Нещодавно в Радянському Союзі, у зв'язку з гласністю і перебудовою, всім дали повну свободу совісті і офіційно готуються відзначити 1000-річчя прийняття християнства на Русі, тому давайте і ми сьогодні поговоримо про свободу совісті, про релігії взагалі і про історію їхньої виникнення, продовжуючи таким чином тему, розпочату нами у перших лекціях цього циклу.
Почнемо сьогоднішню лекцію з аналізу відомої книги Хенріка Ван Луна “Історія Біблії”. Вперше ця книга була видана в 1956 році, а у мене в руках ви бачите вже четверте її видання. Це говорить про те, що книга була дуже популярною. Вона справді розійшлася мільйонними тиражами. У чому була її популярність? Мабуть, у тому, що в ній автор своїми словами переказує всю історію Старого Завіту, але робить це у формі, доступній для середнього читача.
Що мене особливо зацікавило в цій книзі, так це те, що на початку Хенрік Ван Лун робить дивне застереження:
“Де-небудь, звичайно, знайдеться історик чи філософ, або просто якийсь дивак, який перечитає всі книги всіх народів світу і який усвідомить, що наблизився до абсолютної істини, але якщо він хоче продовжувати вести мирне і щасливе життя, то нехай він про це краще мовчить”.
Дивне застереження... Чому і від чого автор вирішив застерегти на самому початку своєї книги мільйони і мільйони своїх читачів?
Щоб відповісти на це питання, давайте ознайомимося з висловлюваннями інших авторитетних людей на цю тему. У мене всі вони винесені окремо на серію карток під загальною назвою – “Релігія і психічні хвороби”.
Ось і ще одна дивина, подумаєте ви, який зв'язок між релігіями і психічними хворобами?
Відомий психіатр Елліс відповідає на це наше питання дуже своєрідно – у своїх книгах він пише, що Старий завіт написаний... божевільними. Елліс написав кілька книг, в основному про гомосексуальність і гомосексуалістів, і треба сказати, що цей предмет він знає досить добре, оскільки сам він – відкритий і чесний гомосексуаліст, що не завадило йому, однак, стати відомим і навіть знаменитим доктором-психіатром. Так от, повторюю, цей знаменитий психіатр у своїх книгах пише, що Старий завіт був написаний божевільними. Дивно, так?!!
Давайте візьмемо іншу відому книгу – “Сексуальна психопатія”, написану не менш відомим автором, доктором-психіатром Крафтом-Ебінгом. У цій книзі теж є маса цікавого матеріалу про релігійні психози і в ній він також повністю підтверджує висновки лікаря-психіатра Елліса. До речі, книга доктора Крафта-Ебінга сама завтовшки зі Старий завіт...
А тепер давайте згадаємо нашого старого знайомого Цезаря Ломброзо, професора, знаменитого психіатра, який довгі роки був директором божевільні в Італії. Так ось – професор Ломброзо теж стверджує, що засновники майже всіх сект були душевнохворими людьми...
* – Це досить серйозна заява...
– Так. Професор Ломброзо був дуже відомий психіатр і до приходу Фрейда він був, мабуть, найзнаменитішим психіатром у світі. Крім того, в родоводі у професора Ломброзо була довга лінія рабинів і талмудистів, так що, коли цей італійський професор-єврей пише, що засновники майже всіх сект і релігій були душевнохворими людьми включаючи і його дідусів та прадідусів рабинів-талмудистів, то проблема ця стає не просто цікавою, але вже й делікатною... Водночас хочу вам також нагадати, що, як ми вже зазначали в попередніх лекціях, є певний зв'язок між психіатрами і психічно хворими людьми. Бачите, проблема з цікавої та делікатної стає вже й кумедною...
* – Подібне пізнається подібним...
– Так-так-так. Подібне пізнається подібним. Якщо нормальна, здорова людина стикається з усіма цими речами, то вона просто нічого не розуміє...
Далі професор Ломброзо пише: “У писаннях з божевільні зустрічається така ж безліч співзвуч і така ж побудова періодів, як і в біблійних текстах”.
Ось це цікаво, хоча це більше для критиків і літературознавців. Я можу ще додати, що й наш новоявлений “пророк” Солженіцин теж пише своєрідною мовою. Солженіцин по-своєму талановитий і надзвичайно енергійний, але з ним треба бути дуже обережним. Характерно й те, що Солженіцин – напівєврей, що сам він ретельно приховує. Його перша дружина була напівєврейка з Ростова, а друга дружина вже була чиста єврейка...
