Григорій Клімов «Божий Народ»

Глава 3. КРАЩОГО З ГОЇВ – УБИЙ

Сьогодні, продовжуючи аналізувати тему єврейського питання і намагаючись допомогти єврейському народу зжити проблему антисемітизму, ми з вами звернемося до аналізу єврейської душі, тобто до аналізу єврейського Талмуду і сучасної нам єврейської преси.

Ось я беру один з недавніх номерів єврейської газети "Нове російське слово", що видається в Нью-Йорку. У номері від 14 квітня 1989 р. видатний ізраїльський сіоніст Шимон Черток, колишній радянський єврей, аналізує останній том "Єврейської енциклопедії", який щойно вийшов з друку. Він пише: "Але, на жаль, немає пояснення факту активної участі євреїв в міжнародному комуністичному русі і вищому шарі партійної бюрократії. Ці люди стали жертвами режиму, який самі ж і встановили".

Таким чином, "Єврейська енциклопедія", джерело єврейської премудрості, абсолютно замовчує участь євреїв у становленні радянської влади і в обох російських революціях.

Далі Шимон Черток наводить приклад: "Угорський єврей Бела Кун, який емігрував до Радянської Росії, разом з Розою Землячкою здійснював масовий терор в Криму, а в кінці 30-х років сам був заарештований і розстріляний".

У попередніх лекціях ми вже трохи говорили про Бела Куна. Прізвище Кун – це угорська адаптація єврейського прізвища Коган. Він був керівником Угорської революції 1919 року, яка теж була дуже кривавою. Після придушення цієї революції він втік до Австрії, де його прямісінько посадили... в божевільню. А вже з божевільні його і вивезли до Москви. Перше, за що він взявся, будучи на волі – масові розстріли в Криму, з Розалією Зємлячкою-Залкінд. Вони так попрацювали в Криму, що Чорне море почервоніло від пролитої ними російської крові. Ця парочка євреїв розстріляла близько 100.000 білих офіцерів, що залишилися в Криму після евакуації Білої армії. Ось тому-то "Єврейська енциклопедія" і замовчує такі факти. Вони їм просто неприємні.

* – Григорій Петрович, як Ви думаєте, чому ізраїльський сіоніст Шимон Черток в "НРС" раптом проговорюється про те, про що навіть "Єврейська енциклопедія" замовчує?

– Як то кажуть, шила в мішку не сховаєш. Правда, в своїй величезній, на цілу газетну сторінку, статті він тільки в одному маленькому абзаці про це проговорюється. Але що цікаво – в тому ж томі енциклопедії стверджується, що Христофор Колумб був євреєм! Тобто замовчується, що найкривавішими фігурами російської революції були євреї, замовчується такий великий історичний факт, і, разом з тим, дається пряма брехня – Христофор Колумб, який відкрив Америку, був єврей.

* – В одному з номерів сіоністського журналу "Алєф" теж була досить велика стаття про те, що не тільки Колумб, але мало не половина його команди, включаючи і судового лікаря, були євреї. Вони, нібито, вирушили з Іспанії в самий розпал гонінь на євреїв, з таємною місією – шукати нові землі, куди бідним євреям можна було б втекти з Європи, де вони так нагадили, що жоден народ вже не міг їх більш терпіти.

– Пів року тому один напівбожевільний єврей написав цю статтю про Колумба і його команду, а за тиждень інший єврей з 3-ї євміграціі, до речі досить розумний єврей, написав велику статтю-відповідь, де висміював цього першого єврея і вказав на те, що про Колумба написано масу книг і є багато документів, з яких ясно видно, що і сам Колумб, і його команда не мали ніякого відношення до євреїв. Він прямо написав: "Дорогі друзі-євреї, вам сором! Знайте міру!". У цьому – вся їх суть: приховувати правду, їм незручну, і сіяти нестримну брехня. Не випадково на цей рахунок існує формула про те, що диявол – це брехун і батько брехні, а Ісус Христос прямо говорив євреям: "Ваш батько – диявол".

