач об'єднаними групами стратегічної ядерної авіації Микола Степанович Бородін. – А які суворі перевірки! Раніше анкети перевіряли, а тепер ще й кров перевіряють.
– Та-так, – скривився адмірал, командувач об'єднаними групами стратегічних підводних ядерних ракетоносців Федір Захарович Калюжний. – Коли перевіряють на сифіліс, беруть одну пробу крові. А з мене десять пробірок націдили. Значить, десять перевірок робили. І у всіх моїх родичів кров брали. Навіть у дітей...
– А у мене до небіжчиків причепилися, – сказав генерал. – Був у мене дід Нікандр. Коваль. Ну і за російським звичаєм випивав міцно. Так вони мені щодо цього діда цілий допит влаштували: чому він випивав, та як, та навіщо..?
– А в мене був дядько, – сказав адмірал, – справжній герой революції. Ліз у саме пекло, поки його не вбили. Так вони до цього дядька теж причепилися: а що, а як, а навіщо?! Раніше Максим Горький писав: "Божевілля мужніх у пісні прославляємо!" А тепер політика щось змінилася, і дуже змінилася... Вони відчепилися від мене тільки тоді, коли я розлютився і брякнув, що мій дядько був просто дурень.
– А загалом, вік живи, вік учись – і дурнем помреш, – підсумував генерал.
В аудиторії сиділи за партами керівні члени ЦК партії, депутати Верховної Ради, міністри та дипломати, генерали та адмірали Радянського Союзу.
Першу лекцію читав професор Малінін, доктор соціальних наук із Науково-дослідного інституту НДІ-13 та за сумісництвом генерал-лейтенант 13-го Відділу КДБ. Професор Малінін коротко представився, що він, власне, професор темних справ і що хоч прізвище у нього солодке, але робота у нього гірка. Потім він чемно підкреслив, що тут присутні далеко не всі керівники радянського уряду, а лише люди, так ти мовити, обрані. Потім професор темних справ перейшов до справи:
– Товариші, насамперед дозвольте мені познайомити вас із причинами та метою наших занять. Основною причиною є той факт, що зараз ми живемо в атомному віці. А це накладає на керівників держави особливу відповідальність. І для цього вам необхідно знати деякі особливі закони, які керують долями світу. Але закони ці досить складні, заплутані і трошки начебто як секретні. В принципі, це те саме, що колись називалося Богом і дияволом.
Я бачу, що дехто з вас посміхається. Добре, візьмемо конкретний приклад. Цілий ряд загадок. Багато хто з вас був учасником ХХ з'їзду партії, де обговорювався так званий культ особи Сталіна і де відбулося посмертне розвінчання Сталіна. Я думаю, що у зв'язку з цим багатьох із вас і досі терзають деякі принципові питання. Наприклад, яким чином із найбільшого генія всіх часів та народів Сталін раптом перетворився на найбільшого злочинця всіх часів та народів?
Яким чином з корифея всіх наук, великого полководця, батька народів і вождя світового визвольного руху Сталін раптом перетворився на кривавого деспота, душевнохворого параноїка та фальсифікатора історії? І якщо це так просто робиться, то чи не є розвінчання Сталіна теж черговою фальсифікацією історії?
Запитань накопичилося багато. Наприклад, досі ми не зовсім впевнені, що робити з посмертною реабілітацією жертв сталінізму. Кого реабілітувати, а кого ні? А як щодо Троцького та троцькістів? Але для цього треба знати, чому все це вийшло. Чому під час пам'ятних московських процесів 30-х років перестріляли, як скажених собак, майже всіх керівників Жовтневої революції? Чому заслужених політкаторжан, волелюбів і людинолюбів знову загнали до Сибіру? Чому під час Великої Чистки ліквідували майже всю верхівку Червоної Армії? Що це за чортівня?
Щоб виправити помилки минулого, ми розвінчали Сталіна, розпустили більшу частину концтаборів, дали людям більше свободи. І які результати? В результаті у нас незабаром з'явилися нові бунтарі: так звані дисиденти, незгодники, інакодумці, яких знову доводиться саджати за ґрати чи спеціальні психіатричні лікарні (СПЛ), психлікарні та дурдоми. До речі, по секрету повідомлю вам, що дурдоми – це наш спецпроект “Голем”.