* – Чому він усе це приховує? Пишатися ж повинен! Адже – Божий народ! Мимоволі згадується формула Ломброзо про зв'язок між геніальністю і божевіллям, у результаті чого з'являються геніальні ідіоти, тобто “геніоти”, які можуть влаштовувати революції і починати світові війни, в яких гинуть мільйони генетично здорових людей.
– У тому й річ. А у євреїв у 6 разів більше психічно хворих, ніж у інших народів, і відкриття це належить професору Ломброзо, який сам був євреєм і нащадком рабинів і талмудистів.
* – Можливо тому саме ці психіатри і звернули увагу на те, що Старий завіт написаний не зовсім нормальними людьми...
– Так. Ось ви добре зараз сказали – не божевільними, а саме не зовсім нормальними людьми.
* – Та й у народі кажуть, що “устами блаженних промовляє істина”.
– Цілком правильно. А скажіть, який, на вашу думку, найкращий, найкрасивіший і найзнаменитіший собор у Росії?
* – Собор “Василя Блаженного” на Червоній площі?
– Так. Згоден, а чи знаєте ви, хто такий був Василь Блаженний? Блаженний – це означає юродивий, тобто не від світу цього. За часів Івана Грозного, юродивий Василь сидів біля воріт Кремля і голосно викривав царя за його жорстокість. Коли цар Іван Грозний проходив повз нього, сидячого прямо на землі у бруді перемішаному зі снігом, цей юродивий Василь Блаженний виймав з-за пазухи шматок закривавленого м'яса і простягав його цареві, ніби дорікаючи жорстокому цареві за всю ту кров, яку його люди проливали по всій Русі, і Іван Грозний його не чіпав, боявся і поважав...
Ось тому, коли збудували в Москві найкрасивіший собор Покрова Богородиці на Червоній площі, то народ назвав його собором Василя Блаженного і досі він так у народі і називається. Чому? Та тому, що юродивий Василь Блаженний був за Правду і говорив цю Правду просто у вічі цареві Івану Грозному, якого тоді всі боялися. Ніхто інший тоді цього зробити не зміг, тобто із соціального погляду цей юродивий намагався зупинити і якось обмежити зло царських репресій...
Заради справедливості слід зазначити, що кількість жертв репресій була близько 4-5 тисяч чоловік. Це за весь час правління Івана Грозного. Для порівняння – кількість жертв Чарльза IX і його мами, Катерини Медічі – 40 тисяч людей лише за одну Варфоломіївську ніч, кількість жертв Олівера Кромвеля, за найскромнішими підрахунками, близько 70 тисяч. Це без урахування загиблих у битвах із королівською армією. І ніяких там “Грозних” – усі лагідні, цивілізовані і освічені правителі...
Давайте повернемося до психічних хвороб. Здоровим людям робити візити до лікаря-психіатра, як правило, нема чого, хоча такі візити їм і не зашкодять. Для хворої частини населення ці візити будуть дуже корисними. Однак щоб лікувати душевно хворих людей, необхідно бути досвідченим психіатром, а досвідчений психіатр, як правило, це той самий душевнохворий, який здобув відповідну освіту, переборов свою хворобу, навчився її контролювати, і став після цього допомагати іншим душевно хворим людям у їх боротьбі з демонами дегенерації...
А тепер давайте згадаємо, що говорив сам Син Божий – Ісус Христос. У Новому Завіті є такі слова: “А Ісус, почувши це, сказав їм: не здорові потребують лікаря, але хворі”
і трохи далі “Бо я прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння”
(Мат. 9:11).
І ще одна маленька деталь – юродивий Василь Блаженній був зарахований до лику святих. Офіційно. І водночас він був явно психічно хворою людиною.
Так ось, усі вищезгадані лікарі-психіатри вважають, що релігійні книги Старого заповіту були книгами стародавніх психіатрів, які намагалися взяти цю хворобу під контроль. Тому книги ці багатьом не зовсім нормальним людям і допомагали, і тоді, і зараз, ніби стримуючи хворобу за допомогою ауто-тренінгу і самонавіювання.
От ще цікава інформація: “...острів Валаам у Карельській АРСР, зі знаменитим Валаамським монастирем, у приміщенні колишнього скиту якого було створено інтернат психастеніків. Там постійно чути крики психічно хворих, які долинають зі скитів...”. Це пише протоієрей Д. Константинов.
