Сьогодні ми розпочинаємо наш другий цикл лекцій з Вищої Соціології під загальною назвою “Червона Каббала”. Якщо в першому циклі лекцій, названому мною “Протоколи радянських мудреців”, був викладений ніби як короткий курс Вищої Соціології, то у цьому циклі ми спробуємо докладніше зупинитися на трьох складових процесу дегенерації, на основних законах Вищої Соціології та на застосуванні цих законів для аналізу поточних подій.
Під час цього циклу лекцій, як і в попередньому циклі, ми будемо дотримуватися академічної традиції вільного обміну думок, ідей та фактів. Питання з місця та будь-які доповнення я тільки вітатиму.
Також вважаю своїм обов'язком вас усіх попередити, що в цьому циклі лекцій ми дамо вам біблійні ключі пізнання Добра і Зла, Розуму і Безумства, Життя і Смерті, ключі Щастя та Нещастя, але майте на увазі, що ці ключі – ключі отруєні, тому з ними потрібно поводитися надзвичайно обережно. На цьому ґрунті в нас уже було кілька вбивств і самогубств... Отже, якщо хтось із вас захоче пристрелити якогось дегенерата або сам захоче викинутися з віконця, то попереджаю всіх вас ще раз – усі ці ваші думки – від лукавого. Ми категорично проти радикального вирішення цієї складної проблеми примітивними засобами грубого насильства. Проблема ця – вікова проблема всього людства і, в принципі, остаточно вирішена бути не може.
Її можна лише контролювати.
Все, що ми можемо зробити – це не давати дегенеративним покидькам з усього людства переповнити стічну канаву всіх часів та народів – перманентну секту дегенератів. Не давати цим покидькам руйнувати захисні механізми здорового суспільства. Відводити потужний потік свіжоспечених хороших виродженців у нове русло і пустити його на лопатки турбін прогресу, що перетворюють цю руйнівну енергію на енергію світла і тепла, яка несе користь усьому людству.
Шляхом широкого поширення знання законів Вищої Соціології необхідно дати можливість усім нормальним людям і хорошим виродженцям об'єднати свої зусилля в нейтралізації та приборканні сатанинської руйнівної діяльності керівників секти потомствених дегенератів, відомій більшості з вас під ім'ям вождів “вибраного народу”, “божого народу” або ж просто – вождів світового єврейства, а ще точніше – потомственого іудейського рабинату, особливо любавиче-хасидського штибу.
Адже серед єврейства існує маса хороших виродженців, маса приймаків (або тих, чиї батьки були приймаками). Адже багато євреїв тільки думають, що вони євреї. Жодної краплі юдейської крові в них давно вже немає. Для них конспекти цих лекцій будуть дуже корисними підручниками, а для хасидів – ще й лікувальниками, адже і їм теж буде корисно знати, чому вони відрізняються від інших людей, у чому їхня “обраність” і що ж ховається за всім цим “антисемітизмом”.
Зараз вам це, звичайно, не зовсім зрозуміло, але, в міру ознайомлення із законами та аксіомами Вищої Соціології, ви вже самі станете досить впевнено розбиратися в багатьох, здавалося б абсурдних і безглуздих подіях, що відбуваються у вашому оточенні.
Отже, наше головне завдання – з'ясувати деякі загальні закономірності людської поведінки, які помітно впливають на хід світової історії.
Навіщо нам усе це потрібно? Та хоча б для того, щоб не вляпатися як сліпим кошенятам в навколишнє дегенеративне лайно, щоб не виглядати абсолютними ідіотами при випадковому зіткненні з дегенератом-начальником, щоб не влізти в чергову людську м'ясорубку під назвою “великої” революції або ж чергової “визвольної” війни... Адже всі революції, всі війни відбуваються за одними й тими ж законами.
Ось давайте ми і почнемо сьогоднішню лекцію зі з'ясування цих законів, а для цього давайте спочатку з'ясуємо – хто ж заправляв останньою світовою м'ясорубкою, яка увійшла до всіх історичних книг під назвою “Великої Вітчизняної війни”, а точніше – “Другої світової війни”?
Всі знають, що розпочав Другу світову війну Адольф Гітлер. Але те, що він був австрійським чверть-євреєм, про це в Німеччині та й у всьому світі мало хто знає. Ця інформація ретельно приховується. Питання – чому?
З боку Росії цю війну вів Йосип Віссаріонович Сталін. Кавказький півєврей. Про це розповідається в декількох авторитетних джерелах, включаючи єврейський журнал “Вісник Бнай‑Бріту” 03.03.1950. Але ця інформація і з радянської та із західної сторони теж ретельно ховається. Питання – чому?
З боку Великобританії війну вів Вінстон Черчилль. Напівєврей по матері. Його мати була американська єврейка, а це означає, що за рабинськими ізраїльськими законами Черчилль має вважатися повним євреєм. Але й в Англії про це мало хто знає. Питання – чому?
З американського боку війну вів президент США Франклін Рузвельт – теж напівєврей. Сім'я Рузвельта бере свій початок від єврея Claes Martenszen van Rosenvelt дружиною якого теж була єврейка Jannetje Samuel-Thomas (це за даними Інституту Карнегі, який спеціально вивчав сімейне дерево Рузвельтів у 1934 році). Але і в Англії, і в Америці ці факти ретельно приховуються. Питання – чому?
На сьогоднішній день картина складається подібна. Наприклад, у переговорах щодо ядерного роззброєння між СРСР та США з американського боку справою заправляє Макс Кампельман – знову ж таки єврей. Переговори між Горбачовим і Рейганом щодо ліквідації ядерних ракет – штука серйозна. Чому ж, питається, американці надіслали на ці переговори саме Макса Кампельмана, ніби на цьому євреї світ клином зійшовся?
Якщо ми проаналізуємо “російську” революцію 1917 року, то з'ясується, що 80% керівників революції та керівників радянської влади – теж були євреї. Решта 20% були або з прожиддю, або це були російські дегенерати одружені на єврейках. Наприклад, вважається, що міністром освіти був росіянин Луначарський. Нічого подібного! Насправді він був євреєм одруженим з єврейкою. Або Михайло Іванович Калінін? Росіянин! Так, але він теж був одружений із єврейкою! Або Ворошилов. Сам – кирпатий, але й у нього дружина була єврейка. Якщо ви станете перевіряти всіх керівників радянської влади з російськими прізвищами, то практично всі вони опиняться з прожиддю або ж будуть одружені з єврейками.
* – Григорію Петровичу, а що ви скажете з приводу Щорса?
– Герой громадянської війни Щорс був одружений з єврейкою Хайкіною, яка до того ж була ще й чекісткою. Вона власноручно розстрілювала людей у Київському ЧК. Російська революція була штука досить кривава і забрала вона людських життів більше, ніж Перша світова війна, а керували всім цим – євреї...
* – Але вбивали росіяни.
– Так. Серед виконавців наказів іудейської влади їх було чимало. Революції завжди робляться брудними руками бунтівної декласованої черні. Так було і у Великій Французькій революції, так було і у Великій Жовтневій революції, так буде і в будь-якій іншій революції. Добре, виконавці наказів були росіяни, але віддавали накази – євреї. І тут за логікою речей доречно порушити питання: що ж таке євреї? Що це за такий народ? Чи Божий це народ, як кажуть вони самі про себе, чи це чортів народ, як стверджують практично всі народи, які мають нещастя дати їм притулок?
* – Питання складне. Навіть Ізраїль не дав визначення євреям як нації. Досі.
– Та нічого складного тут немає. Євреї – це не нація і не народ. Євреї – це банда потомствених дегенератів, об'єднаних унікальною людиноненависницькою релігією, закони якої зібрані в багатотомний Талмуд як своєрідну конституцію. А ще точніше – це секта. Звідки вони з'явилися визначити досить важко, все це ретельно ховається, але в деяких серйозних джерелах стверджується, що 4.000 років тому вигнали з Стародавньої Халдеї, з міста Ур, секту сексуальних збоченців-дегенератів. Згодом ця країна називалася Месопотамією, Вавилонією, Дворіччям. Сьогодні на цьому місці знаходиться сучасний Багдад – столиця Іраку. Але за часів першого документованого вигнання євреїв це була Халдея. Тому іноді у релігійній історичній літературі євреїв і називають халдеями. Так от, у ті часи вони були просто сектою дегенератів-збоченців, яких правителі Халдеї вважали шкідливим елементом і тому вигнали з міста Ур. Згадку про це ви можете знайти в Біблії (Бут. 11:31).
Тепер про жидо-масонство, тобто про зв'язок юдеїв із масонами. Цікавий факт – єврейський календар збігається з масонським календарем. Чому? Та тому, що у них – спільне коріння. Свій початок масонство веде із єврейства. Просто юдеї – це спадкові дегенерати, а масони – свіжоспечені дегенерати-туземці, яким поки що не сказали, що вони вже дозріли до “почесного” членства в цій секті перманентних дегенератів. За що ж євреїв вигнали з Ура Халдейського? Та за те саме, що вони роблять і зараз. За організацію перманентної революції.