* – Виходить, що Папа Римський Іоанн Павло II, коли 13-го числа, вперше за весь час існування християнської релігії, відвідав синагогу (центральну синагогу Риму) і виголосив там промову, в якій він назвав євреїв "нашими обраними братами", пішов проти Христа? Не випадково деякі його зараз називають антипапою.

– Так. В історії католицтва відомий не один випадок подібних антипап. Між іншим, якщо хтось подумає, що багато фактів, які я привожу у своїх лекціях, дуже схожі на антисемітизм, то я повинен сказати, що одним з моїх головних постачальників цих фактів є єврейська газета "Новоє русскоє слово". Російськими, правда, в цій газеті були тільки прибиральники і, зрідка – наборщики... І то, коли це було?

Так ось, в тому ж номері від 14 квітня 1989 року немає і друга дуже цікава стаття – "Кремлівський пацієнт американського фрейдиста". Один американський фрейдист написав книгу "Розум Сталіна" і в ній він приходить до висновку, що Сталін був гомосексуалістом. Тут корисно знати статистику д-ра Кінсі: справжніх, відкритих гомосексуалістів в Америці всього 4%. Але 33% людей, тобто кожен третій американець, в більшій чи меншій мірі знайомий з гомосексуальністю. Тобто 5 років, 3 роки, 1 рік або ж лише раз скуштував принади гомосексу. Такі люди є латентними, або пригніченими, гомосексуалістами. Я ж написав про це набагато раніше в моїй книзі "Протоколи радянських мудреців". Але цей американський фрейдист, який написав цілу книгу про Сталіна, все ж не говорить найголовнішого. Він не говорить, що Сталін був кавказьким напівєвреєм. Але ж це – ключ до психології Сталіна. Бо що у євреїв, за словами знаменитого єврейського вченого професора Ломброзо, психічних хвороб в 6 разів більше, ніж у неєвреїв.

У тому ж номері "НРС" є і така новина: помер Аббе Хофман на 53-му році життя, самогубство, наркотики... З 1960 року в Америці відбувається сексуальна революція. Деякі уточнюють – гомосексуальна революція. На цю тему було видано серйозна книга з назвою "Гомосексуальна революція в Америці 60-х років". І до цього дня хвилі тої революції охоплюють всю Америку.

Так ось, Аббе (Абрахам) Хофман в цій революції грав таку ж роль, як Троцький в російській революції. Тут же надрукована його фотографія – більш бридкого типчика просто важко зустріти: не фізіономія, а яскраво виражена кримінальна харя. Нігіліст, анархіст і психопат – виродок, що ганьбить єврейський народ. Правда, євреї вам цього ніколи не скажуть. У статті про нього немає нічого негативного.

У 60-ті роки цей Аббе Хофман написав книгу "Кради!". Вийшла вона англійською мовою і про неї з похвалою писала газета "Нью-Йорк таймс". У цій книзі даються рецепти всіх видів крадіжок і бандитизму, розповідається, як сам автор заходив в магазини на фешенебельній 5-й Авеню і крав там без докорів сумління. Вихваляючись, він пише про те, що крав найдорожчі спиртні напої, які пив свого часу сам Ротшильд і які коштують мало не 1000 доларів пляшка. Він рекомендує це робити з метою... розвалу американського суспільства.

Я читаю похвали цій книзі в солідній американській газеті "Нью-Йорк таймс" і очам своїм не вірю. До речі, автор рецензії – теж єврей. Але ось з'являється третій єврей, Бенджамін Фрідман і пояснює нам цю загадку, чому ж "Нью-Йорк таймс" підтримує божевільного єврея Аббе Хофмана. Виявляється, десь там нагорі, в таємному єврейському уряді, вирішили, що пора припинити війну у В'єтнамі, щоб перекинути американські гроші на підтримку Ізраїлю, який воює з арабами! Їм потрібно було терміново розкрутити якогось напівбожевільного психопата до масштабу лідера руху пацифістів...