Бачите – знову якийсь зв'язок: за радянської влади в монастирі влаштували ізолятор для психічно хворих людей, а за царів у цьому місці теж був своєрідний ізолятор, але з добровільною самоізоляцією.
* – Так, але раніше, коли там був монастир, усі ці не зовсім нормальні люди були під наглядом досвідчених керівників, з багаторічним досвідом роботи, а зараз – недоучка-психіатр після 5 років медінституту намагається щось там зробити... Монастирі, схоже, були гуманнішими і кориснішими...
– Так. Вони були кращими. Там і жити було краще. Та й майбутні насельники, тобто всі ті, хто боявся, що їх спіткає ця доля, приходили туди на консультацію, у тому числі наш знаменитий правдошукач і письменник Лев Миколайович Толстой. Але йому це, щоправда, не допомогло...
До речі, у протоієрея Д. Константінова була абсолютно божевільна дружина. Але, оскільки здавати її в божевільню йому не хотілося, то він тримав її у себе вдома. Знову, бачите, якісь закономірності: чоловік – священик, а дружина – божевільна, і не просто психопатка, а серйозно і по-справжньому.
* – З нього тоді мав би вийти досвідчений священик...
– Не знаю, не знаю. Мені казали, що він був більше схожий на колишнього комсомольця-активіста, який скрізь ліз – типовий такий радянський комсомолець, котрий на старості років просто вліз у рясу священика. У Союзі такі пасуть отару в комсомольських піджачках, а тут вони пасуть отару вже в рясі священика. До того ж протоієрей Константінов часто друкувався в єврейському “Новому російському слові”, а це, вибачте, ознака погана. Чесного російського священика євреї постійно друкувати не будуть.
Але одну добру справу, справжню добру справу він зробив – дітей у нього не було. Адже й у Біблії написано: “Краще померти бездітним, ніж мати дітей безбожних”
, а у книзі премудростей Соломона прямо говориться: “...жахливим є кінець неправедного роду”
, і далі: “...краще бездітність, але з чеснотою”
. Адже дружина в нього була божевільна, а значить і у його дітей була велика ймовірність успадкувати цю хворобу.
На зміну єврейському професору Ломброзо незабаром прийшов єврейський доктор Фрейд, і у якості нового пророка у галузі психіатрії авторитетно заявив, що “релігія – це примусовий невроз”, а трохи пізніше уточнив “релігія – це масовий невроз”. (З. Фрейд “Вибране”, том 1, вид. “Оверсіз Публікейшн”, Лондон, 1969).
* – Так, але, Григорію Петровичу, з погляду теологічного ми не можемо ставити на одну дошку чесного професора Ломброзо і не зовсім чесного, можна навіть сказати, шарлатана Фрейда.
– У мене академічний підхід. Я беру книги і праворуч, і ліворуч, але мушу з вами погодитися – професор Ломброзо справді був набагато чесніший, ніж доктор Фрейд.
* – Григорій Петрович, коли я нещодавно розмовляв з людиною, яка закінчила юридичний факультет Лєнінградського державного університету і в розмові згадав ім'я професора Ломброзо, то ця людина сказала мені, що теорія розпізнавання злочинців Ломброзо викладалася студентам у строго негативному світлі, як роботи людини, яка помилялася, та її теорія, мовляв, не коштувала виїденого яйця...
– Тема ця спірна, але спірна в сенсі того, що люди з чистою совістю будуть говорити “так”, а люди з нечистою совістю, тобто дегенерати – будуть говорити “ні”. Ви дайте почитати цій людині конспекти наших лекцій і уважно дивіться на її реакцію – якщо вона буде стрибати, крутитися і говорити, що все це нісенітниця та ідіотство, то можете бути впевнені, що перед вами дегенерат. Адже дегенератів серед нас принаймні половина, точніше – за статистикою доктора Кінсі – 52-54%, а якщо ми візьмемо університетську професуру, то там відсоток дегенерації піднімається до 75% і вище, бо це буде вже не середній, а вищий інтелектуальний прошарок населення. Тому, ради Бога, не сперечайтеся з ним, інакше людина ця вас буде ненавидіти. Адже для дегенерата немає нічого страшнішого, ніж якщо на нього вкажуть пальцем і публічно скажуть, що він дегенерат. Він стане вашим ворогом на все життя.
* – Це за формулами диявола, одна з яких стверджує, що диявол терпіти не може іронії та глузування?