Так повелося, що всі революції підіймають психічно ненормальні люди. А євреї, згідно статистики, мають у 6 разів більше психічних хвороб, ніж інші народи. Говорить це знаменитий єврейський психіатр професор Цезар Ломброзо. Своє походження, до речі, він веде з довгої лінії рабинів і талмудистів. Тож своїх родичів він мав добре знати. Ломброзо прямо писав у своїй книзі “Геніальність і божевілля”, що серед євреїв у 6 разів більше божевільних, ніж серед інших націй. А в Німеччині божевільних серед євреїв було навіть у 8 разів більше. Ось чому Гітлер і прийшов до влади саме у Німеччині. Тож євреї – це секта виродженців, які постійно змішуються у шлюбах із дегенератами з навколишнього середовища. Ось так і утворюються напівєврей Черчилль, напівєврей Сталін, чвертьєврей Гітлер...
* – Але ж у євреїв заборонені змішані шлюби.
– Так, але це нічого не означає! Цей народ не слухається не лише свого племінного божка сатану-Єгову, а й своїх рабинів-священиків. Статистика каже, що у Радянському Союзі євреї після революції мали 66% змішаних шлюбів. У Франції та Швейцарії – по 50%, а в Америці – 30-40%.
Євреї, як правило, змішуються у шлюбах тільки з дегенератами з навколишнього середовища. Шлюб між нормальною людиною та євреєм скінчиться погано і для цього є всі підстави. Адже майже всі дегенерати – статеві збоченці. Якщо серед американців, за статистикою доктора Кінсі, яка визнана і в Радянському Союзі, 50-54% шлюбних пар займаються ротовим сексом, що означає пригнічену, або ж латентну, гомосексуальність, тобто першу стадію дегенерації, то у євреїв, згідно даних Ломброзо, таких пар буде в 6 разів більше.
Повіримо йому та підрахуємо: скільки ж мінетчиків тоді буде серед американських євреїв? 50% помножимо на 6, отримаємо 300%. Тож якщо єврей одружується з нормальною жінкою, то вона його скоро покине. Якщо ж він одружується з мінетницею, то тоді ще шлюб може тривати, але які від нього будуть діти – це вже інше питання.
* – Григорію Петровичу, виходить, що у євреїв збоченців більше, ніж самих євреїв?
– Це я навмисне так роблю, жартома. Парадокси швидше запам'ятовуються. Звідки взялася цифра у 6 разів більше? Чезаре Ломброзо у своїй книзі “Геніальність і божевілля” посилається на дослідження Серві в Італії і дає нам цифру у 6 рази більше, далі він наводить результати дослідження Майра в Німеччині і дає нам цифру у 8 разів більше (причому в Баварії – у 10 разів більше). Отже, середнє арифметичне між дослідженнями в Італії та дослідженнями у Німеччині (4 + 8) : 2 = 6. Даних щодо США він не наводить, ось я і взяв цю середню цифру.
Причому слід пам'ятати, що у Вищій Соціології всі залежності – нелінійні, як крива намагнічування трансформатора. Поки ми перебуваємо в межах до 60-80%, залежність ще має характер, що нагадує лінійний, але при виході за 80% процес вже починає набувати яскраво вираженого нелінійного характеру.
По секрету, повідомлю вам також, що ці цифри я наводжу ще й тому, що нормальна людина спокійно поставить питання, як ви, чи сама все зрозуміє і, посміхнувшись, зробить бідним євреям знижку... А не зовсім нормальна людина одразу за це зачепиться і почне кричати, що раз тут – неправильно, то і все у їхній Вищій Соціології – теж неправильно. Це – своєрідний тест-пастка на виявлення біонегативу.
* – Григорій Петрович, але ті, хто займається ротовим сексом, тобто пригнічені гоміки, напевно, не настільки небезпечні?
– Навпаки. Психіатри кажуть, що серед відкритих гоміків психічних хвороб менше, ніж серед пригнічених. Бо саме факт придушення гомосексу спричиняє психічні хвороби. Про це добре сказано у Біблії. Якщо диявол, а по нашому – дегенерація, говориться там, вийде з людини і почне блукати пустелею, то через деякий час він повертається назад у своє житло, тобто в ту саму людину. Причому не один, а приводить із собою ще сім бісів, тобто нові психічні хвороби. Від цього людині стає ще гірше, ніж було раніше.
* – Так що ж виходить, дегенерація невиліковна?
– Так. Дегенерація – це природний процес. Як старість, як смерть. Єдиний вихід – чернецтво чи прийомні діти.
* – У літературі, яку ми читали, Інквізиція зазвичай описується як негативне явище, а ви стверджуєте, що це – розквіт християнства. Чому?
– Середні віки – це розквіт християнства, тому що в цей час християнство стало войовничою релігією. Адже християни тоді не лише молилися, але й активно боролися із соціально шкідливими елементами. Якщо ви самі познайомитеся з історією Інквізиції, з процесами, які вела тоді церква, то переконаєтеся: зазвичай це була звичайна кримінальщина. Ось типова справа: спалили відьму після суду. За що? Виявляється, вона займалася содомією, отруїла трьох своїх чоловіків...
До того ж цифри “невинних жертв” Інквізиції неймовірно роздуті, втім як і цифри міфічного єврейського Голокосту. Наприклад, роботи російських старовірів, яким ніяк не можна дорікнути у співчутті західної Інквізиції, дають цифру – 8 тисяч людей засуджених до смерті за всі століття існування західної Інквізиції. Порівняно з цим – лише за перші десятиліття боротьби зі староросійською дрєвлєправославною вірою, розпочатою патріархом Никоном за царя Олексія Михайловича Романова (батька царя-Антихриста Петра Першого), було вбито більше сотні тисяч дрєвлєправославних християн. Причому пощади не було нікому. За стару віру вбивали не лише чоловіків, а й жінок і навіть дітей. Тож не треба нас лякати “ізуверською” Інквізицією. Принаймні в переважній більшості випадків вони засуджували відьом та відьмаків до смерті за кримінально-карні справи та з усіма процедурами судового процесу.
* – Ви хочете сказати, що інквізитори знали всю цю Вищу Соціологію, про яку ми тут говоримо?
– Так. Схоже, вони все це дуже добре знали. Щоправда, все це тоді називалося іншими словами, але, схоже, Вищу Соціологію вони знали не гірше за нас...
* – Тобто Ви хочете сказати, що те явище, яке Інквізиція називала словом “диявол” і описана нами у Вищій Соціології дегенерація – явища одного порядку?
– Так. Є серйозні джерела, в яких прямо говориться, що масони – це таємні суспільства дегенератів, а оскільки з релігійної точки зору інквізитори називали масонів сатаністами, то ось і виходить, що ми говоримо про ті самі речі, що дегенерація є одним з проявів диявола.
Тісний взаємозв'язок дегенератів-злочинців та масонів простежується і зараз. Якщо ви шануєте праці відомого професора психіатрії Августа Фореля, то у його роботах ви знайдете дуже цікаву думку: “Масони – це таємні товариства гомосексуалістів”. Причому масонами можуть бути не лише 5% відкритих гомосексуалістів, але й напівгоміки, а також старі гоміки, що вже відлюбили своє. Тобто ті самі 50% американського населення, яке займаються ротовим сексом і жити без цього не може.
Що тут важливо – вони без цього вже не можуть нормально злягатися. Багато нормальних людей промиті дегенеративною пропагандою і, віддаючи данину моді, займаються цими брудними дегенеративними штучками, але вони й без цього можуть жити нормальним статевим життям. Справжні дегенерати – вже не можуть. Хороша аналогія – п'янички та алкоголіки. Одні з них потрапили під вплив міфу про те, що росіяни завжди пили горілку. Ці ще можуть зупинитися і жити як нормальні люди. Алкоголіки вже не можуть. Підшитий же алкоголік – аналогічний єврею-вихресту зі справжніх потомствених дегенератів. Адже є євреї-вихрести з приймаків, які тільки думають, що вони – євреї, а є євреї-вихрести із справжніх євреїв, які – начебто нормальні, але того й дивися – знову візьмуться за старе і утнуть якусь гидоту. Хоча треба відзначити, що своїх колишніх побратимів “алкашів” вони дуже добре розумітимуть, тобто з них повинні виходити дуже добрі та досвідчені священики, проте контроль за ними має бути постійним і неослабним. Адже не дарма кажуть, що “диявол приходить нечутними кроками”...
Так от – оральний секс за церковними законами є гріхом, а за американськими законами називається содомією, і не так давно за це давали до 30 років в'язниці. Так було до 60-х років. Тепер же, після гомосексуальної революції 1963 року, все змінилося. На сьогоднішній день цілком спантеличує ставлення суддів-масонів до злочинців. Вони, можна сказати, заохочують злочинність. І це логічно. Якщо ви заглянете в книги про масонів, то самі побачите, що дегенерати-масони завжди співчувають злочинцям, бо вони знають: більшість злочинців-рецедивістів – це психічно ненормальні люди, тобто їх менші брати.
* – Григорію Петровичу, в одному з номерів ізраїльського журналу “Алеф” теж писали, що справжні професійні терористи – це часто-густо лесбіянки та гомосексуалісти.