Але при цьому відразу ж впадає в око одна дивна річ: майже всі ці нові революціонери, яких ми садимо в дурдоми, мають родинні зв'язки з тими старими революціонерами, котрих Сталін ліквідував як ворогів народу. Часто ці дурдомщики є дітьми чи родичами колишніх ворогів народу, скорочено РВН. Словом виходять якісь вічні бунтарі, перманентні революціонери.
А тепер згадайте дивну особливість сталінських чисток, коли заарештовували цілими сім'ями, коли дружини відповідали за чоловіків, діти за батьків тощо. Тоді це здавалося вам крайньою несправедливістю. Тепер же деякі з вас замислюються: а може десь Сталін був по-своєму і правий? Можливо, старий революціонер Сталін знав деякі секрети, яких ви не знаєте?
І ще одна загадка. Майже всі ці дисиденти, незгодники та інакодумці так чи інакше пов'язані з євреями. Як правило, це або євреї, або змішані шлюби з євреями, або продукти цих шлюбів – напівєвреї тощо. Включно з Сахаровим і Солженіциним.
Паралельно з єврейською дисиденцією та дурдомами ми відкрили тепер єврейську еміграцію з СРСР. Але що це все таке? Бунт обрізаних чи обрізаний бунт? По секрету скажу, що єврейська еміграція – це наш спецпроект “Агасфер”, або “Вічний Жид”.
Тобто виходить якась біблійна закономірність. А щоб зрозуміти все це, потрібно знати теорію антихриста, яку ми читатимемо пізніше. У світі багато подібних загадок, от ми й спробуємо дати на них відповіді.
Генерал-професор окинув поглядом аудиторію та погладив свою окладисту бороду:
Товариші, ми дамо вам біблійні ключі пізнання добра і зла, розуму та безумства, життя та смерті, ключі щастя та нещастя. Але майте на увазі, що ці ключі – ключі отруєні, і з ними потрібно поводитися з обережністю. На цьому грунті ми вже мали кілька вбивств і самогубств. Отже, якщо хтось із вас захоче пристрелити свою тещу, то спочатку порадьтеся з нами.
Крім того, все, про що ми тут будемо говорити, є найсуворішою державною таємницею. Тому конспекти з будівлі не виносити, а залишати у навчальних залах, де у вас будуть спеціальні особисті місця. Предмет, який ми вам читатимемо, називається “Короткий курс Вищої Соціології”.
Деякі студенти трохи скривилися. Генерал-професор посміхнувся:
– Це не має жодного відношення до “Короткого курсу історії партії”, який ви колись вивчали як Біблію комунізму і який тепер виявився фальсифікацією історії.
Отже, чому ми називаємо наш курс Вищою Соціологією? Тому що ми пояснимо вам деякі закони соціології, які однаковою мірою стосуються Карла Маркса і Леніна, Сталіна і Гітлера, Петра Великого та Івана Грозного, Робесп'єра і Наполеона, Фрідріха Великого і Джорджа Вашингтона, Юлія Цезаря і Олександра Македонського та Нерона.
Товариші, ви, звичайно, знайомі з дискусійним питанням: чи історія створює великих людей чи це великі люди роблять історію? Люди, яких я вам щойно назвав, безперечно, відігравали велику роль в історії. Багато з цих великих людей стали великими, головним чином тому, що, подібно до Цезаря, Наполеона і Гітлера, вони починали великі війни. Інші, як Робесп'єр, Вашингтон і Ленін, влаштовували великі революції. Таким чином, ви дізнаєтеся про внутрішню механіку майже всіх воєн і революцій.
Заразом ви дізнаєтеся, чому ваша сусідка постійно воює з чоловіком або чому у деяких сім'ях відбувається перманентна революція.
