Розберемо сімейство Мири Іодко, яка погрожувала, що вона видряпає мені очі. З чого б це така дивна злість? І разом з тим це сімейство дуже релігійне.
З Юрою Іодко, главою сімейства, я познайомився в бойскаутському таборі. Я купив новий намет і читав інструкції, як його ставити. А Юра, досвідчений турист, прийшов мені на допомогу і швиденько поставив намет, за що я був йому, звичайно, вдячний. Відразу видно, що хороша людина.
Взагалі, я ставлюся до людей так: дивлюся, хороша це людина або погана. Якщо людина хороша, то подальше мене не цікавить. А от якщо людина погана, тоді можна покопатися, чому вона погана.
В політиці Юра правий, майже монархіст, але лаяти євреїв в його будинку не можна. Тому кажуть, що Юра, ймовірно, з прожиддю. Але сім'я у нього дуже церковна, дві дочки співають у церковному хорі. В його будинку курити не можна. І щодо спиртних напоїв там дуже строго. Будинок майже стерильний. Зате можна грати в пінг-понг. За професією Юра ювелір, робить всякі кілечка з камінчиками і корпуси для годинників.
Коли Юра з Мірою одружилися, спочатку вони хотіли влаштувати у себе вдома "домашній монастир", але потім передумали і наплодили трьох дочок. Перші дві, Оленочка і Іра, були явно ненормальними, а третя дочка, Ніна, була під питанням, бо була ще дуже маленькою. Однак в будинку тхнуло монастирем. Дві старші доньки були досить потворні, у них стирчали кінські зуби, і вони носили спеціальні сталеві намордники, щоб виправити ці зуби. Та й на вигляд Оленочка і Іра були якісь безстатеві, неапетитні, схожі на черниць. Зате вони не вилазили з церкви "Спаса-на-гріхах" у о.5 Митрофана і співали там у хорі.
Маріанна, або коротко Мира, Іодко була прийомною дитиною. Батьком Мири був якийсь запійний алкоголік, у якого була ціла купа дітей. І кажуть, що він продав одну дитину, звичайно, самого паршивого, за пляшку горілки, такий родовід Мири. Тому деякі люди кажуть Мира Горілкіна-Пляшкіна. Але тільки у віці 355 років Мира дізналася, що вона прийомна дитина. З'ясувалося, що її справжні батьки і сестри живуть в Каліфорнії, але Мира зненавиділа їх чорною ненавистю і не захотіла зустрічатися з ними.
Серьога Генебарт каже, що Юра Іодко в молодості хотів стати монахом чи священиком, потім цей "домашній монастир". Але цікаво те, що дві старші доньки Юри, Оленочка і Іра, пішли по цьому ж шляху. Коли вони виросли, вони вирішили, що вони вийдуть заміж тільки за священиків. А тато Юра дивиться на них і хитає головою, каже, що у них релігійне божевілля.
– Так пішли їх до психіатра, – каже Серьога.
– Ні, ця хвороба невиліковна, – відповідає Юра і називає цю хворобу по-латині.
В результаті старша дочка, Оленка, вийшла заміж за о. Георгія в Сан-Франциско, стала не тільки матінкою, а й матір'ю 6 дітей. Тільки біда в тому, що ця матінка, кажуть, не вилазить з божевільні. Звичайно, на ділі це виглядає так: кожен рік або на два роки раз матінку Олену садять в дурдом, посидить вона там два-три місяці, підкрутять їй там гайки в голові і відправляють додому, до наступного разу. Але все це, як правило, відбивається на дітях, рано чи пізно.
Друга дочка, Іра, теж вийшла заміж за священика о. Сергія, який успадкував місце о. Митрофана в храмі "Спаса-на-гріхах". Про цю матінку кажуть, що вона зовсім божевільна, але наплодила 5 дітей. Ходить вона вся в чорному, брудна, не миється, не пере, не стежить за своїми дітьми, зовсім опустилася, схожа не на матінку, а на хіппі. Їй кажуть: "Іра, що ти робиш? Схаменися!". Матушка Іра відповідає: "Ви мене не вчіть. Мені сам Бог говорить, що мені робити".
Кажуть, що о. Сергій виглядає дуже нещасним. Та й Юра Іодко скаржиться, що він відпочиває тільки тоді, коли він не вдома і не бачить своїх дітей. І про матінку Іру теж ходять плітки, що вона не вилазить з божевільні. Звичайно, це не так. Це тільки іноді, місяці два або три, та й не кожного року, а лише періодично.