– Так-так-так. Знайомлячись з кожним окремим випадком, не одразу й розбереш, хто там в кого стріляє та хто кого вбиває. Але якщо взяти на озброєння правило: “Диявол схильний до самознищення”, то стає зрозумілим: майже всі вони – психи, що розділилися на дві групи і знищують один одного. Та ж картина була і за часів Великої Чистки, коли євреї-сталінці перестріляли всіх євреїв-ленінців, а сьогодні їхні недобиті нащадки знову займаються “перебудовою” та перманентною революцією, а вийде, зрештою, повна анархія.
* – Говорячи про євреїв, люди часто сперечаються – хто ж із них хороший, а хто – поганий?
– Вирішувати такі проблеми найкраще по-єврейськи. Самі євреї кажуть так: добрий єврей – це єврей. А поганий єврей – це “жид”, причому слово “жид” – це чисто єврейське слово, взяте з давньоєврейської мови, і означає те саме, що “поц” або “шмок”, а російською – х... собачий. Так що “жид” це не якась там лайка, якою антисеміти обзивають євреїв, а це слово, яким добрі євреї називають поганих євреїв. Ось і ми підемо тим же шляхом. Ми теж розрізнятимемо, де єврей, а де жид. Наприклад, візьмемо Гітлера. Чи був він чверть-євреєм чи чверть-жидом? Або ж Сталін. Він був напівєвреєм чи напівжидом?
* – Щодо Сталіна, то це для кого як! Антисеміти кажуть, що він перестріляв євреїв-жидів більше, ніж династія Романових за 300 років. Для антисемітів Сталін – хороший напівєврей...
– А хто при цьому знищив практично весь золотий генофонд російського народу? Хто занапастив російське селянство? Отож. Отже, Сталін для нас завжди був і буде кавказьким напівжидом.
Для тих із вас, у кого в безсиллі перед цим світовим злом почнуть опускатися руки, я нагадаю дуже хороше правило: диявол схильний до самознищення. Про це свідчить факт появи хвороби СНІД, яка вражає переважно гомосексуалістів і наркоманів. До речі, наркомани здебільшого є або пригніченими гоміками, або латентними гоміками. Наркоманія завжди була тісно пов'язана з психічними хворобами та дегенерацією. СНІД – це певною мірою зворотна реакція природи, Господа Бога, на ту сексуальну революцію, яку Америка влаштувала у себе в 1963 році. І знищує СНІД щороку більше євреїв-збоченців, ніж Гітлер та Арафат разом узяті...
Ще одне важливе спостереження. Якщо за статистикою Кінсі 52% дорослих американців займається ротовим сексом, то це показник середнього класу населення. У селян буде лише 5% подібних дегенератів. Серед робітників їх буде вже більше, 10-15%. Здебільшого це алкоголіки. Ну, а якщо ми візьмемо вищий клас, то серед них буде вже 90% таких дегенератів. У Радянському Союзі внаслідок всіляких чисток відсоток дегенератів на верхах суспільства буде нижчим, але завжди важливо пам'ятати, що дегенерація йде з верхів суспільства.
Як визначати дегенератів? Хороший спосіб – взяти на замітку тих, хто перебуває у змішаних шлюбах із євреями. Наприклад, Брежнєва, чий культ вже зруйновано у зв'язку з гласністю та перебудовою. Тепер уже всім відомо, що він був одружений з єврейкою, а отже, є підстави припустити, що у нього був безлад у штанах. Чимало писали вже і про сімейні скандали Брежнєва. Про те, що друга людина в КДБ – генерал Цвігун, був одружений на сестрі дружини Брежнєва і наклав на себе руки, плюс скандали з діамантами, з циркачами-артистами...
Давайте спробуємо розмотати цей клубок далі. Щербицький, колишній член Політбюро, і практично голова Радянської України, знову таки був одружений з єврейкою. А хто посадив на таке високе місце Щербицького з його єврейською дружиною? Його посадив Брежнєв, який теж мав дружину єврейку.
Тобто Щербицький, одружившись з єврейкою, мав “комплекс влади”, тобто у певному сенсі був не зовсім здоровий. Адже, на думку багатьох учених “комплекс влади” майже завжди пов'язаний із садизмом, а садизм – із гомосексуальністю та злочинністю. До Щербицького все це підходить. “Комплекс влади” очевидний, гомосексуальність і злочини – теж. Кілька років тому у Києві нашуміла одна справа. Про неї писали навіть у західній пресі. Виявилося, що син Щербицького, члена Політбюро та голови української компартії, одруженого з єврейкою, був наркоманом і педерастом. Якось вночі він купався з хлопцем у Дніпрі і той хлопчина – потонув. Скандал не можна було приховати. Хто ж був цей другий хлопець? Він був сином секретаря міськкому Києва. І гоміком. Але якщо син – гомік, то й тато під підозрою. А тато – шеф міськкому Києва. А хто всю цю кодлу в Києві розвів? Всю цю кодлу в Києві розвів наш дорогий Леонід Ілліч Брежнєв, одружений із єврейкою.
Звичайно, коли Брежнєв був царем, тоді не можна було говорити про ці закономірності. Зараз однак, гласність, перебудова – можна й поговорити задля настанови тим, хто не зробив ще подібних фатальних помилок. Все, що я вам тут повідомляю, чудово відомо американській розвідці ЦРУ і, таким чином, агентом американської розвідки цілком може виявитися дружина самого Брежнєва або дружина Щербицького. Такі натури дуже легко піддаються шантажу...
Можна, звичайно, визначати дегенератів і не копаючись у їхніх родоводах та документах. Можна і візуально. Імовірність помилки при цьому, звісно, зростає. Але за певної навички можна і за фізіономією... Візьмемо, для прикладу, того ж таки американського єврея Макса Кампельмана, який займався питаннями роззброєння на переговорах між Горбачовим і Рейганом. Чи добрий він єврей чи поганий? Та ви подивіться лише на його фізіономію. Це таке ж втілення сатани, як і Троцький. Ось і зробимо висновок...
Є також і філософські, і релігійні визначення диявола, тобто дегенерації, психічних хвороб та статевих збочень.
“Диявол – це п'ята колона всіх часів та народів”
, – пише відомий швейцарський філософ Дені де Ружмон. Вдумайтесь у цю фразу. Тут йдеться про зрадників взагалі, починаючи з невірних дружин (а таких 50%) і закінчуючи великими шпигунами, які, як правило, майже всі – гоміки.
“Перший трюк диявола – довести, що його не існує, що він – ніхто і ніщо”
, – пише той самий Дені де Ружмон. Розшифровка тут дуже проста: всі гоміки приховують, що вони гоміки. Дуже рідко хтось із них ходить вулицями і кричить: дивіться на мене, я гомік.
“Правда про диявола, – продовжує він, – це така брудна річ, що вона як крапля води каламутить склянку абсенту, але від цього можна сп'яніти”
. Дійсно, відкриваючи такі істини, у вас незабаром голова піде кругом.
У Біблії диявола називають “князь світу цього”, “князь пітьми” – оскільки він завжди ховається, “бог віку цього” (Євангеліє від Іоанна). Ми, у Вищій Соціології, називаємо це “комплексом вождя” або “комплексом влади”.
“Диявол – це партія партій та союз союзів”
(Дені де Ружмон).
“Диявол не може любити і не любить тих, хто любить”
(він же).
Те саме читаємо і в Біблії: “Бог є любов. Хто перебуває в любові – перебуває в Богу і Бог – в ньому”
. (Перший лист Іоанна). З погляду Вищої Соціології це пояснюється досить просто. Нормальні люди люблять по-справжньому, по-нормальному і тому Бог завжди з ними, навіть якщо вони рідко ходять до церкви.
Диявол схильний до руйнування та саморуйнування, до вбивства та самогубства.
“Найбільші святі походять з найбільших чортів”
– це стара англійська приказка.
Тобто куди не глянь, диявол завжди буде між нами. Недарма він сам каже Христу: “Легіон ім'я мені, бо нас багато”
(Євангеліє від Марка).
Як визначити кількість цього легіону? Зробити це, треба визнати, нелегко. Американська статистика стверджує, що в Америці близько 20% населення є психічно хворими. Інші джерела навіть кажуть, що в Америці 35 мільйонів психічно хворих, але з цих 35 мільйонів лише півмільйона сидять у божевільних будинках. Та й то по 3 місяці. Підкрутять їм там гайки в голові і випускають псувати життя нормальним людям.
Наприкінці своєї книги “Диявол у наш час” Дені де Ружмон пише: “Біда в тому, що диявол за своєю природою ніколи не буде показаний ясно і чесно”
. Ну, а це – дуже зрозуміло... А ні Генеральний секретар, а ні Президент, ні Цар-батюшка, ні Папа Римський, ні Патріарх Всєя Русі вам свої таємниці не видаватимуть...
* – Григорій Петрович, усе це – суха теорія. А як все це виглядатиме на практиці?
– Питаєте, як це виглядатиме на практиці? Ніч з 30 на 31 жовтня у США називають святом усієї нечистої сили. Цієї ночі в країні значно більше пожеж внаслідок підпалів. Торік, наприклад, у ніч диявола в одному тільки Бостоні було 2.000 підпалів. Це із американських газет. Ось вам і практика...