– Так-так-так. Філософи мали рацію, говорячи про диявола, що істота це дуже саркастична, але сам він терпіти не може іронії та глузувань.
Давайте заглянемо ще до однієї відомої книги, про яку ми вже згадували в наших лекціях. Це “Історія психіатрії” Робака, Нью-Йорк, 1969. У цій книзі на с. 154 стверджується, що правлячі царські сімейства Ізраїлю розглядали пророків, як людей не зовсім нормальних.
* – Тому Ісус Навин і був прозваний Навином? Адже “Наві” означає “пророк” і водночас “божевільний”.
– Так-так-так. Але Ісус Навин не належить до числа релігійних пророків. Це був страшенно жорстокий правитель, який знищив безліч людей. Його швидше можна назвати “єврейським Наполеоном”, який правив євреями зі страшною жорстокістю.
* – Тобто в перекладі сучасною російською мовою “Ісус Навин” – це буде “божевільний Ісус”, або як ви кажете – єврейський Наполеон.
– Так. Тепер із історії православної релігії. Якщо взяти історію російського розколу, а річ ця була досить серйозна, то все почалося тоді з боротьби між патріархом Ніконом, царем Олексієм Михайловичем і протопопом Авакумом. Там теж було пролито багато крові, було багато самоспалень, багато людей було вигнано, багато хто самі втікли за кордон... Але якщо ви уважно проаналізуєте історію розколу, то побачите, що патріарх Нікон був просто психопатом!
Усі ми щось чули про це: російський розкол, старовіри, які хрестилися двома, а не трьома пальцями, всі ми бачили картину Сурікова “Бояриня Морозова”... Картину-то усі бачили, але мало хто знає, що історія розколу почалася із зіткнення двох психопатів – царя та патріарха. І скінчили обидва дуже погано. Одного запроторили в монастир, а інший породив недоумкуватого царя-ідіота Івана і царя-педераста антихриста Петра...
Так у чому там була справа? Що там було насправді? Та елементарний Комплекс влади! Явний і потужний Комплекс влади у обох вождів; і тут доречно згадати стару приказку: “Пани б'ються, а у холопів чуби тріщать”.
* – Виходить, що обидва лідери впали в перший смертний гріх – гординю.
– Так, перший смертний гріх це – гординя. Якщо ви почитаєте історію розколу (див. додаток до цих лекцій – “Коротка історія розколу, як приклад Комплексу влади у Православній церкві”), то побачите, що це була справа рук двох явних психопатів. Адже нормальна людина в цій суперечці вчинила б зовсім інакше. І крові б не текло, і самоспалень не було б, а причиною тому, повторюю, був сильний Комплекс влади.
* – То чому ж церква і цар влаштували цей розкол? Чому не припинили цю справу, чому не змирилися?
– Історія церкви – річ досить кривава, як на Заході, так і на Сході. Наприклад, у Варфоломіївську ніч католики перебили неймовірну кількість протестантів (див. додаток до цих лекцій – “Коротка історія папства, як приклад Комплексу влади в Католицькій церкві”).
У знаменитій Оптіній Пустині після революції 1917 року більшовики влаштували колонію для малолітніх злочинців. Наш знаменитий дисидент Володимир Максимов у своїй книзі “Сім днів творіння” розповідає, як у колишньому монастирі більшовики влаштували божевільню. Головний герой книги сам сидів у цій божевільні і дуже докладно все це описує.
До речі, зовсім недавно радянський уряд офіційно знову відкрив Оптіну Пустинь і відродив там монастир. Вочевидь йде повернення до історичного минулого і я, звичайно, обома руками за це. У всякому разі, такі бунтарі, як Євтушенко-Гавтушенко, або інші письменники-дисиденти, як наш Солженіцин, тепер можуть, як колись Лев Миколайович Толстой, ходити в цю Оптіну Пустинь і там вчитися приборкувати своїх демонів дегенерації.
* – Толстой був дуже близький до цього. В останні роки свого життя він підходив до монастиря і вже готовий був змиритися, проте гординя його переборола. Він тоді встав неподалік від скита і чекав, коли старець сам першим до нього вийде. Старець не вийшов. Старець перевіряв – чи справді змирився граф Толстой, чи ж все це черговий виверт знаменитого письменника. Граф Толстой чекав-чекав, а потім розвернувся і ображений пішов...