Серьога Генебарт запевняє мене, що всі 5 дітей Іри, старшому вже 19 років, абсолютно нормальні і прекрасні люди. Але я більше вірю не Сергію, а професору Ломброзо, нащадку довгої лінії рабинів і талмудистів, який говорить, що все це рано чи пізно відбивається на дітях. Тому і говорять: за гріхи батьків. Так кажуть в народі. А глас народу – це голос Божий.
Тепер подивімося на третю дочку Мири – Ніну. Якщо дві перші дочки були досить потворними, то Ніна виглядала цілком пристойно. Тому говорили, що Ніна не від Юри, а від когось іншого. Щодо цього в народі кажуть так: Мира намагалася на чужому х... в рай проїхати. І не забувайте, що глас народу – це голос Божий.
Коли Ніні стукнуло 18 років, вона працювала в благодійній організації Толстовського Фонду, де вона дружила з Аллою Іваск, яка була відкритою лесбіянкою. Тому і Ніну зарахували в лесбіянки. Знаєте, з ким поведешся, від того й наберешся. Потім Ніна вийшла заміж за якогось америкашку з Нью-Джерсі, який перейшов у православ'я. Але це не допомогло, і незабаром Ніна з чоловіком розлучилася. Якщо дві перші дочки виявилися святими грішницями, то Ніна стала грішною святою. Вона стала черницею в миру.
У Юри Іодко є племінниця, але вона – проблематична дитина – хіппі, не хоче вчитися, грубіянить всім і вся, батьки не можуть з нею нічого вдіяти. Тому вони віддали її на перевиховання до Юри, але він незабаром відправив цю племінницю назад. Адже хіппі – це підлітки, в яких прокидається гомосекс, тому вони і бісяться. Батьки – мінетчики, а їх діти – хіппі. Тому діти і плюють в обличчя своїм батькам.
Краща подруга Мири Іодко – Таня Лєднєва. У Тані 3 дітей. І всіх трьох вона народила за допомогою кесаревого розтину. Сидить Таня в гостях у Мири і судорожно щось в'яже і в'яже. Це у неї працетерапія, якою лікують в дурдомі всяких психопатів. Час від часу Таня піднімає голову від свого в'язання і істерично кричить на своїх трьох дітей. Діти дуже розпещені і схильні до всяких капостей. Якщо ви прийдете до Тані в гості, ці дітки моментально засиплють вам очі пилом і піском. І ніякі Таніни крики і вереск не допомагають. Діти – такі ж психопати, як Таня.
Танін чоловік, Юра Лєднєв, хворобливо повний, дуже м'який і добрий. Відразу видно, що тверда Таня одружила на собі м'якого Юру. Але саме від такої комбінації, тверда мама і м'який тато, виходять гомосексуальні діти. Адже у мене в лобі третє око, як місячний камінь у лобі індуських богів.
Коли Тані Лєднєвій стукнуло 45 років, з нею сталася кумедна історія. Все почалося з того, що в Сі-Кліфі з'явилася нова зірка – радянська балерина-втікачка Калерія Федічева. Вона нашуміла на весь світ, коли втекла з Ленінграда на Захід оригінальним способом: вона заявила, що вагітна від балеруна на прізвище Фрідман, який був євреєм, педерастом, що є звичним для балерунів, і танцював в Штутгартському балеті. Загалом, хитромудра Калерія з дитинкою прилетіла до фіктивного чоловіка в Штутгарт, а "чоловік" навіть її зустрічати не пішов. Тому Калерія полетіла в країну обітовану – Америку, де з кожної дурепи роблять голлівудську зірку.
Але Калерія була старуватою для Голлівуду, їй більше 40 років, і тому замість Голлівуду вона приземлилася в Сі-Кліф, де вона відкрила маленьку балетну школу. Тут в грудях Тані Лєднєвої прокинулася душа мецената, і вона стала фінансувати школу Калерії Федічевої. А Юра Лєднєв, чиї гроші витрачала даремно його дружина, підняв крик, що це не естетика балету, а це просто зійшлися дві старі лесбіянки, що він з Танею розлучиться, але хоче тільки почекати, поки виростуть діти. В результаті Сі-Кліф поступово перетворювався в Содомкіно, а сусіднє селище Глен-Ков, де жили Серьога Генебарт і Юра Іодко, перетворювався в Гоморкіно. За прикладом Содому і Гоморри. Так говорили парафіяни церкви "Спаса-на-гріхах" у о. Сергія.
Однак повернемося до нашої головної героїні Мири Іодко, яку колись обміняли на пляшку горілки. Оскільки її найкращою подругою виявилася лесбіянка Таня Лєднєва, то тут може бути застосована така стара формула: "Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти!" Просто кажучи, все це – зграя лесбіянок всіх сортів і відтінків: латентні, відкриті і пригнічені.