* – Тобто весь цей біснуватий натовп, що вирує і гуде на сходинках Капітолію з гаслами проти війни у ​​В'єтнамі, насправді – просто сліпе знаряддя?

– Так, вони дійсно лише сліпе знаряддя в руках "великої політики" жидо-масонства і, якщо вчиненого ідіота розхвалює серйозна і інтелектуальна газета "Нью-Йорк таймс", то тут теж, безсумнівно, є якась мета.

Щоб бути об'єктивними по відношенню до євреїв, давайте зупинимося детальніше на порядному і чесному євреї Бенджаміні Фрідмані (Benjamin Freedman). Я вважаю, що це – найрозумніший і найчесніший антисеміт в Америці. Він – єврей-вихрест. Будучи досить багатою людиною, він витратив усі свої гроші на так званий антисемітизм, видавав в штаті Нью-Джерсі газету "Здоровий глузд" ("Common Sense") і мав своє книжкове видавництво, що випускало чесні антисемітські книги.

Мене завжди цікавив весь спектр американської політики і я повинен сказати, що серед всіх американських антисемітських видань роботи Бенджаміна Фрідмана були найрозумнішими. Він чесно витратив усі свої мільйони на ці видання, а потім з чистою совістю пішов вмирати до кармелітського монастиря в Канаді. Але що в цьому прикладі особливо примітно? У США ще вціліла маленька мережа антисемітських газет і всі вони ніяк не могли зрозуміти, як же це так – в компанії американських антисемітських видань самим кращими і найбільш дієвими є видання єврея Бенджаміна Фрідмана?

* – Григорій Петрович, а Фрідман, по-вашому, був чесним дослідником проблеми антисемітизму або ж він був шаленим жидоїдом?

– Ні-ні-ні, жідоїдом він не був. Він був дуже помірний, розумний і послідовний антисеміт, і я думаю, що він помер в монастирі легкою і гідною смертю. Не так, як цей сучий син, Абрахам Хофман.

* – Нещодавно в "НРС" був опублікований матеріал англійського кореспондента, який взяв інтерв'ю у вождя "Пам'яті" в Росії. Вони там чітко відділяють фашизм від нацизму і кажуть, що їм ближче за духом фашизм італійців, який, в принципі, був створений для того, щоб поставити перепону на річці злочинності, що захопила тоді Італію ("фаши" – це дамби на річці). Вони не взяли в основу своєї філософії расову нетерпимість.

– Це вірно. Тут слід нагадати також, що мати дуче звали Розою, а дружину – Рахіль, так що воювати з євреями йому було якось недоречно... Повторюю, в будь-якій нації є біонегативні люди, проте невблаганна формула професора Ломброзо все розставляє на свої місця. Цю формулу не можна забувати. У цьому – головна причина. Тут-то і заритий корінь антисемітизму. А Ломброзо був не просто видатний і чесний вчений, він сам був з родини рабинів і талмудистів. Він знав, як ніхто інший, той предмет, про який він багато писав і говорив.

Отже, виходить що класова боротьба, про яку стільки твердили нам Маркс і Лєнін, йде не між багатими і бідними, а між нормальними людьми і ненормальними дегенератами, між Богом і дияволом, де з Богом – все нормальні люди, а з дияволом – все ненормальні, і боротьба ця, в ідеалі, повинна вестися не революційним шляхом, а еволюційним, бо революції, повстання і війни – все це екстреми, все це від диявола...

Тепер давайте перейдемо до аналізу книги, яка протягом тисячоліть була душею єврейського народу – до аналізу іудейського Талмуду. У цій справі нам допоможе серйозна книга А. С. Шмакова "Свобода і євреї", яка вийшла в 1906 році, тобто буквально по слідах першої "російської" революції 1905 року. По правді сказати, цю революцію варто було б назвати першою єврейської революцією в Росії, але ярлики в історії світових революцій наклеюють люди відомого кола, ті, хто і творять ці самі революції. Лєнін правильно назвав революції 1905 року генеральною репетицією революції 1917 року, але, на жаль, російський уряд так і не зробив ніяких висновків з цих подій.