Пишуть в Америці і про те, що в артистичному світі США гоміків так багато, що їх уже прямо називають – Гомінтерн (порівняно з Комінтерном). Як і всі гоміки, вони послужливі при зустрічі з сильнішою особистістю і нещадні, коли при владі. Вони безцеремонні у приниженні слабкого. Нобелівський лауреат Андре Жид, який сам був педерастом, стверджував, керуючись власним досвідом, що клас гомосексуалістів – неоднорідний. Виявляється, є кілька типів гомо, які ненавидять один одного...
На конгресі Інтерполу, що проводився з 15 по 20 вересня 1958 року в Лондоні, представники 63 країн звернули велику увагу на явний зв'язок гомосексуалізму зі злочинністю. І як після цього не вживати запобіжних заходів? Адже якщо гомікам дати волю, нормальним людям не поздоровиться. У Парижі Інквізиція перестала спалювати педерастів, і в результаті за кілька років Франція отримала Велику революцію, під час якої було знищено понад мільйон людей. Це при населенні країни в 25 мільйонів.
* – Щоб цього не допустити, треба знову почати спалювати педерастів?
– Навіщо? Я пропоную відродити чернецтво. І ось чому. Ще в ХI столітті Папа Григорій VII ввів целібат, тобто обітницю безшлюбності для всіх католицьких священиків. Чому ж вони за наказом Папи Римського не мали одружуватися і мати дітей? А тому, що священики більшості релігій – це, зазвичай, пригнічені гоміки. Іноді, щоправда, трапляється, що й не зовсім пригнічені, особливо замолоду. Ви собі уявляєте, які від них можуть бути діти? Ви здогадуєтеся про що думав Папа Римський, вводячи целібат?
Візьмемо для прикладу Ніцше. Він створив досить шкідливу філософію, внаслідок якої з'явився фашизм і Гітлер. Але в той же час Ніцше був сином пастора і багато років просидів у божевільні. У США жили два великі революціонери: Борис Ніколаєвський та Віра Александрова – дружина Соломона Шварца. Вони обидва також були дітьми священиків. Або Сталін, якого зараз клянуть усі, кому не лінь. Йосип Віссаріонович Сталін у молодості теж навчався на священика. Або Дзержинський, оголений меч революції, у молодості теж хотів стати ксьондзом. Мати Гітлера теж хотіла зробити синочка пастором. Борман, заступник Гітлера, у молодості теж готувався до стезі священика. А його син таки став католицьким священиком, але потім одружився на черниці. Або ж Анастас Мікоян – єдиний, хто пережив усі чистки і помер своєю смертю у 1978 році у віці 83 років – він не лише закінчив духовну семінарію, але й був навіть висвячений у сан священика.
Під час Лютневої революції студенти співали: “Геть, геть ченців, рабинів та попів. На небо ми полеземо, розженемо всіх богів”. А в результаті незабаром почалася громадянська війна, де загинуло більше людей, ніж за роки Першої світової війни. На всіх фронтах...
А тепер давайте застосуємо нашу теорію до гласності та перебудови. Як завжди, в атаку відразу ж перейшло “ліве крило”. Досить неприємну роль грав у всій цій перебудовній чехарді поет Андрій Вознесенський, якого вважають дисидентом. Андрію Вознесенському допомагала дружина – письменниця Зоя Богуславська. Зверніть увагу на ці прізвища: Вознесенський та Богуславська. Це означає, що вони, і чоловік, і дружина, походять із роду священиків. Такі прізвища, як правило, давали лише священикам. Вознесенський відомий тим, що зробив собі кар'єру, будучи послужливим шабесгоєм. Тому євреї його й розхвалюють. Як поет – він посередність, модерніст та фокусник. Для нормальної людини його поезія важкозрозуміла. Якось у Колумбійському університеті Нью-Йорка був його виступ і я вирішив сходити подивитися на цього дурня. В аудиторії сиділо чоловік 600, майже всі євреї. Звичайно, вони йому аплодували, а він повторював їм “Бабин Яр” Євтушенко, перероблений на свій лад. Ось і вся його творчість.
Зрозуміло, що серед нащадків священиків не всі були такі, як поет Вознесенський. Були й винятки. Серед них зустрічалися й інтелігентні та дуже талановиті люди. Наприклад, знаменитий академік Іван Павлов був сином священика, а його син загинув у Білій армії рятуючи Русь. Ще приклад: Достоєвський – письменник хороший, але лікували його Сибіром. Коли його вилікували від революції, він став монархістом-консерватором. Батько ж його, Михайло Андрійович, був із духовного стану. Ось все це й позначилося на голові Достоєвського...
Однак – загальне правило таке: серед дітей священиків можуть бути інтелігентні та дуже талановиті люди, але у “штанах” у них буде не все гаразд.
Давайте розглянемо особу академіка Сахарова, якого західна преса підняла на щит і хоче зробити з нього президента майбутньої демократичної Росії. У Сахарова батько був професором фізики, а його дід – священиком. Перша дружина академіка Сахарова збожеволіла і покінчила життя самогубством, а друга дружина у нього – напівєврейка-напіввірменка Олена Боннер. Ну а що це за фрукт – ви всі чудово знаєте.
У відомої поетеси Марини Цвєтаєвої дід теж був священиком. А вона була лесбіянкою і, як водиться, вийшла заміж за єврея, що не заважало їй крутити “любов” і з Софією Парнок, іншою поетесою...
У кубанських козаків є дивна на перший погляд приказка: “Далі від попа – далі від гріха”. Але виявляється і в німців є щось подібне: “Во Крістус – да містус”. Російською це звучатиме так: “де Христос – там гній”.
Чому? Адже особистість Христа є суто позитивною?
Та тому, що священики завжди грали роль психіатрів у своїй громаді. Люди з психічними проблемами споконвіку концентруються навколо церкви. Якщо ви завтра заглянете в якийсь прихід і уважно проаналізуєте всю цю публіку, то ви напевно помітите, що серед завзятих церковників різних психопатів буде більше, ніж у середній групі населення. Біля церков завжди товчуться і просять милостиню всякі каліки та убогі, тобто не зовсім нормальні люди. Адже саме слово “убогі” означає людей які “у Бога”. Ось козаки та німці й помітили цю особливість, і увійшла вона до цих на перший погляд безглуздих приказок...
Ще до Пушкіна на Русі був відомий поет-порнограф І. С. Барков (1732-1768 рр.). Однак мало хто знає, що цей король російської порнографії в молодості навчався в семінарії, тобто і він збирався стати священиком. До речі, і помер він зарано, у віці 36 років. Прямо як у пісні про поетів Володимира Висоцького. До речі, він і сам пішов із життя раніше часу. Бунтар і алкоголік. Знаменитий історик С. М. Соловйов теж був сином священика. Викладав історію майбутньому імператору Олександру III, і, знову-таки, одружився з єврейкою. Ось він, цей “союз Сатани і Антихриста”. У нього було від цієї єврейки 10 дітей. Найбільш відомим із них був його син-філософ Володимир Соловйов. Особистість треба сказати надзвичайно неприємна. Його праці є суцільною анархією.
А ось сучасний приклад – письменник-дисидент Варлам Шаламов. Він був сином православного священика, чуваша. Я читав його книгу “Колимські оповідання”. По-людськи мені було дуже шкода Шаламова, який більше 20 років просидів у найстрашніших сталінських таборах. Але треба сказати, що сидів він таки за справу. Він був тим самим перманентним революціонером, яким і покровительствував Троцький. Перманентний революціонер – це, насамперед, бунтар. Чому ж ним став Шаламов? Та тому, що його батько був таким самим бунтарем. Хоча його батько і був православним священиком, але він мав суцільні неприємності з представниками влади. І ось, як бачимо, син пішов у батька. Помер Варлам Шаламов у психіатричній лікарні в Москві у віці 74 років. Чорт показав свої ріжки перед смертю. Ось і масонський клуб в Англії присудив йому премію “Свободи”. Про це повідомив священик-педераст Кирило Фотієв у єврейській газеті “Нове російське слово” (8.08.1982).
Тепер візьмемо дружину Сталіна – Алілуєву. По прізвищу одразу видно, що вона з роду священиків. Сталін – напівєврей і семінарист-недоуч, його дружина з роду священиків, а закінчилося все це – масовими вбивствами найкращих представників російського народу. І свою дружину, цю саму Алілуєву, він, до речі, теж пристрелив. І ось що цікаво: її брат Павло теж одружився з дочкою священика. Це пише у своїх мемуарах Світлана Алілуєва, дочка Сталіна. Далі вона пише, що другий брат Надії Аллілуєвої Федір був абсолютний божевільний, а її старша сестра Ганна була шизофренічкою, тобто психічно хворою людиною. І єдину “нормальну” Алілуєву, Надію, кавказький півєврей Сталін сам відправив на той світ! Та сама історія: з одного боку, зв'язки зі священиками, з іншого боку – змішані шлюби з євреями, з третього боку – психічні хвороби...
Або ще один фрукт, знаменитий американський борець за визволення негрів Георг Браун, був теж сином священика. У нього було 10 дітей, але, незважаючи на це, за рішенням американського суду він був повішений як масовий вбивця. Зауважимо, що ще в молодості Браун хотів вбити свою тещу. І яким чином? Він хотів її підірвати... у вбиральні! Будь-якій нормальній людині ясно, що на таке здатний лише напівбожевільний, але в американській історії його прославляють і досі – революціонер, борець за свободу!