Я особисто вважаю, що цю Вищу Соціологію добре було б запровадити як обов'язковий предмет у старших класах середньої школи. Але підручника з цього предмету ви не знайдете ніде у світі. А якби його хтось і написав, то такого письменника за Сталіна розстріляли б, за Гітлера його повісили б, за Наполеона він потрапив би під гільйотину, а в демократичних країнах його можуть оголосити божевільним. З одного боку, це просто, як два по два чотири. З іншого боку, маю зізнатися, що і я сам... пояснити вам усього не зможу.
Члени ЦК партії, міністри та генерали зацікавлено заворушилися на своїх партах.
– Але спочатку вам доведеться трохи понудьгувати, – сказав професор Малінін. – Щоб зрозуміти все це, включно з культом особи Сталіна, нам доведеться почати з історії виникнення релігійних культів взагалі, тобто з кам'яної доби.
Люди кам'яної доби ще не знали вогню, жили в печерах, одягалися у звірині шкури, лягали спати із сонцем і вставали з сонцем. Від сонця залежало їхнє полювання і ті коріння, якими вони харчувалися. Від сонця залежали пори року, тепло та холод, їжа чи голод і, зрештою, їхнє життя чи смерть. Так, практичним шляхом люди кам'яної доби зрозуміли, що сонце є найголовнішим у їхньому житті, і стали поклонятися сонцю як божеству. Так зародилася перша релігія людини – культ сонцепоклонництва. На цьому найпростішому прикладі ви бачите, що таке релігія і бог – це поклоніння тим силам природи, які людина вважає для себе найважливішими на даному історичному етапі.
Потім настав час, коли первісні люди познайомилися з вогнем. Перший вогонь, ймовірно, прийшов з неба у формі блискавки. Трапилася лісова пожежа. Люди підібрали головешки, віднесли до печери, розвели багаття. Вогонь став обігрівати їх, служив захистом від диких звірів. Потім вони стали готувати на вогні їжу. Але вони ще не вміли добувати вогонь за допомогою тертя. Тому їм доводилося підтримувати вічний вогонь та виділяти для цього спеціальних чергових, які стежили за ним вдень і вночі. Поступово вогонь став у житті настільки ж важливим явищем природи, яким раніше було сонце. Так виник культ вогнепоклонництва, а чергові, котрі стежили за багаттям, перетворилися на жерців – хранителів вогню.
А тепер подивимося на культурніші культи, – сказав професор і кивнув своєму асистенту.
Безшумно опустилися чорні штори на вікнах. За спиною професора з'явився білий екран, а ззаду спалахнув промінь кінопроектора. Весь перший день професор за допомогою кіноекрана пояснював релігійні культи стародавнього Єгипту, Фінікії та Ассіро-Вавілонії. Наступного дня йшли Персія, Індія, Стародавня Греція та античний Рим. Потім професор підбив підсумок:
– Якщо ми проаналізуємо загальну тенденцію розвитку давніх релігійних культів, то побачимо тут різні форми пантеїзму та політеїзму, тобто обожнювання різних сил природи, особливо ще не відомих людині і тому таємничих.
А тепер зверніть увагу на одну характерну деталь. У деяких давніх цивілізаціях, особливо на етапі занепаду, релігійна думка стала концентруватися на проблемах статі. З'являються так звані фалічні культи, де предметом обожнювання та поклоніння є кам'яні зображення чоловічого статевого органу – фалоса, або лінгама. Виникають свята родючості не лише врожаю, а й людей, спеціальні храми, дивні обряди, дивні жерці і жриці, що поклоняються тим чи іншим проблемам статі. Іноді, як на наш погляд, хворобливим проблемам статі. Це не дивно, якщо врахувати, що в загибелі цих цивілізацій брала участь не тільки зовнішня історія, а й внутрішня біологія: крім усього іншого, ці народи певною мірою усього лиш біологічно вироджувались і вимирали. Ось люди й почали замислюватися над цим новим і таємничим для них законом природи. Результатом стало утворення фалічних культів.