Ось перша цікава інформація: справжнє ім'я Карла Маркса було Мордехай Леві, і він походив з давнього роду рабинів і талмудистів.

У книзі Шмакова наведені цікаві цитати з Талмуду, в яких сконцентрована вся суть єврейського світосприйняття. Ось це-то світосприйняття (світогляд) іудейського народу і буде темою нашого сьогоднішнього заняття.

Християнські письменники, що серйозно займалися вивченням Талмуда, тримаються думки, що книга ця – джерело невігластва, аморальності і фанатизму, страшний хаос усіляких помилок, забобонів і безглуздостей. Заняття Талмудом, стверджують вони, не розвиває розум його послідовників, а підсилює їх спритність та привчає до брехливості, обдурюванню, шахрайству і абсолютно вбиває повагу до Моїсеєва законодавства. Вони приходять до висновку, що Талмуд прямо суперечить п'ятикнижжю Мойсея!!!

Як же це робиться? Заповіді Мойсея проповідують: не вбий, не вкради, не чини перелюбу і т. д. і т. п. Що ж робить Талмуд? Талмудисти кажуть, що всі ці заповіді вірні, але... тільки по відношенню до вибраного народу.

Не убий! – єврея, але кращого з гоїв убий!
Не вкради! – єврей у єврея. А власність гоя – твоя!
Не чини перелюбу! – Але з гойкою єврей може чинити перелюб, бо це прирівнюється до скотоложества, і, строго кажучи, не є порушенням цієї заповіді, тому що гої (не євреї) – це двоногі скоти, а не люди.

* – Григорій Петрович, дозвольте трохи додати. Мені довелося, свого часу, відвідувати курси вивчення Талмуда, і я почерпнув досить цікаві знання з цього предмету.

Наприклад, перший цикл занять був присвячений... відхожому місцю. Це було вражаюче! Я пам'ятаю як нам дали перше домашнє завдання: спираючись на висловлювання знаменитих рабинів старовини, наприклад, Маймоніда, знайти правильне рішення проблеми – чи можна випорожнюватися в суботу на борту судна, що йде в океані? Коли ми прийшли на наступне заняття, то виявилося, що правильне рішення, засноване на вказівках батьків іудаїзму, було таке: випорожнюватися взагалі-то можна, але в ідеалі потрібно... прорізати в днищі корабля дірку і випорожнюватися в неї, а не в комфортабельний ватерклозет у власній каюті.

Чому? Тому, що як будете випорожнюватися з однієї з верхніх палуб, відходи людські до зіткнення з забортною водою пройдуть певну дистанцію, адже судно пливе, а не стоїть на місці! А проліт або перенесення буль-чого в суботу заборонений. Тому-то і була необхідна дірка в днищі корабля, це було потрібно для... скорочення забороненої в суботу дії прольоту-перенесення. Ось вам яскравий приклад талмудичної премудрості. І все це обговорювалося на повному серйозі, між 13 учнями, серед яких був і я.

Або ось ще один приклад. Це вже з приводу вбивства. Знову-таки, дали нам домашнє завдання – прочитати спецлітературу. Кожен прочитав. Хто що зміг знайти – розповів. Наш учитель, поправивши де потрібно, дав нам наступне загальне правило. Отже, чи можна вбивати гоя? Пряме вбивство заборонене – за це садять до в'язниці. Але якщо, наприклад, ви підсунули змію в кімнату, де знаходиться цей гой, то вбивство розкладається на два ступені: перша ступінь – ви підсунули змію, а другий ступінь – змія вбила гоя, тобто ви не винні в його смерті. Гой сам винен, що допустив халатність, не заглянувши під ковдру перед тим, як лягти спати...