– Так. Непогано було б, щоб усі ці наші дисиденти, котрі так люблять говорити про народне благо, сходили б туди хоч раз, і щиро від усього серця помолилися Богу.
Продовжимо аналіз карток на тему “Релігія і психічні хвороби”.
Наступним йде американський єпископ Джеймс Пайк. Цього протестантського єпископа в 1969 році змусили подати у відставку, і приводом послужив його третій шлюб у віці 56 років на 30-річній Діані Кеннеді.
Дрібниця, але як фахівець з питань Вищої Соціології, хочу зауважити, що Діана – це погане ім'я. Не на 100%, але на 90. Коли дегенеративні батьки чекають на дегенеративну дитину і народжується дівчинка, то вони, знаючи заздалегідь, що вона буде лесбіянкою, навмисне дають їй ім'я Діана. Це трапляється досить часто.
Отже, перший шлюб єпископа Пайка був анульований. Є велика різниця між анулюванням шлюбу та звичайним розлученням. Розлучення – це коли чоловік п'є, дружину б'є, або ж вони не зійшлися характерами... А ось анулювання шлюбу, як правило, проводиться, коли дружина офіційно в суді заявляє, що у неї чоловік або імпотент, або педераст і подає довідку від лікаря, що після 3-х місяців шлюбу вона все ще незаймана.
Пайк також займався спіритизмом і стверджував, що підтримує контакт з душами померлих, у тому числі і зі своїм сином, який покінчив самогубством у віці 20 років. Його син був наркоманом і, зрештою, застрелився. Про це нам повідомила газета “Дейлі Ньюс” 15.04.1969.
На місце вигнаного єпископа Пайка було призначено єпископа Майєрса з Каліфорнії, який був одружений, але мав трьох прийомних дітей. У мене тут у дужках позначено: “чесний легіонер”. Ви бачите різницю: у єпископа Пайка чорт знає що в сім'ї – анулювання шлюбу, розлучення, син наркоман, який скінчив життя самогубством... А другий єпископ, чудово знаючи всі ці речі, не повторює гріхи першого і бере трьох прийомних дітей, що, звичайно, набагато краще і чесніше.
Але це ще не все. Дочка єпископа Пайка, Констанція, у віці 19 років теж намагалася покінчити життя самогубством, вона труїлася, але її, зрештою, відходили. А в цей час тато єпископ Пайк спокійно викладає теологію в “Центрі з вивчення демократичних інститутів”, який був дуже близьким до масонства.
На фотографії ми бачимо, що у єпископа Пайка на шиї висить краватка із символом хіппі: коло з перевернутою літерою “ігрек”, тобто “курячою ногою” – символом сатаністів. Знай наших! У певний період часу єпископ Пайк був алкоголіком і коли курив, то засовував собі в рот відразу по дві, три сигарети. Другою його дружиною була Естер Яновські, тобто з погляду Вищої Соціології – це був союз сатани і антихриста, про який весь час твердив наш філософ Бєрдяєв-Бердичевський.
З мадам Естер Янковські єпископ Пайк прожив 25 років, але все ж розлучився з нею в 1968 році. Які нормальні люди розходяться після 25 років шлюбу?.. Особиста секретарка, “близький друг” і коханка цього єпископа Пайка, теж наклала на себе руки. Бачите, все це було кодло психопатів, де суцільні самогубства, самогубства і спроби самогубства... Пайк мав двох дочок і двох синів і, якщо їх теж перевірити, навряд чи вони виявляться нормальними людьми...
* – Григорію Петровичу, ми знову повернулися до формули Папи Римського. Щодо целібату.
– Так. Це був добрий і мудрий закон.
* – Тобто, ми на нових прикладах знову бачимо, що якщо виродженець зумів подолати в собі диявола, і, як виродженець, чудово знаючи слабкості інших виродженців, він допомагає їм побороти диявола, то він може з гордістю носити рясу священика. Але якщо він спробує продовжити свій рід, то на світ з'являться такі біси, що вони зведуть нанівець всю роботу цього святого отця. Звідси й целібат. Велика таємниця Папи Римського...
– Так. Але Папа Римський був католиком, а цей священик – протестант. Він Папу Римського не послухав і дивіться, що накоїв! І не просто священик, а єпископ! Отже бачите, релігія містить у собі серйозні і глибокі істини...