Нагадаю, що отруйні гриби поганки ростуть колами, які в народі називають "відьомськие коло". І ось таке "відьомське коло" ми ясно бачимо навколо Мири Іодко. І мали рацію наші предки, коли назвали ці гриби поганками. Адже вони дійсно погані і отруйні.
Пам'ятаю, коли моя дружина збожеволіла, сиджу я в її будинку в Содомкіно, граю з моїм прийомним сином Андрійком. Раптом з'являються дві дефективних дочки Мири Іодко, майбутні матусі. По-перше, вони зі мною не вітаються, а потім вони на мене поглядають з побоюванням, як на чорта чи антихриста. Це вони безпосередньо з Богом розмовляють, і Бог говорить їм, що робити – плодити побільше дефективних дітей. Ось вам і поганки в житті. А якщо озирнетеся навколо, то побачите і "відьомське коло".
Але богослови стверджують, що у диявола маса алібі і інкогніто. Що це таке? А ось дивіться самі. Мені повідомляють, що Мира Іодко полетіла в Єрусалим і стирчить там цілий місяць, вештається по всіх святих місцях.
Потім читаю я в монархічній пресі, що Маріанна Михайлівна Іодко привезла з США в Аргентину і показувала там якийсь "церковно-патріотичний фільм" ("Російська газета" в Буенос-Айресі за грудень 1985 року, с. 4).
В Содомкіно кажуть, що Мира знову полетіла в Італію і Єрусалим, але за рахунок якоїсь літньої російської пари, де Мира функціонує в якості гіда по Святій землі. Миру вважають в Содомкіно "великим комбінатором", бо всі її комбінації виходять на її користь. Потім в монархічній газеті "Наша країна" в Аргентині від 17.04.1981 з'явилася явно біснувата стаття Мири Іодко. А біснування (в ориг. "кликушество") – це психічна хвороба. А я сиджу собі і реєструю все це в мою картотеку. Адже я тепер не романчики пишу, а перевіряю святого Іоанна Богослова.
Коли Сергію Генебарту стукнуло 84 роки, він дзвонить мені і повідомляє останні новини. По-перше, у о. Митрофана померла дружина, після цього він перейшов у чернецтво і таким чином став єпископом Бостонским. По-друге, Юра Іодко вирішив сповідатися перед єпископом Митрофаном і зізнався йому, що він, Юра Іодко, є напівєврей, його батько з литовських євреїв, тому й таке дивне прізвище – Іодко. Потім Юра зізнався, що його дружина Міра – чистокровна єврейка, хоча її й обміняли на пляшку горілки.
Але найголовніше, Юра Іодко зізнався, що його кращий друг Сергій Генебарт – теж напівєврей, що Сергію дуже не подобається і що він вважає зрадою з боку Юри Іодко.
Під кінець життя Юра і Мира Іодко продали свій будинок в Гоморкіно, що поруч з Содомкіно, і оселились поруч з монастирем в Джорданвіллі, це свого роду святе місце в штаті Нью-Йорк. Так виповнилося їх давнє тяжіння до монастирського життя.
Там Мира Іодко, чистокровна єврейка, якщо вірити її чоловікові, і закінчила свої земні мандри. А Юра Іодко, хоча йому і було вже за 70 років, негайно одружився повторно. Хоча за церковними правилами необхідно чекати один рік жалоби. Найцікавіше те, на кому ж він одружився у свої 70 років?! Він одружився на американській єврейці! Голос єврейської крові виявився сильнішим за все інше.
Оскільки Мира Іодко клюнула на отруйну формулу моєї божевільної дружини: "Він мене вважає дегенераткою – І ТЕБЕ ТЕЖ!" – цим самим вона мені власноруч зізналася, хто вона така – дегенератка!
А це – те саме "число звіра", яке є "число людське" і яке обіцяє біблійну мудрість. Так воно і є.
До речі, щодо єпископа Митрофана з церкви "Спаса-на-гріхах". У нього була дружина і дві доньки. І ще у нього була сестра, яка все життя була старою дівою, займалася йогою, стояла на голові і на трьох точках, а закінчила своє життя в божевільні. А єпископу Митрофану це, звичайно, незручно, і він каже, що його сестра поїхала в Польщу. Але це звичайна історія. Про мою божевільну дружину теж кажуть, що вона поїхала в Європу.
Ох, сумна ця мудрість святого Іоанна Богослова.
Нью-Йорк, 30 липня 2002 р.
Наступна глaвa
Перейти до ЗМІСТУ