Якщо ви захочете убити гоя, не порушивши талмудичних приписів, його можна також зіштовхнути в глибоку яму, де стоїть драбина, а потім ці сходи швиденько прибрати, щоб гой помер в ямі від голоду. Чому це дозволено? Ви зробили все в два етапи. Коли ви зіштовхнули гоя в яму, в ямі була драбина, тобто це не вбивство, адже гой мав можливість вибратися з ями. Друга ваша дія – ви витягли сходи з ями. Це теж не вбивство. Гой сам винен, що не виліз за ті декілька секунд, поки драбина ще стояла в ямі...

Чи можна вбити гоя з рушниці? Гнучке трактування Талмуду дозволяє і це, але за умови, що в місцевій аптеці будуть ліки від цієї вогнепальної рани. Якщо ви переконаєтеся в тому, що в аптеці є необхідні ліки і тільки після цього вистрилите в гоя, поранивши його, скажімо, в обидві ноги, то гой стече кров'ю і помре, але буде винен сам, бо не пішов вчасно в аптеку і не вилікувався від вогнепальної рани, адже ліки там були...

Ось вам приклади тлумачення Талмуда вже в наші, освічені, часи.

– Так... Всі ці якості: брехня, обман і зневага до всього неєврейського оточення, дають юдейству великі переваги в торгових угодах з чесними, довірливими і відкритими християнами. Недарма в народі кажуть, що якщо у християн мова служить для обміном думками і інформацією, то у євреїв – для обману і введення в оману...

Якщо Талмуд – це душа єврея, то Каббала – це душа Талмуда. Справжній іудей не може бути не каббалістом, але, якщо ми з християнської точки зору вважаємо, що Талмуд – вчення негативне, то виходить, що Каббала – негативне вчення в квадраті.

Чергова цитата з Талмуда, трактат Санхедрін: "Безсоромність – це царство, тільки без корони, а нахабством можна діяти з успіхом навіть проти самого Бога". Ось бачите, нахабство у євреїв є величиною позитивною і євреї її використовують як зброю. Від себе додам, що я вже читав в книгах відомих психіатрів, та й сам часто спостерігав, що патологічне нахабство, хворобливе нахабство є різновидом агресивності, а агресивність властива педерастам і лесбіянкам активного типу. Коренем усього цього є садизм. Ось ця-то агресивність і породжує хворобливе нахабство. Люди з патологічним нахабством – це, як правило, люди психічно не зовсім нормальні.

* – На початку XX століття французький психіатр Еміль Лоран, який був завідувачем кількох тюрем і божевільних будинків в Парижі, написав в своїй книзі "Тюремний світ", що після усього його багатого досвіду спілкування зі злочинцями і психічно хворими він прийшов до висновку, що перша характерна ознака всіх злочинців – моральне божевілля. Він визначав це божевілля як стан, при якому людина не розуміє різниці між добром і злом. Він вважав моральне божевілля першою фазою прогресуючої душевної хвороби.

– Саме так. Це коли людина вже не вловлює різниці між позитивними і негативними вчинками. У Талмуді ж євреї розглядають нахабство і безсоромність як позитивні якості і пропонують використовувати їх як зброю в боротьбі за життя. Звичайно, якщо нормальна людина зіткнеться з таким ось нахабою, вона повинна або дати йому в морду і порвати з ним усі стосунки, або ж визнати себе переможеним його нахабством з усіма відповідними наслідками...

Читаємо далі. Талмуд, трактат "Ерувім": "Нехай не чекає вибачення від Господа той, хто поверне річ, втрачену гоєм (неіудеєм)". Тобто, якщо хтось з гоїв втратив річ, а іудей знайшов її, то навіть якщо іудей знає хто господар, річ ця все одно повинна залишитися надбанням єврея. І все це – з благословення єврейського Бога…

* – Згідно Талмуду, повернути річ, втрачену гоєм – це навіть гріх для єврея. Тут я хочу нагадати ще один закон Талмуда – закон про ставлення до талановитих людей-неєвреїв. Визнання їх таланту, згідно Талмуду, теж є гріхом. Єврейский критик або літератор не має права віддавати належне талановитій людині з гоїв. Інакше на нього накладуть херем. Херем – це така єврейська анафема, відлучення, прокляття.