Цей напівбожевільний протестантський єпископ Пайк досить оригінально закінчив своє життя. Зрештою, його вигнали навіть із “Центру з вивчення демократичних інститутів”, де, мабуть, він плів таку нісенітницю, що й там не витримали... Зі своєю третьою дружиною Діаною він поїхав до Ізраїлю і вирішив пройти шлях Христа. У районі Содома і Гоморри вони заблукали в пустелі, молода дружина його кинула і врятувалася, а він там, у пустелі, помер від спеки і спраги (“Тайм”, 12.09.1969).
Це ж треба бути таким ідіотом?! Будучи літньою і хворою людиною, взявши молоденьку здорову дружину, зрозуміло, таку ж психопатку, але фізично здорову, попертися в пустелю, по скелях, по горах у район Содома і Гоморри... Вони заблукали і ця дурепа від нього втекла, а він там помер від спеки та спраги... Єпископ... Це ще раз підтверджує, що релігія іноді досить близько пов'язана із психічними хворобами.
Окрім кількох релігій існує ще й безліч сект. Між іншим, у психологічній війні між Сходом і Заходом, на Заході постійно кричать, що у Радянському Союзі всякі секти постійно затискають, кричать, що затискають релігію взагалі. Однак ці сектантські угруповання затискалися і до революції, оскільки вони, за своєю природою, завжди були особливо привабливими для психічно ненормальних людей.
Наприклад: “В одному аргентинському місті 29.08.1978 р. було виявлено ритуальне вбивство чотирьох людей, зокрема 2-річної дівчинки, влаштоване сектою п'ятдесятників”
. Це була секта так званих “жидівствуючих”. Є ціла група сект, об'єднаних загальною назвою “жидівствуючі”. Останнім часом вони намагаються активізуватися в СРСР, а Захід їх постійно підтримує і кричить, що, мовляв, у СРСР немає “свободи совісті”!
Кого ж вони захищають? “Ця секта п'ятидесятників оголосила піст, а тих дітей, які плакали з голоду, розглядали як одержимих і вбивали. Ця похмура подія підлягає тепер суворому судовому розслідуванню, заарештовано 12 учасників убивств”
(аргентинська газета “Русскоє слово”, 16.09.1978).
Бачите, що ці сектанти творять, а в Москві вони бігають до американського посольства і скаржаться, що їх, мовляв, затискають і переслідують в СРСР...
* – Григорію Петровичу, чи не могли б ви розібрати з погляду Вищої Соціології й інші секти? Хлистів, молокан, скопців...
– Хлисти – це мазохісти, тобто психічно хворі люди, які танцями і бичуванням доводили себе до екстазу, а потім займалися звалим гріхом. Російською “хлистати” – значить бити батогом. Мазохісти є у всьому світі. У нас вони називалися “хлистами”, а в Західній Європі – “флагелантами”. І ті, й інші з задоволенням б'ють один одного до крові, до статевого екстазу. У Парижі таких ви, напевно, побачите на площі Пігаль, французькому еквіваленті нашої 42-ї вулиці. Все це люди певної психосексуальної орієнтації, які об'єдналися в гурток або в секту і займаються там різними статевими збоченнями.
Молокани – теж не кращі. Коли мені було 10 років, недалеко від нас знаходився молитовний будинок молокан, і я думав тоді, що молокани збираються там щоб пити молоко... Коли я підріс, то дізнався, що Апостол Павло у своїх посланнях кілька разів вживав слово “молокой”, що давньогрецькою означає “педераст”. Ось від цього кореня, як виявилось, і веде своє походження секта “молокан”.
Скопці – це теж були сексуально ненормальні люди, які вважали, що статеве життя – від диявола, і, щоб позбутися цієї спокуси, вони себе оскопляли, тобто кастрували.
* – А зараз у США займаються вже примусовою стерилізацією таких душевнохворих людей...
– Так. На Русі скопцями переважно були селяни, які знали, що дегенерація передається з покоління в покоління, і, маючи серед родичів чи предків душевнохворих людей, самогубців, педерастів чи важких алкоголіків і, знаючи, що це спадкова штука, вони себе оскопляли, причому скопцями були не лише чоловіки, а й жінки. Після оскоплення вони укладали шлюби і брали прийомних дітей. По правді сказати, цих нещасних селян і звинуватити нема в чому... Адже і Ісус Христос говорив про те, що треба відрубати член, який веде тебе до сатани (Мат. 5:29 і 18:8).