Сліди цього процесу ви знайдете в історії всіх часів та народів. Наприклад, в Індії існує така релігійна легенда. Якось у світі з'явився злий демон, який хотів знищити все живе шляхом запобігання народженню. Демон навіяв чоловікам і жінкам, самцям і самкам тварин байдужість або навіть огиду один до одного. Колесо народжень, колесо життя зупинилося. Навесні птахи перестали вити гнізда, тигриця залишилася без тигренят, у світі людей перестав лунати дитячий сміх. Тоді всі жінки і самки тварин прийшли до богини Калі, хранительки законів природи, і стали просити: “Поверни нам дітей! Поверни світові молодість!” Богиня Калі почула їх благання, знищила злого демона, і колесо життя знову почало рухатися.
Звичайно, говорити про виродження і вимирання цілих племен і народів можна тільки умовно, оскільки, коли дане плем'я починало вимирати і слабшало, хвиля сусідніх молодших і сильніших народів одразу ж займала його місце, і колесо історії продовжувало свій рух, але вже у новій формі.
Так згнила зсередини і розвалилася Стародавня Греція. На будь-якому давньогрецькому експонаті ви бачите знаменитий еллінський профіль з прямим, майже без перенісся носом. А сучасні греки вже більше схожі на своїх сусідів із Малої Азії, аніж на античних еллінів. Так під натиском варварів загинув імперський Рим. Таким є закон біологічної рівноваги природи.
Після занять студенти обмінювалися враженнями. Командувач об'єднаними групами стратегічної ядерної авіації Бородін невдоволено бурчав:
– Обіцяли роз'яснити культ особи Сталіна. А домовилися, перепрошую за вираз, до фалоса. Я й слова такого не знав.
* * *
Покінчивши з язичницькими культами, перейшли до історії християнства. Ці лекції читав професор Топтигін, високий чоловік у формі генерала держбезпеки і з величезною окладистою бородою. Як навчальний посібник студенти отримали книгу “Історія Біблії”.
– Це переказ Біблії сучасною мовою, – пояснив професор. – Зверніть увагу, що це дослівний переклад із англійської. Після всіх фальсифікацій історії в недалекому минулому ви маєте повне право не вірити нічому і нікому, у тому числі й нам. Виходячи з цих міркувань, у нашій програмі ми будемо опиратися, в принципі, на нейтральні, тобто іноземні джерела.
Ви вже знаєте, що в процесі історичного розвитку на зміну відмираючим цивілізаціям, приходять варвари. Марксистська теорія стверджує, що на зміну капіталізму йде комунізм. Отже, якщо вірити Карлу Марксу, то з історичної точки зору ми, товариші, є нічим іншим, як тими самими варварами. Між іншим, латиною "варвар" означає "бородатий", – генерал Топтигін усміхнувся і погладив свою окладисту бороду. – Отже, товариші варвари, не будемо зазнаватися і не вважатимемо, що ми розумніші за два тисячоліття християнської цивілізації. І до цього дня у всьому світі Біблія вважається книгою книг. Давайте подивимося, що там написано.
Існує багато різних тлумачень Біблії. У протестантстві всяких сект більше, ніж днів у році, – і стільки ж різних тлумачень Біблії. І так аж до масонів, які підміняють Бога дияволом, але присягаються – на Біблії. Ми ж спробуємо розібратися в Біблії за допомогою діалектичного матеріалізму.
Біблія складається з двох частин, з яких Старий Завіт є ніби історичним тлом або передумовою для Нового Завіту або Євангелія, що в перекладі означає Блага Вість. Подивимося, у чому полягає ця Блага Звістка, враховуючи, що це книга суто символічна, де багато що потрібно розуміти не в прямому сенсі, а в переносному.
Євангеліє – це Блага Вість про спасіння людства або окремої людини. Тому Ісуса Христа і називають Спасителем. Але одразу ж виникає логічне запитання – від кого рятувати? Або від чого рятувати?
Зверніть увагу, що у Старому Завіті диявол ніде не згадується. Його там немає. Навіть той змій, який спокушав Єву в раю і якого богослови вважають дияволом, у Старому Завіті називається не дияволом, а змієм. Вперше диявол як такий, з'являється тільки в Новому Завіті: він намагається спокусити Христа в пустелі, Христос виганяє легіон бісів з біснуватого і таке інше. Звичайно, і в дохристиянських культах були злі духи і демони, від яких веде свій родовід і наш диявол. Але поняття диявола як прямого супротивника Бога – це характерна риса Євангелія та християнської релігії. Пізніше, у період войовничого християнства, тобто в середні віки, боротьба з дияволом ведеться у формі переслідування відьом та відьмаків.