– Так-так-так. Щодо того, що євреям забороняється хвалити талановитих людей з гоїв, я це вже і сам помітив. Я тут в Америці роками читаю єврейське "Новоє русскоє слово". В останні роки основний штат співробітників "НРС" – колишні російські євреї, які 5-6 років тому поприїжджали в Америку з Радянського Союзу. Здавалося б, колишні радянські євреї, Талмуда не знають... Але, загадкове явище – вони всі виконують закони Талмуда. Самі по собі, за велінням своєї іудейської душі... Кого ж вони розхвалюють на сторінках "НРС"?

Пастернака... Але ж Пастернак – єврей і педераст. Керівник союзу радянських письменників Олексій Сурков публічно назвав Пастернака педерастом і алкоголіком. Та й талант його – досить сумнівний. Я б навіть сказав, що Пастернак був письменником і поетом 3-го розряду...

Мандельштама... Його дружина Надія Мандельштам випустила тут, на Заході, дві товсті книги під назвою "Спогади", де вона прямо пише, що Мандельштам був психічно хворою людиною. Його творча продукція, знову-таки, за якістю не відповідає стандартам російської літератури. Дружина його досить чесно описала Мандельштама у своїх спогадах. Вони жили разом близько 20 років – з 1918 року до моменту його арешту в середині 30-х років. Вони так і не були зареєстровані у шлюбі – це було просто вільне співжиття двох людей. Від себе додам – ​​двох психічно і сексуально ненормальних людей. Коли ж потрібно було – чи то для реабілітації чоловіка, то чи для отримання пенсії, тоді мадам Мандельштам уклала шлюб... з уже давно померлим чоловіком. Там же вона описує, як вони познайомилися ще до революції і чим вони там всі займалися... Ось, дослівно: "Наш табунок був лівіше лівого". Тобто це були ліві екстремісти, анархісти і нігілісти в літературі. Потім вона описує брата Мандельштама – виявляється, коли брат Мандельштама одружився, на другий день після весілля він вистрибнув з вікна і вбився... Щасливий наречений... Схоже, що теж був божевільний.

* – Як казав один з персонажів попереднього циклу лекцій, лівіше може бути тільки божевільня!

– Так. Ми раніше вже згадували його. Він був з банди батька Махна, писав, що був у всіх лівих організаціях, і лівіше може бути тільки божевільний будинок. Ця людина кілька років тому померла в старечому будинку на Толстовської фермі в стані повного божевілля.

* – Тобто Мандельштам був "прикордонником"? Був на межі божевілля?

– Так. І нема чого тут дивуватися. Американська статистика говорить, що до 20% населення США є психічно хворими. Населення США сьогодні – 240 мільйонів чоловік, 20% – це 48 мільйонів психічно хворих. Це сьогодні, у 1989 році. З цих 48 мільйонів психічно хворих тільки півмільйона утримується в божевільних будинках, та й то по 3-4 місяці. Підкрутять їм там гайки в голові і випустять до наступного разу, а інші 47 з половиною мільйонів бігають по вулицях і псують життя здоровим людям.

* – Раніше таких називали нечистю.

– Так, нечисть. Тепер, враховуючи, що у євреїв психічно хворих в 6 разів більше, ви на світ будете дивитися вже іншими очима. Я уважно прочитав обидва томи «Спогадів». Мадам Мандельштам там чесно пише, що її чоловік все своє життя був практично придурком. Але хто ж йому протегував? Мандельштама протегував Бухарін, хоча той і був дармоїдом, не працював. Бухарін влаштував йому пенсію, щось там в 34 роки. Я знаю, що в Радянському Союзі для отримання жалюгідної пенсії необхідно пропрацювати 25 років і надати документи, що підтверджують кожен рік роботи. А Мандельштаму в розквіті життя дають пенсію. Але це ще не все. Бухарін влаштовував Мандельштаму поїздки на курорти, щоб цей дармоїд відпочив від свого неробства і набрався сил. Мадам Мандельштам сама описує, як він в урядовому санаторії грав в теніс з... Єжовим. А Микола Єжов – це була сама зловісна фігура часів Великої Чистки в тридцяті роки. Це була одна з найкривавіших особистостей радянської історії. До речі, і Єжов був одружений на єврейці. Карлик, урод, кульгавий, "Кривавий карлик" – так його тоді називали. І от, хороший поет-єврей Мандельштам в санаторії на Чорному морі грав в теніс з цим кривавим карликом і про це пише не якийсь там антисеміт-жидоїд, а сама мадам Мандельштам.