В історії скопців і хлистів був відомий персонаж – Кондратій Селіванов, який оголосив себе сином Божим і оскопителем. Хоча хлисти і скопці вважали, що він народжений Акулиною Івановою від Духа Святого, Павло Перший наказав посадити цього “сина Божого” в божевільню.
Хлист Федір Савицький теж називав себе сином Божим і, водночас, антихристом. Його шанувальники називали Савицького “Святий Антихрист”. Знаменитий американський масовий убивця Чарльз Мансон теж стверджував, що він водночас Христос і сатана.
Група психіатрів, описуючи пацієнтів своїх божевільних будинків, наголошували, що багато пацієнтів вважали, що вони Наполеони, графи, князі, княгині, королі, королеви, і навіть, що вони – сам Господь Бог, останнє втілення Ісуса Христа...
Ну а тепер поговоримо про проторелігії, тобто про шаманство. Шамани зазвичай приводять себе в стан перезбудження і трансу, вживаючи природні наркотичні речовини: блекоту, мухомори і т. п. В окремих же випадках шаманами стають люди, які страждають на епілепсію та інші схожі захворювання. Серйозні вчені, які вивчали шаманів наприкінці минулого століття, виявили, що більшість із них були гомосексуалістами.
* – У стародавньому світі епілепсія надавала автоматичне право бути жерцем і водночас це – важка нервова хвороба.
– Так. А наш старий знайомий протоієрей Д. Константінов пише в “НРС” 21.09.1979, що в Почаївській Лаврі розганяють ченців і саджають їх у психіатричну лікарню, перетворивши на неї кілька монастирських корпусів... Знову ми бачимо певний зв'язок між монастирями та психічними хворобами.
* – Схоже, що сама архітектура монастирів, їх облаштування були ідеальним місцем для колоній і божевільних будинків.
– Так. Більшовики все це також добре знали. Вони самі були такими, тобто не зовсім нормальними людьми. Знов-таки, єдність і боротьба протилежностей, “подібне пізнається подібним”, “диявол схильний до самознищення”.
У письменника Леоніда Андрєєва є оповідання “Життя Василя Фівейського”. Головний герой – священик втрачає все: дім, дружину, дочку... Будинок його – згоряє і, лишившись один із сином-ідіотом, він, нарешті, втрачає і віру в Бога... А в іншому оповіданні, “Мовчання”, до священика отця Ігнатія повертається дочка, яка має якусь таємницю. Вона мовчить-мовчить і, зрештою, кидається під поїзд, тобто кінчає своє юне життя самогубством... Ось тому Папа Римський і ввів целібат і обітницю безшлюбності, щоб потім діти священиків під поїзди не кидалися.
* – Григорій Петрович, переглядаючи якось ваш архів, я звернув увагу на пікантну ілюстрацію з журналу “Плейбой”: якась оголена дівчина займалася монтажем російського тексту журналу “Америка”, який цілком офіційно поширюється в СРСР. Ось хто несе культуру до Радянського Союзу!
– Так. Психіатри стверджують, що фотомоделі на 90% – повії, а більшість повій – лесбіянки. А росіяни читають журнал “Америка” і захоплюються свободою життя та звичаїв на цивілізованому Заході... На цьому принципі побудовано всю психологічну війну: розкладання та моральні диверсії.
А ось ще цікава інформація. Святий преподобний Серафим Саровський (1759-1833) зарахований до лику святих у 1903 році, жив пустельником у Сарові, а в 1927 році на цьому місці більшовиками був створений знаменитий Темниковський концтабір.
* – Якщо перекласти цю інформацію на мову Вищої Соціології, то святий Серафим був чесною людиною, яка в цих глухих місцях боролася з дияволом, катуючи свою плоть. Коли ж сатаністи взяли владу в Росії, то вони уподобали це місце для того, щоб мучити інших людей?!
– Так. Нормальна людина – вона і без монастиря, завдяки закладеній в ній Божій іскрі, уникатиме зла і намагатиметься робити добро. Хто такі нормальні люди? Це люди, у яких у душі Бог на першому місці і тому дияволові дегенерації їх дуже важко спокусити. Адже диявол любить ловити людей на жадібності, гордині, пожадливості, обжерливості, пияцтві, сріблолюбстві... На цьому біонегатив і намагається їх вловити. Тим же, хто керується у своєму житті збиранням Духа Святого, як це робив Серафим Саровський, таким людям диявол не страшний.