Інший знаменитий революціонер – Борис Ніколаєвський, який був у 20-х роках директором Інституту Карла Маркса і Лєніна, і якого Лєнін потім з купою масонів викинув за кордон – був не лише сином священика, а й сам навчався у семінарії. А на старості років революціонер Ніколаєвський одружився з... єврейкою, тобто створив ще один “союз Сатани і Антихриста” Бєрдяєва-Бердичевського.
Поетеса Юлія Вознесенська, дисидентка. Судячи з прізвища, вона з родини священиків, а за паспортом – єврейка... Ще один поет-модерніст, Роберт Рождєствєнскій. Ну, хто за радянських часів давав синові ім'я Роберт? Ото ж бо й воно. Але за прізвищем – і цей був із роду священиків. І як результат – поет-модерніст, тобто ненормальний...
Ось ще один великий революціонер, віце-президент комуністичної Північної Кореї Кан Янг Ук. Перш ніж зайнятися революцією, він, виявляється, теж був пресвітеріанським священиком. Крім того, він був родичем диктатора червоної Кореї Кім Ір Сена.
У романі Войнич “Овод”, якщо пам'ятаєте, описані батько – священнослужитель та його син – революціонер. Дуже типовий випадок. Скінчилося тим, що сина розстріляли, а батько збожеволів. Тож, вводячи целібат, папа римський знав, що робив...
* – Але целібат був обов'язковим лише для вищого духовенства.
– Це у православних. У католиків – для усіх. Абсолютно всі католицькі священики мали давати обітницю безшлюбності.
Революційний герой, червоний прем'єр-міністр Монголії Чой Бол Сан до революції 1917 року навчався в Читинській семінарії на священика.
Знаменитий революціонер Н. Г. Чернишевський був сином священика. Він відсидів у Петропавлівській фортеці два роки, потім був засуджений на 7 років каторжних робіт і довічне поселення в Сибіру. А в історії радянської революції Чернишевський – це один із її апостолів.
А ось і хорошу людину знайшли. Син сільського священика. Видатний радянський математик академік Іван Матвійович Виноградов (1891-1983). Був двічі Героєм Соціалістичної Праці. Отримав Сталінську премію у 1941 році і Лєнінську в 1972 році, нагороджений чотирма орденами Лєніна і проводив правильну проросійську політику в науці. Тобто був далеко не дурень, цей син сільського священика. Так що тут, ще раз повторюся, треба бути дуже обережним і не стригти всіх під один гребінець.
Був тут у нас в еміграції такий письменник Сергій Максимов. Його справжнє прізвище – Пасхін, тобто він був також із роду священиків. Так от, він був і педераст, і алкоголік, і був одружений із єврейкою. Його син – хіппі та наркоман, а Сергій – певною мірою все ж таки був талановитою людиною.
А ось і генерал попався. Генерала Власова багато хто в еміграції недобрим словом згадує. Мовляв, оточив себе в РОА жидами і через них зіпсував усі наші стосунки з німцями... Але ж і він мав намір замолоду стати священиком, для чого вступив навіть у духовну семінарію. Про це докладніше сказано у збірці “Жити не по брехні” А. Солженіцина.
Усі ви знаєте, хто такий був Карл Маркс. Засновник наукового комунізму і т. д. Після 70 років радянської влади з'ясовується, що комунізму щось не видно. Маса людей заради нього була знищена, а марксизм все буксує й буксує. Чому? Щоб зрозуміти, що тут до чого, крім усього іншого, потрібно звернути увагу на наступне – в роду Карл Маркса було шість поколінь рабинів. І батько і мати Маркса були євреями-вихрестами, а сам Карл Маркс став масоном-сатаністом. Це пише пастор, з євреїв, Річард Вурмбрандт. Він же заявляє, що Карл Маркс був сатаністом, тобто педерастом. А хто ж тоді був його напарником? Під підозру одразу потрапляє Фрідріх Енгельс...
Громадська думка щодо цього нашого аналізу миттєво розділиться. Причому не за політичною, а за педерастичною лінією. Усі педерасти стверджуватимуть, що Карл Маркс був гарною людиною. Скажуть, що все це – наклеп його ворогів. Адже Карл мав і друзів, і ворогів. Серед останніх був навіть відомий анархіст Бакунін. Обов'язково скажуть: “А ви що? Ви свічку тримали, коли вони один одного натягували?”. Ні, ми свічку не тримали, дорогі наші опоненти. Ми просто підійшли до цього питання з іншого боку. Якщо у Маркса в роду було шість поколінь рабинів, то він просто не міг бути нормальною людиною. Ні психічно, ні сексуально.
Серед усіх єврейських дисидентів, які бунтують у Москві останні 20 років, найрозумнішим виявився член-кореспондент АН СРСР академік І. Р. Шафаревич. Він прославився тим, що написав книгу “Соціалізм як явище світової історії”, в якій навів цілу низку фактів, які доводять, що комунізм та соціалізм – це зовсім не винахід Карла Маркса. Виявляється в історії людства вже кілька разів намагалися запровадити комунізм, і закінчувався цей проект завжди масовим голодом. Наприклад, ще 2.000 років тому в Китаї часів імперії Цинь. У середні віки теж тимчасово вводили комунізм і закінчувалося це знову-таки голодом і анархією. Карл Маркс про все це чудово знав і, знаючи це, все одно підсунув гоям замість християнства нібито свою “нову знахідку”, всю цю руйнівну філософію соціалізму, комунізму та класової боротьби. Весь його Інтернаціонал складався практично з масонів та всяких там психопатів...
Я знав одного священика – отця Миколу з Нью-Йорка, із собору на 97-ій вулиці. Він був дуже добрий священик. Позитивний. Та раптом одного разу отець Микола почав скаржитися, що в нього, мовляв, горе й біда. В чому справа? Виявляється, його син одружився з єврейкою. Потім, через деякий час, отець Миколай каже: слава Богу, пройшла біда! Його невістка-єврейка народила сина і втекла. Як результат – підростає ще один псих.
Є чимало дівчат, які просто полюють за семінаристами, коли настав час виходити заміж. Хочуть стати матінками. Але ця справа часто закінчується погано. Я особисто знав одну таку матінку. Одружила вона на собі священика з Австралії, потім покинула його, переїхала до Нью-Йорка, невідомо від кого народила тут дитину і вже років з десять живе без чоловіка зі своїми батьками-євреями. Матінка ця була напівєврейка.
Гітлер у молодості хотів стати священиком, причому ченцем. Начальник гестапо Гіммлер у молодості теж готувався стати священиком. Та й Сталін, як я вже казав, теж навчався у семінарії... Бачите, якась закономірність, щось їх усіх об'єднує...
Папа Римський Іоанн Павло II одного разу попросив помилувати вбивцю вже засудженого до смертної кари, проте цього вбивцю таки стратили на електричному стільці у Флориді 30.11.1983 року. У чому там була справа? Цей убивця, Сюлеван, був заарештований у барі для гомосексуалістів. Він холоднокровно вбив службовця готелю, батька чотирьох дітей. Як же тут правосуддю було вчинити інакше? А Папа Римський все одно заступився і просив помилувати саме цього злочинця. Чому? Що їх пов'язувало? Та гомосексуальність! І той і другий були педерастами... Спорідненість душ. Ну а четверо дітей якось і без батька виростуть...
Я вже в кількох джерелах читав про секретарку Лєніна – Фотієву. Я знаю також у Нью-Йорку священика Кирила Фотієва. Він – явний гомосексуаліст і не приховує цього. Коли він мешкав у Парижі, його ще тоді всі знали як відкритого гомосексуаліста. Так от, виявляється, секретарка Лєніна – це його рідна тітка. Тепер, якщо священик Фотієв педераст, то його тітка, сестра його матері, має бути лесбіянкою, полум'яною революціонеркою... Ось педераст Володимир Ілліч і взяв її до себе секретаркою. Це – теж одна із закономірностей Вищої Соціології. У начальника-педераста завжди в секретарках сидітиме лесбіянка.
Американський Верховний суд – це совість Америки і водночас цей Верховний суд розпустив неймовірну злочинність. Він дбає більше про права злочинців, ніж про права їхніх жертв. Найбільш паршивим членом Верховного суду в Америці був такий Дуглас. А хто він такий? Син пастора. А коли син пастора, йому пряма дорога була в масонство, а звідти – і до Верховного суду США.
Джонатан Свіфт. Знаменитий письменник. Батько іронії та гумору, який написав “Подорожі Гулівера”. Виявляється – він був священиком і одночасно писав антирелігійні книги і, зрештою, збожеволів. Якось гуляє Свіфт із приятелем, побачив дерево біля дороги, що засихало з вершини, і каже: “так само буде і зі мною, я почну відмирати з голови”. Так і вийшло. На старості років він збожеволів.
Всі ви знаєте публіциста Івана Солоневича. Гарна була людина, монархіст. Але він мав брат Бориса, який повний ідіот. А чому? Виявляється, в роду Солоневичів два діди були священиками, і п'ятеро дядьків у них теж були священиками.