Отже, якщо диявол є прямим противником і антитезою Бога, то логічно виходить, що в Євангелії йдеться про спасіння людини саме від цього диявола. Наступне питання – що ж таке цей диявол?
В богословській літературі ви можете зустріти наступну характеристику диявола. Це ворог роду людського, душогубець від початку, ангел смерті, друг смерті та викрадач життя. Крім того, диявол – це руйнівник і наклепник, брехун і Батько брехні, мавпа Господа Бога, розхитувач правосуддя, джерело зла, корінь пороків. А якщо вам цього мало, то диявол ще й спокусник людей, початок усіх суперечок і чвар, постачальник горя, зрадник народів. Як бачите, диявол – це особистість досить різноманітна, і клопоту у нього повний рот. Але що це за чортівня?
Вважається, що диявол – це мавпа Господа Бога, і він робить все у темряві, ззаду та навпаки. Тому, щоб упіймати цього диявола, ми теж зробимо за формулою диявола – все навпаки. Спочатку я скажу вам, що таке диявол, а потім ми розбиратимемо його по кісточках і звірятимемо з першоджерелами, щоб з'ясувати – так це чи ні.
Генерал-професор зробив паузу та окинув поглядом аудиторію.
– Так от, кажучи по секрету, з погляду діалектичного матеріалізму, диявол є ніщо інше, як складний комплексний процес виродження або дегенерації, що складається, в основному, з трьох частин: статевих збочень, психічних хвороб та деяких фізичних деформацій організму. Деякі складові елементи цього комплексу ми вже зустрічали у пізніх фалічних культах на схилі деяких стародавніх цивілізацій. Цілком можливо, що на підставі практичних спостережень над розпадом цих попередніх цивілізацій у християнській релігії і сформувалося ставлення до цього комплексу, як до диявола.
Таким чином, з погляду діалектичного матеріалізму всякі там біси, демони, нечисті сили та злі духи стають об'єктивною реальністю. Це ніщо інше, як різні види психічних чи душевних хвороб. Душа – це дух. Душевна хвороба – це злий дух, нечиста сила.
Користуючись тим самим методом марксистської дидактики, неважко здогадатися, що всі ці так звані відьми та відьмаки, чорти та чортівки, чаклуни та перевертні – все це ніщо інше, як люди, одержимі відповідними злими духами, тобто психічними та душевними хворобами.
В аудиторії почувся легкий шум. Професор Топтигін почухав бороду:
– Товариші члени радянського уряду, я бачу у ваших очах певне здивування. Ви, мабуть, думаєте: а скажи-но, дядьку, за яким бісом потрібні нам у вік соціалістичного реалізму твої відьми та чаклуни? Так ось, я скажу вам навіщо і чому. Після ХХІІ з'їзду КПРС ви вже самі знаєте, що відомий вам Йосип Віссаріонович був душевнохворим параноїком. По-грецьки "параноя" означає просто – "божевілля". У наш час параною слід розуміти як хронічну душевну хворобу, що характеризується нав'язливими маревними ідеями – манією величі, манією переслідування і так далі. З манії величі народився культ особистості Сталіна, а з манії переслідування – нескінченні чистки, розстріли та концтабори. Але справа в тому, що параноя, окрім іншого, є однією з найнебезпечніших складових частин комплексу дегенерації. Таким чином товариш Сталін був від диявола. Це дуже наочний приклад того типу людей, яких у давні добрі часи називали відьмаками та чаклунами – у найгіршому розумінні цього слова.
Командувач об'єднаними групами стратегічної ядерної авіації Бородін легенько підштовхнув свого приятеля, командувача об'єднаних груп стратегічних підводних ядерних ракетоносців Калюжного:
– Х-м, це щось новеньке...