А ось приклад хорошого священика. Російський першодрукар Іван Федоров був дияконом церкви Миколи Гостунського, що у кремлівському Чудовому монастирі. У 1564 році він надрукував першу російську книгу “Апостол”. Неподалік Кремля йому навіть поставили пам'ятник.
Отже, ми знову повертаємося до формули, за якою поділ між добром і злом йде не економічною і не за політичною, а за дегенеративною ознакою. У будь-якому суспільстві існують люди, які творять зло, і люди, які творять добро. Якщо людина виявилася виродженцем, то це ще не означає, що ми повинні її автоматично зневажати. Дуже важливо “судити їх за їхніми плодами”. Якщо плоди їхньої роботи – добро, тоді вони оточуються пошаною і повагою. Якщо ж вони поширюють зло, тоді інша справа...
Ще Ісус Христос говорив: “Чи думаєте ви, що я прийшов дати мир на землі, ні, кажу вам, але поділ, бо відтепер п'ятеро в одному домі поділяться, троє проти двох і двоє проти трьох, батько буде проти сина і син проти батька, мати проти дочки і дочка проти матері, свекор проти невістки своєї, а свекруха проти невістки своєї і невістка проти свекрухи”.
У багатьох ці слова викликають подив – виходить, що Ісус прийшов руйнувати сім'ї??? Проте Вища Соціологія нам пояснює, що, очевидно, маються на увазі дегенеративні сім'ї. Адже Ісус проповідував розбещеним юдеям... У дегенеративній сім'ї, після прочитання цих лекцій теж виникне поділ – “батько буде проти сина і син проти батька, мати проти дочки і дочка проти матері, свекруха проти невістки своєї, а невістка проти свекрухи”. Скільки таких випадків я вже знаю особисто і скільки таких випадків мені описали у своїх листах мої читачі...
* – Дореволюційний письменник Василь Розанов писав, що старі люди казали: “Хто Божественне Письмо все до кінця зрозуміє, той розуму позбудеться”.
– Так, і це перегукується з притчами царя Соломона: “У великій мудрості багато смутку”. Бачите, проблема ця сягає своїм корінням в людську психіку, тобто у психічні хвороби. Причому, коли людина ЯВНО божевільна, то вона не така небезпечна. По-справжньому небезпечні ті вироджені, божевілля яких не виявляється настільки явно...
Закінчуючи сьогоднішню лекцію про релігію і диявола дегенерації я хочу звернути вашу увагу на те, що окрім дзвону, святкових золотих риз, літургії та панахидів, ми з вами повинні ще подумати і про те, як підготувати кадри нового священства, щоб вони знали всі ті речі, про які ми з вами тут говоримо, і щоб це нове покоління священиків не повторило помилок попередніх поколінь, щоб воно постійно пам'ятало, що у Старому завіті єврейські пророки прямо кажуть: “Бог посилає народ єврейський як покарання перед собою, і де пройде Ізраїль, трава не буде рости”
. А новоявлений апостол комунізму – Лейба Давидович Бронштейн (Лев Троцький) уточнив: “Можливо нам доведеться піти, але після нас знайдуть лише цвинтар”
.
* – Вірний син свого народу.
– Так. Вірний син свого народу. Або ось вам ще одна цитата з Біблії: “Коли панує безбожний – народ стогне”, – це про Сталіна, це про Лєніна. Далі: “Люди розпусні обурюють народ, а мудрі втихомирюють заколот”, – це свазано про всіх тих розпусників-дегенератів, про революціонерів, про дисидентів. Бачите – і в Біблії те саме. Ніщо не нове під Місяцем...
* – Так, і патріарх Нікон, і розкол – те саме.
– Абсолютно вірно. Ще цар Соломон говорив: “Коли примножуються безбожні, множиться беззаконня”
.
Незабаром ми будемо аналізувати тісний зв'язок психічних хвороб із злочинністю, і ця формула царя Соломона нам дуже допоможе. Соломон правильно говорив, що при примноженні безбожних (мерзенних дегенератів) множиться беззаконня, тобто злочинність. І остання на сьогоднішній день цитата з Біблії:
“Гидота для праведників – людина неправедна, і гидота для нечестивого – ідучий прямим шляхом”.
“Гидота для нечестивого – той, хто йде прямим шляхом”... А це ж про нас з вами. Тому, коли бридкий біонегатив буде нас з вами ганьбити за ці лекції, то пам'ятайте постійно цю біблійну мудрість...
* – Як ви пишете у своїх книгах: “...і тоді вся нечисть забіснується”.