А тепер я познайомлю вас із героєм масонської ІМКА – Олександром Шмеманом. Шмеман був протоієреєм в американській церкві. Якщо Синодальна юрисдикція США – це ніби права церква, то Американська юрисдикція – це ніби як ліва. І ось там, у цій лівій церкві, він і грав роль сірого кардинала. Всі знали, що він масон та педераст. До речі, його син Сергій Шмеман поїхав кореспондентом до Москви. Але якщо батько – священик, масон і педераст, то який же може бути у нього син?!! І щоб цього КДБ не знав? Не повірю! 80% бюджету “хитрих органів” йде на збір інформації відкритими каналами і лише 20% йде на чисте шпигунство. Основна їхня робота – книги, інтерв'ю, опитування третьої хвилі еміграції, читання всіх радянських газет, аж до “Казахстанської правди”. Сидить там група гавриків у кабінках та читає всю радянську пресу. Як правило, все це родичі старих меншовиків та більшовиків, перманентні революціонери...
До речі, про революціонерів. Пам'ятаєте Керенського, так би мовити, душку Керенського – керівника Лютневої революції, того, хто відчинив двері Жовтню? Його дід по батькові також був священиком. Це з автобіографії самого Керенського “Поворотні пункти історії”. Там же Керенський визнає, що з 1912 року, з того часу, коли його обрали до Державної думи, він став масоном...
Є у мене картка і на члена редколегії журналу “Сіон” (видається в Ізраїлі), хлопчика з “третьої хвилі” – Богуславського. Він єврей-емігрант, а прізвище у нього – Богуславський. Не інакше, як і в його жилах теж тече кров священиків та євреїв.
Трішки шпигунства. Для тих, хто любить цю справу. Виявляється, знаменитий шпигун Клаус Фукс був сином протестантського священика. А Клаус Фукс нашумів на весь світ у зв'язку з атомним шпигунством у США та Канаді. Після цього і розпочався маккартизм.
* – Григорію Петровичу, а яке ваше ставлення до маккартизму?
– Маккарті мій друг. Мене самого звинувачували у маккартизмі. Але правою та лівою рукою у Маккарті були... два євреї. Як за часів Інквізиції. За тими самими правилами і за тими самими законами. А маккартизм почався саме з атомного шпигунства, з того часу, коли у Америки вкрали атомний щит та атомний меч. За допомогою тих, хто служив напівєврею Берії. В Америці тоді почалася просто істерика і в результаті – маккартизм і водночас антисемітизм. З багатьох установ тоді погнали всіх гомиків. Тому що майже всі шпигуни виявилися або євреями, або комуністами, або гомиками. Тому сенатор Маккарті і почав ганяти звідусіль гомиків, євреїв, червоненьких та інших душевнохворих, “космосексуалістів”, одним словом. А ганяв він їх своєю правою та лівою рукою, і обидві вони були євреями! Ось бачите – є ж на світі добрі євреї! За це Маккарті потім, правда, зарізали на операційному столі, а на його євреїв нацькували єврейську пресу, почавши звинувачувати помічників Маккарті в тому, що вони самі були гомиками. Що ж виходить? Виходить, що є не лише добрі євреї, а й добрі гомики!
* – А як ви думаєте, якби Маккарті на операційному столі тоді не зарізали, у нього був шанс навести лад в Америці чи він заздалегідь був приречений на невдачу?
– Думаю, що він був приречений. Америкою вже давно правлять педерасти-масони. Маккарті був тут винятком. До речі, він довго був неодруженим, і тільки у віці 46 років одружився. Причому взяв на виховання прийомну дитину, доньку...
* – Григорію Петровичу, а пам'ятаєте, ви пропонували заснувати особливий орден для жінок, котрі знаючи, що вони з виродженців, вирішували не плодити дітей?
– Так. У Радянському Союзі є ціла серія орденів “Мати-героїня”. Але я доклав би до них ще один орден – біло-блакитний, як ізраїльський прапор. Для тих чесних дегенераток, які вирішили не плодити дегенератів. Більше того, я взяв би їх під захист держави. Вони користувалися б загальною повагою і вважалися б не тільки порядними, але навіть ніби як “святими” людьми. Є ж такі – монашки в миру, тобто жінки, які не йдуть офіційно до монастиря, але живуть за монастирським устроєм серед нас. Зрозуміло, слід було б усіляко заохочувати і подібних чоловіків – ченців у миру. І якщо ми хочемо відродити войовниче християнство, треба відроджувати його, спираючись на чесне чернецтво, в тому числі і на чернецтво у миру. І ще – на Інквізицію. Нам дуже потрібні зараз ці громадські інституції.
* – Тобто щоб, як у часи Інквізиції, чесні брати-монахи винюхували собі подібних і виводили їх на Шлях Господній. Тобто заохочували їх позитивні якості та допомагали їм придушувати у собі негативні. Адже дегенерат не винен, що народився дегенератом. Ось йому і надавали вибір: або на багаття, або допомагай нам винюхувати та нейтралізувати решту дегенератів. За однієї умови, звичайно, якщо ти не розмножуєшся і не береш участь у змові з дияволом, тобто з вождями юдаїзму.
– Так. Причому якщо в монастирях якогось ченця й викривали в педерастії, то йому за це було лише адміністративне стягнення – його садили на хліб та воду. Якщо ж це не допомагало – накладали на нього обітницю мовчання та посилали в затвор. Тобто якщо його тягнуло зґвалтувати молоденького хлопчика чи дівчинку, то спочатку він сам боровся з цією спокусою, але коли бачив, що може зірватися, тоді просився в глухий затвор. Тому й виходили з таких ченців великі святі. Коли вони виходили із затвора, то вони вже могли допомогти будь-якому божевільному. Вони вже бачили тих наскрізь.
* – Ви тільки-но запропонували відродити Інквізицію, але де гарантія, що в неї не потраплять дегенерати?
– Все залежить від того, як до цієї справи підійти. Очолювати Інквізицію, на мій погляд, мають абсолютно нормальні люди, які добре знають Вищу Соціологію. А трибунал має складатися з фахівців: психіатрів, соціологів та духовних осіб. У керівництві Нової Інквізиції мають бути і справжні добрі бюрократи, котрі довгою службою, довгим навчанням довели, що вони нормальні, стабільні люди. У них у всіх мають бути нормальні сім'ї. Потрібно обов'язково перевіряти у них все сімейне дерево і, якщо на ньому є якісь “гнилі гілки”, то таких ні в якому разі не можна підпускати до керівництва Новою Інквізицією. Навіть геніальну людину, бо вона може “зірватися”. Сьогодні він нормальна людина, а у віці 50 років до нього прийде психічна хвороба.
Взяти, наприклад, сучасні псих-диспансери. Це – не божевільні будинки, але це все ж таки медичні установи, де всякі психічно хворі люди просто перебувають на обліку і вони повинні ходити туди реєструватися раз на рік або скільки там буде потрібно. А поруч церква, де священик також є свого роду психіатром. Рідко який священик відкрито проповідуватиме гріх. Таких майже немає. Адже священик – це той же лікар-психіатр. Нехай це буде невелика красива церква на 100 або 200 чоловік приходу і якщо навіть з них половина будуть нормальні, які нічого в службі не розуміють, але ходять, то нехай ходять – шкоди їм не буде. А решті, психопатам, священик допомагатиме своїми проповідями. У США це називається груповою психотерапією...
* – Так, але Григорію Петровичу, коли ви давали нам свою статистику, то ви говорили, що серед лікарів-психіатрів багато психів. Схоже, що й за цими священиками буде потрібен нагляд.
– Так-так-так. Раніше ці функції виконував прокурор священного Синоду – цивільна особа. Наприклад, знаменитий Побєдоносцев, прокурор священного Синоду, він спостерігав за Синодом так би мовити від імені держави. Головними завданнями контролю має бути: по-перше, знаходити дегенератів і, по-друге, спрямовувати їх на правильний шлях.
До революції був ще й суд священного Синоду, були й свої монастирські в'язниці. Це до 17-го року. Ці кам'яні мішки були гіршими за сталінські концтабори. І ось якщо якийсь чернець божеволів, то його садили в кам'яний мішок і він там відпочивав, приходив до тями.
Повторюю – психічно хворих людей потрібно усувати від постів, що впливають на етику та культуру, з постів, що дозволяють негативно впливати на світогляд нації.
Найрозумнішими цивілізаціями були грецька та римська. Так от, у них був прийнятий закон за яким євреїв не допускали до судових місць, тобто євреїв не допускали до чутливих посад, на яких вирішується доля інших людей. Їм заборонялося бути чиновниками, суддями, адвокатами.
* – А як же письменники? Це ж інженери людських душ! Адже, як правило, тільки людина з певною мірою дегенерації може бути гарним письменником – вона ж бо знає сенс трагедії... Можливо тому Євтушенко й підняв свій хвіст? Як ви ставитеся до цього?