– Процес виродження – це штука масова, – продовжував генерал-професор. – Тому в Біблії диявола ще називають так: "ім'я моє легіон". І штука ця надзвичайно заплутана. Тому богослови й кажуть, що диявол – страшний хитрун та пройдисвіт. Серед цього легіону виродженців ви зустрінете і грішників, і праведників, і самих справжніх святих. Між ними ще плутаються грішні святі та святі грішники. Тут ви знайдете і добре зло, і зле добро.
На жаль, якщо придивитися до цього легіону, то праведники і святі зазвичай у меншості, а грішники – у більшості. Це і є те соціальне зло, яке колись називали нечистю. Це люди з нечистою совістю, серед яких іноді трапляються і справжнісінькі відьми і вовкулаки. І за статистикою на частку цієї нечисті припадає більшість усіх скоєних у світі злочинів – і побутових, і кримінальних, і політичних.
Щоб ви не надто дивувалися, наведу вам конкретний приклад. На Міжнародному конгресі з питань євгеніки, тобто науки про поліпшення людської породи, що відбувався в Нью-Йорку в 1932 році, один із вчених фахівців-євгеніків прямо заявив наступне:
“Немає жодного сумніву, що якби в Сполучених Штатах закон про стерилізацію застосовувався б у більшій мірі, то в результаті менше ніж через сто років ми ліквідували б щонайменш 90% злочинів, безумства, недоумства, ідіотизму і статевих збочень, не кажучи вже про багато інших форм дефективності і дегенерації. Таким чином, протягом століття наші дурдоми, в'язниці і психіатричні клініки були б що очищені від своїх жертв людського горя і страждання”.
Це пишуть професор Данн і професор Добжанський з Колумбійського університету в Нью-Йорку у своїй книзі “Спадковість, раса та суспільство” (с. 86), яка була видана у Нью-Йорку у 1957 році. І тут ви бачите ті самі складові елементи цього комплексу: дегенерація, статеві збочення та душевні хвороби. А в результаті – 90% усіх злочинів. І зарубайте собі цю формулу на носі.
До революції в школах навчали Закон Божий. Ми ж дамо вам тут новий радянський Закон Божий – Вищу Соціологію. А оскільки ми аналізуємо все це з точки зору марксистського діалектичного матеріалізму, то в результаті виходить щось на кшталт діалектичного християнства. Це як Жива вода – щоб оживити християнство, треба зрозуміти, що це таке.
У середній школі ви вивчали закони механіки Ньютона, пригадайте – 1-й, 2-й, 3-й. А тепер запам'ятайте один із основних законів Вищої Соціології, який ми для простоти називаємо 1-м законом Калмикова. Це один із наших професорів, з яким ви познайомитеся пізніше.
Так от, виходячи з вищесказаного, 1-й закон Калмикова стверджує:
“90% всіх злочинів, як кримінальних, так і політичних, 90% всіх лих і бід роду людського, починаючи з найпростішого розлучення чоловіка з дружиною і закінчуючи всесвітніми війнами і революціями, є результатом спадкової дегенерації, яка складається з психічних хвороб і статевих збочень”. Саме тому цю штучку споконвіку і називають дияволом.
Богослови вважають, що диявол – це антитеза Господа Бога. Пізніше, коли ви добре познайомитеся з дияволом, тоді виходячи зі зворотного, екс адверсо, від антитези до тези, ви самі зрозумієте, що таке Бог. Таким чином ми дамо вам нашого нового радянського бога. Раніше була містика, а у нас тепер статистика, електронно-обчислювальні машини, комп'ютери. І це буде вам як Жива вода, щоб оновити поняття про Бога.
Але наука про Бога і диявола – це штука надзвичайно суперечлива. Наприклад, на Міжнародному конгресі з питань євгеніки, про який я вам говорив, у якості засобу боротьби з дияволом дегенерації пропонують масову кастрацію та стерилізацію дефективних.
Але втілювати подібну програму в життя міг лише такий безумець, як Гітлер. І водночас цей закон насамперед стосувався до нього самого. Диявол дегенерації – це явище парадоксальне, побудоване принципово на екстремах і протиріччях. Пізніше, коли ми розбиратимемо цього диявола по кісточках, ви самі переконаєтеся, що дияволом цю штуку назвали зовсім недарма.
Наступна глaвa
Перейти до ЗМІСТУ