Мій батько всю Першу світову війну був доктором-хірургом козачого полку. Після війни він займався тим же – все життя лікував людей. Був він дуже доброю людиною. Пам'ятаю, як вечорами батько любив пити чай і читати газету. При цьому часто у відкрите вікно, на світло, залітали мухи і падали йому в чай. Батько виловлював мух ложечкою, виносив їх на балкон і робив їм штучне дихання – дув на муху до тих пір, поки вона не відлітала. Це була людина, яка буквально мухи не скривдить. Я увічнив його в образі доктора Руднєва, який теж рятував мух, в моїй книзі "Князь світу цього".
Потім прийшла Велика Чистка 1935-38 років. Оскільки все радянське і партійне начальство лікувалося у мого батька, то спочатку його не чіпали. Але потім начальство перестріляли і в решті добралися і до мого батька. Його заарештували в серпні 1938 і два роки тримали у в'язниці НКВС під слідством.
Я думаю, що його посадили просто як людину "з колишніх", була така категорія. Та ще за його братів. Його старший брат, дядько Вася, до революції був жандармським слідчим, а його молодший брат, дядько Вітя, під час Громадянської війни на Дону був слідчим Освага, Інформаторської Агенції Донської контррозвідки Добровільчої армії. Радянська влада була дуже злопам'ятна і таких людей не прощала, включно з усіма її родичами.
Поки батько сидів під слідством в місцевій в'язниці, деяких з його товаришів по службі викликали на допити. А пізніше ці люди вечорами, під покровом ночі, приходили з чорного ходу до моєї матері. Вони-то і розповіли їй, що на батька донесла його санітарка, єврейка з російським прізвищем Соколова.
Як Ви думаєте – хороша вона була єврейка або погана?
Нормальна єврейка буде або доктором, або, на худий кінець, медсестрою. А якщо єврейка – санітарка, тобто якщо вона миє підлогу в лікарні і виносить судна, то це означає, що вона або недорозвинена, або розумово відстала, тобто дурепа, пацієнтка професора Ломброзо. І ось за таких-то дуреп розплачуються хороші євреї.
Наприклад, була в Новочеркаську ціла колегія адвокатів, але єдиним адвокатом, який брався за політичні справи, тобто захищав заарештованих НКВС, був старий єврей на прізвище Гінзбург. Його дружина викладала в музичному училищі на розі вулиць Московської та Ратної. Після арешту батька моя мати працювала реєстраторкою в поліклініці і отримувала 200 рублів на місяць. І ось ці 200 рублів вона заплатила адвокату Гінзбургу, за те, щоб він спробував якось захистити мого батька. Толку від цього, звичайно, було мало, зате Гінзбург і його дружина вважалися хорошими і порядними людьми. Правда, була у них недоумкувата 16-річна дочка. Повна ідіотка, в повному сенсі цього слова.
Так от, коли в 1942 році німці захопили Ростов і Новочеркаськ, вони насамперед перестріляли всіх євреїв. Включаючи і хороших євреїв Гінзбургів, які сподівалися на те, що німці культурні люди, і не виїхали. Причому розстріляли їх разом з божевільною донькою. А хто вбив в голову німцям ідею расової переваги і вседозволеності? Зробив це чвертьєврей Гітлер. Хто обгрунтовував "остаточне рішення" єврейського питання? Ідеологом цієї програми був тричвертьєврей Гейдріх, а практичним виконанням завідував стовідсотковий єврей Ейхман. Тобто цим керували "погані" євреї. Але звідки беруться погані євреї? Їх народжують хороші євреї...
Після двох років слідчої в'язниці батькові винесли "м'який" вирок – 5 років висилки до Сибіру. У той час, як правило, давали 10 років концтаборів або розстрілювали. У 1941 році почалася війна, і в результаті батько просидів в Сибіру не 5, а 15 років. Батько писав, що відбуває свій термін у ведмежому кутку десь близько Красноярська і місцеві жителі в подяку за надану їм медичну допомогу часто приносили йому копчений ведмежий окіст. Додому він повернувся тільки після смерті Сталіна і незабаром помер від раку легенів. Було йому тоді 75 років.
29 квітня 2002 р.
Наступна глaвa
Перейти до ЗМІСТУ