– Я б сказав просто. Майже все ліве крило Спілки письменників – це звичайні дегенерати. Найкрикливіший із них – Євген Євтушенко. Він з прожиддю і він там – найкрикливіший і найнахабніший. Такий нахабний, що його навіть євреї терпіти не можуть, хоч і знають, що він із прожиддю. І одружений він був з єврейкою. Вони всі кричать, щоб видавали Булгакова, Набокова і т. д. Я видавав би ці книжки. Але перед кожною книжкою – передмова, де спокійно, без крику, без образ було б сказано, що ця людина, наприклад Пастернак, по-перше – єврей, але Бог з ним, по-друге – гомік, але наробив купу дітей, що вже є злочином. Що найголовніша його книжка “Доктор Живаго” – аморальна та шкідлива. Ви спитаєте, навіщо ж тоді цю дурницю взагалі друкувати? А щоб не лементували інші гоміки, що, мовляв, таланти затискають. Он Маєчка Плісецька, всі кричали – геніальна, неперевершена, божественна балерина, а варто їй зафіксувати себе на плівці – і все відразу стало ясно... Без суперечки і лайки. Качка на сцені... Те саме і з Цвєтаєвою. Написати – “була лесбіянкою, яка вийшла заміж за єврея” і так далі...
* – А Булгаков?
– Мені Булгаков подобається, хоча в “Майстері і Маргариті” важко зрозуміти, кому він більше симпатизує, сатані чи Христу? Адже його книга “Майстер і Маргарита” спочатку мала назву “Євангеліє від Сатани”... Мабуть, тому її так і обожнюють радянські євреї-інтелігенти.
Повторюю – у рядах Нової Інквізиції мають бути обізнані люди.
Це має бути розгалужена організація, де частина людей сиділа б і писала передмови та післямови до таких книг. Бажаєте Булгакова випускати? Добре. Але за нами залишаються передмова і післямова, написані людьми, які добре знають свою справу.
* – А до Шолохова у вас яке відношення? Кажуть, що він п'яниця і вкрав чужі рукописи.
– Щодо рукописів – все це брехня! А те, що на схилі років він випивав – так для радянської людини це не гріх.
* – Як ви вважаєте, чому Троцький програв? Адже він мав сильну організацію!
– Троцькізм – це масонство в комунізмі. Це – надзвичайно ліве крило масонства. Якщо ви зберете зграю психопатів, то вони ніколи не уживуться між собою. Те саме було і під час Великої Французької революції. Вони всі там знищували один одного, і в результаті виліз великий павук – Наполеон. У Росії таким павуком виявився Сталін. Можливо, йому допомогла в цьому параноя. У Німеччині ним виявився Гітлер. Гітлер також називав свій прихід до влади націонал-соціалістичною революцією. Та сама історія. Революція, соціалізм... Але привели його до влади педерасти в особі штурмовиків, але пізніше, у “Ніч довгих ножів”, Гітлер їх усіх перестріляв. Як Сталін. Це все – те саме “ніщо, котре нищить”...
* – Ви якось казали, що Ви – непрофесійний письменник. Що Ви за освітою інженер електрик і що Вам це навіть допомогло. Що інженерне мислення Вам допомогло пролізти через все це гуманітарне болото та вікові нашарування брехні, що саме інженерний підхід дав можливість відшукати суворі формули, приховані закономірності і чітко перевірити їх на практиці.
– Так. Але насамперед, звичайно ж – Господь Бог... Звідки ж тоді нам усім спадають на думку ті чи інші думки? Є такий закон, яким обпікся наш великий Гоголь. Коли він написав “Мертві душі”, то спочатку все було чудово. Гнила дегенеративна інтелігенція почала захлинаючись розхвалювати цю пародію-пасквіль на російський народ, але незабаром Гоголь зрозумів, яка це брудна книга. Усі його герої вийшли моральними виродками та ідіотами.
Тоді він вирішив написати другий том, ніби продовження “Мертвих душ”, де він хотів показати нормальних позитивних російських людей. Він засів за роботу і написав ще одну книгу, але... її спалив. Гоголь зрозумів – книга вийшла нецікавою. Якщо ви візьмете нормальну щасливу родину, то з її життєпису цікавого роману не вийде! Ніхто не читатиме його. А якщо ви візьметеся за опис сім'ї, де чоловік психопат, дружина алкоголічка, діти наркомани, і якщо все це закінчиться тим, що син зарізав свою матір, тоді це буде публіці дуже цікаво! І це закон, залізний закон для письменника.
* – Чи не могли б ви дати імена письменників, так би мовити, світлих письменників, яких слід похвалити за їхню роботу?
– Я взагалі-то витратив більше часу на вивчення інженерної справи, ніж на витончену словесність... Добре. Ось, наприклад, світлим письменником був Мопассан. І, між іншим, Август Форель у своїй книзі “Статеве питання” теж наводить Мопассана як позитивну величину. Там, правда, багато сексу, багато еротики... Але біда в тому, що ця хороша людина Мопассан декілька разів намагався покінчити життя самогубством. І помер він у божевільні. І брати у нього – самогубці...
* – Ви якось казали, що Шолохов був світлим письменником, і що скажете про Шукшина?
– Шукшина я мало знаю... Ось Лєсков був позитивний, Пушкін – безперечно був світлий геній. Ранній Толстой... Взагалі-то Толстой був великий хамелеон, але писав він добре. Єсєнін... Єсєніна просто шкода. Є джерела, які стверджують, що насправді свою останню ніч він провів з чоловіком і що його вірш “Прощавай, друже мій, прощавай...” був адресований його другу поету Марієнгофу... А письменників-селян я зовсім не знаю, але, судячи з лайки навколо них, думаю, що вони роблять хорошу справу.
Отже, сьогодні ми з вами поговорили на релігійні теми і переконалися, що диявол справді існує і цим питанням слід займатися. Це все не тільки таємнича містика, а ще й суха статистика. Тому в період гласності та перебудови не заважало б комусь посмикати за хвіст і самого товариша Сатану. Тоді б швидко з'ясувалося, чому буксує марксистська економіка. Вони там намагаються перебудовувати одне, друге, третє... І Вища Соціологія чудово б їм у цьому допомогла.
* – Особливо гостро сьогодні постає питання щодо чисток, реабілітацій. Усі питають, чому це сталося, хто винен, кого реабілітувати, а кого – ні?
– Так, вся ця нечисть сьогодні за горло бере уряд і запитує, чому наших тат, наших мам, наших дідусів і бабусь перестріляли у 37-му році? А Горбачов і сам не знає...
Мого батька, наприклад, заарештували просто як людину “з колишніх”. Недобитий буржуй. Недобитий білий. Тепер, схоже, вже зрозуміли, усвідомили, що ліквідація кулака як класу – це найбільший злочин Сталіна. Я вважаю, що коли Сталін нищив ленінців – тоді він чинив правильно. Це те, що в Біблії називається: “Свині кинулися в море і усі потонули”. Щоправда, зробити це було потрібно на 30 років раніше самому цареві Миколі-Окоянному... Але коли Сталін знищував кулаків – це був вже злочин. Кулаки – це були найбільш працелюбні і господарські російські селяни.
* – А вам не здавалося, що знищенням революціонерів-ленінців керував Сталін, але знищенням кулаків керував Каганович? Сталіну було начхати на російських селян – вони не становили загрози для Сталіна, а Каганович мав месіанську злість...
– Ну, щодо месіанської злості, то ми це вже досить добре знаємо і пізніше обговоримо її джерело – іудейський Талмуд та його короткий конспект Шулхан Арух. Зрозуміло, що треба завжди пам'ятати, радянська влада – це була єврейська влада, це було справжнє юдейське ярмо.
Ви що думаєте, що євреї зробили революцію в Росії і відійшли убік? Нічого подібного!!! І в 20-і, і в 30-і, і в 40-і роки – радянська влада була, перш за все, єврейською владою. Лєнін був напівєвреєм по матері. Це за нашими, за гойськими поняттями, але за рабинським ізраїльськими законами Лєнін має вважатися повним євреєм і на сьогоднішній день йому автоматично видали б ізраїльське громадянство. Сталін був кавказьким напівєвреєм. Берія був кавказький напівєврей. Мало хто зараз це пам'ятає, але після того як Сталіна “пішли”, протягом наступних 100 днів на чолі СРСР опинився кавказький напівєврей кат Берія... Практично все керівництво КДБ складалося з євреїв. Всі ці океани російської крові були пролиті саме юдейським керівництвом. Месіанська злість...
* – І лише невеликий період – знищення верхівки революціонерів, тут руку відкрито приклав Сталін, щоб забезпечити собі пріоритет. Можливо, в цьому напрямку й слід пояснювати всі ці чистки 1937 року?
– Зрозуміло, чистки під керівництвом Сталіна, особливо верхнього партійного керівництва, були позитивним елементом. Але знищення селян, знищення нормальних людей, включаючи інженерів, техніків, робітників – все це якраз і було помстою іудеїв російському народові за його віру в Христа. Тут треба проводити чіткий кордон. Не треба все валити на голову Сталіна. Адже коли він замахнувся на євреїв-сіоністів, саме тоді ж вони його прибрали...
* – У Радянському Союзі зараз багато пишуть і про Бухаріна. Його, кажуть, розстріляли незаслужено. Гарною, кажуть, він був людиною, доброю...
– Так, Бухаріна вже реабілітували, але ось що дивно – він одружився у 45 років на 20-річній єврейці на прізвище Ларіна. У нього також був племінник, який помер у божевільні...
Як це ви сказали – хороша російська людина, Бухарін Микола Іванович, був вождем правої опозиції та повністю виправдовував червоний терор (джерело: Р. Конквіст “The Great Terror”, с. 564). Цей “хороший росіянин” жартома називав себе Мойша Пінхус-Довголевський.
“Замолоду Бухарін був затятим екстремістом. Бухаріну з його неспокійною емоційністю, з його інтелектуальністю, надчутливістю, з його постійними коливаннями та переходами від лівого радикалізму до правого екстремізму...” (“Континент”, №34, 1982).
Бухарін заявляв, що лише страти та вбивства утворюють свідомість комуністичної людини. Ось так. Вишинський, до речі, називав Бухаріна сумішшю лисиці і свині. У 1987 році Бухарін був офіційно повністю реабілітований.
* – Григорію Петровичу, погодьтеся, ні Бухарін, одружений з єврейкою, ні кавказький напівєврей Сталін не були іудейськими царями?
– А ви знаєте про Царя Юдейського сьогодні? Ні? Це президент Всесвітнього єврейського конгресу Едгар Бронфман і водночас він – король віскі. Мультимільйонер. Років 8 тому по всій американській пресі гриміла сенсація – його сина вкрали і вимагали викуп у 2 мільйони доларів. Бідолашний тато почав збирати гроші, але незабаром з'ясовується: поліція вже знайшла і заарештувала викрадача сина. Ним виявився... друг сина. Вони обидва були педерастами-коханцями. Батько давав мало грошей синкові і той домовився з другом-педерастом організувати своє викрадення, мовляв, заберемо у тата кілька мільйонів. І все це відкрито писалося в американській пресі. Одночасно це викрадення співпало з черговим весіллям тата на 20-річній красуні, американці-блондинці. Але ми вже знаємо, що якщо син педераст, то значить і тато якийсь там... А він увесь час мотався до Москви і зустрічався із Шеварднадзе...
* – Знову ж таки... Що вони там, росіянина не могли знайти?
– Так. І до того ж Едік... Серед Едіків – 90% євреїв. У росіян це ім'я не популярне.
* – І начальник економіки – Аганбегян...
– Ось-ось. Одна моя знайома добре знає 3-ю еміграцію і каже, що вірмени – це практично ті самі євреї. У цих народів дуже багато спільного. Пристрасть до торгівлі, зневага до фізичної праці, більша частина нації живе у розсіянні та не бажає повертатися до співвітчизників, неодноразові погроми з боку місцевого населення...
* – Григорію Петровичу, то що ж робити євреям? Адже євреї, як будь-який інший народ, мають право самі розпоряджатися своєю долею. А їм радянська влада вже наприкінці 70-х років офіційно оголосила, що їхня конституція – Талмуд, є людиноненависницькою книгою. Але на Талмуді засновано всю єврейську культуру! Виходить, що єврейська культура, як людиноненависницька і така, що викликає національну ворожнечу і ворожнечу до всіх неєврейських народів, не має права на існування? Може, для цього вони і затіяли всю цю перебудову?
– Талмуд – це тлумачення іудейськими рабинами П'ятикнижжя Мойсея, тобто Тори. У Біблії ці книги називаються Старий заповіт. Ось звідки виростають усі ці людиноненависницькі ідеї. Вони були закладені туди ще давніми іудейськими священнослужителями-левітами і постійно змінювалися відповідно до поставлених ними поточних політичних завдань. Коли ж Тору (Старий завіт) було записано на папері і змінювати тексти стало вже неможливо – тоді вони й створили Талмуд. У Талмуді вони продовжували перекручувати сенс древнього першоджерела. Але настав час і євреї-вихрести розплющили очі людям на на цю гидоту. Тоді, щоб уникнути подібних викриттів у майбутньому, більшість явно расистських текстів Талмуду було видалено та замінено особливими знаками, що вказують, що тут має бути вставка, що пояснює суть уривка. Саму ж суть вони сховали від людських очей у Каббалі – усному законі, який пояснює як правильно тлумачити Талмуд та всю іншу юдейську премудрість.
Ось чому ми вирішили назвати наш другий цикл лекцій з Вищої Соціології Червона Каббала. У цьому циклі ми вам також дамо ключі пізнання юдейських таємниць, тільки на відміну від рабинів ми про це скажемо відкрито і на весь світ. Нехай люди знають правила гри, нехай знають, що на них чекає у разі програшу вікової боротьби за душі виродженців.
З приводу рядового єврейства я хочу сказати, що звичайно, найкраще було б, якби всі вони з'їхалися до Ізраїлю, або Занзібару, або на острів Мадагаскар і спробували б там жити як нормальні люди у власній державі, користуючись плодами праці своїх рук.
Повторюю – основним критерієм має бути не п'ята графа у паспорті, а перевірка на дегенерацію. До речі, цей підхід був і в законах Гітлера. Євреї, які під час Першої світової війни отримали Залізний Хрест, користувалися повною повагою суспільства та всіма правами громадян Німеччини, проте докладніше про Гітлера та його Політбюро ми поговоримо трохи згодом.
Закінчуючи нашу першу лекцію цього циклу з Вищої Соціології, де ми торкнулися питання релігії взагалі і Формули Папи Римського, зокрема, давайте зробимо деякі висновки.
З погляду Вищої Соціології політика – це боротьба за владу, це – зосередження дегенератів одержимих Комплексом влади. Тільки в бійці за владу всі ці біси можуть задовольняти свої мислимі та немислимі таємні порочні пристрасті.
Що ж завжди було стримуючим фактором на їхньому шляху до вершин влади? Я думаю, що це було їхнє сумління, тобто острах Господа Бога, релігія.
Уже в ті давні часи мудрі люди – хто інтуїтивно, а хто й цілком свідомо описували дегенерацію в термінах боротьби диявола з Богом. Як тоді казали – “...і немає праведної влади на Землі, що не від Бога”, тобто немає праведної влади не освяченої страхом Божої кари за свої вчинки. Симфонія царської і патріаршої влади, обряд миропомазання монарха на царство, здійснюваний церквою, сам уклад якої здавна засуджував владолюбство і заохочував смирення, усе це давало шанс блокування приходу до влади мерзенних дегенератів. Релігійні діячі, які самі пройшли багаторічну школу смиренності, завжди мали змогу якось контролювати захоплення трона мерзотними дегенератами, збуреними маніакальною жагою до влади.
Але прийшов Ренесанс, Епоха Відродження, або, як деякі уточнюють – Епоха Відродження Язичництва, Епоха Відродження Чуттєвих Насолод. Дегенерати всіх мастей та відтінків, хто свідомо, а хто – інстинктивно, повели тоді підкопи під традиції християнської релігії, християнського мистецтва, християнської моралі – як свого головного ворога.
З падінням авторитету церкви стали падати й монархічні засади. Народи стали свідками появи нових їм форм влади – республік і парламентів усіляких типів. Поки релігійні традиції в суспільстві ще не були остаточно підірвані, формування парламентів та урядів демократичними методами ще не вироджувалося в конкурси краси гарненьких педерастів та збоченців усіх сортів та відтінків. Зберігалася ще так звана релігійна мораль. Люди, за інерцією, ще боялися Божого гніву.
Але процес де-християнізації підсилювався, хоча народ відчував інстинктивно, що без релігії може розвалитися і цей останній бастіон, остання перешкода, що утримує вакханалію мерзенних дегенератів, які вже й так просочилися у великих кількостях у верхні ешелони влади. Тому народи продовжували чіплятися за релігію, як потопаючий за соломинку. Порядок у країнах продовжував триматися практично на жменьці людей, які все ще бояться Бога.
Що ж відбувалося в країнах пануючого безбожжя?
Доля сучасної Росії – урок не лише нам, а й усьому людству. Урок того, як країна, що відвернулася від Бога, відразу потрапляла до рук диявола-дегенерації. Якщо релігія раніше виконувала природну роль очисної системи громадського організму (печінка, нирки), то тепер ці органи нам ніби відключили, тимчасово приставивши штучні машини-замінники (моральний кодекс будівельників комунізму, партзбори).
Що ж нам тепер робити і як вибратися з цього глухого кута, чи є у нас альтернатива?
Найпростіший шлях – повернутися до Бога і відродити справжнє християнство. Православ'я ще не знищене остаточно, воно ще не втрачено нашим народом, ще живі бабки і дідусі, які можуть передати свою віру обдуреним комуністичним вихованням дітям та онукам.
Але цього буде недостатньо. Необхідно також, тимчасово втрачені очисні функції релігії посилити Вищою Соціологією. Адже інститут чернецтва на сьогоднішній день практично знищений сатанинською владою. Монастирі – це геніальний винахід людства, ці школи терпіння та самовдосконалення, ці кузні високоосвічених та смиренних майбутніх релігійних лідерів – розгромлені, а замість них залишено жалюгідні одиниці семінарій та академій, що випускають слухняних партійних функціонерів у рясах...
Необхідно зробити ставку на симбіоз релігії та науки – Православ'я і Вищої Соціології, і тоді на Русі знову буде можливий збалансований контроль за діяльністю мерзенних дегенератів і не тільки в політиці, а й у всіх інших сферах життя.
Настала пора нам усім перестати тикатися, як сліпим кошенятам серед цих зухвалих збоченців-демонів, серед усіх цих мерзенних дегенератів.