Кого ще розхвалює єврейське "НРС"?

Бабеля... Я читав радянське видання оповідань Бабеля і там була дана його біографія. У цій біографії прямо говориться, що вже в дитячому віці мати водила його до психіатра. Значить, він з дитячих років був психічно хворим. Тож не дивно, що під час Великої Чистки його теж підмели і розстріляли разом з іншими психами. Бабель в 1919 році працював в ЧК, а ЧК, як ви знаєте, була кривава, терористична організація. Коли Бабель випустив свою книжку "Конармія", то командарм Першої кінної Будьонний обурився і опублікував велику статтю в "Правді" проти Бабеля і його "Конармії", в якій командарм прямо писав, що все це – марення божевільного єврея.

Дійсно, в цьому творі – маса садистичних епізодів і сцен з явною патологією. На захист Бабеля в газеті "Известия" виступив... Максим Горький. І була велика суперечка між командармом Першої кінної Будьонним і найкращим пролетарським письменником М. Горьким...

Отже, третій геній, якщо вірити єврейському "НРС", це – Ісаак Бабель.

Ось так у них заведено: один єврей збреше, інший повторить, третій підхопить, і понесло-поїхало, не зупиниш. Вони пишуть: "Ісаак Бабель подарував світу чудового свого героя Беню Крика..." А хто такий був цей Беня Крик? Одеський злодій. З одеських шалманів вийшов цей Беня. Виявляється, що до революції в Одесі було близько 40 тисяч злодіїв. Ось Бабель із захопленням їх і описує, а паханом у цих злодіїв був Беня Крик.

* – Шаламов в своїх "Колимських оповіданнях" пише, що переважна кількість "злодіїв в законі" були гомосексуалістами.

– Так, ми вже знаємо, що у євреїв в 6 разів більше психічнохворих, а значить і в 6 разів більше гомосексуалістів.

* – Тому-то Беня Крик так і припав до смаку Ісааку Бабелю?

– Так-так-так. Я роками читаю це єврейське "НРС", і бачу, що всі таланти єврейські – таланти явно хворі, але вони їх продовжують посилено розхвалювати, звеличувати. І радянські, і американські газети діють чітко за Талмудом. Хвалити навіть найталановитішого гоя категорично забороняється, зате явну посередність з євреїв вони хором будуть звеличувати до небес.

У книзі Шмакова є ще одна цікава інформація. Свого часу був такий знаменитий граф Каліостро, який обертався в придворних колах Франції та Росії, був алхіміком, продавав різні еліксири молодості і краси, обіцяв зробити золото зі свинцю, а діаманти – з простих каменів, загалом, був великосвітським шахраєм. Навіть увійшов в історію.

Кілька років тому в "НРС" друкувався роман про цього графа Каліостро. Він там зображувався як дуже хороша людина, гуманіст і масон... А ось у Шмакова значиться, що Каліостро, насправді, був євреєм і в решті решт закінчив свою кар'єру в тюрмі Інквізиції в Італії. Він був злодієм і шахраєм. Тобто за Талмудом робив "добрі" справи – обманював і обкрадав гоїв. Однак Інквізиція на його "чесноти" дивилася трохи інакше. Його, правда, не спалили на багатті, але згноїли в тюрмі.

* – Повертаючись до талмудичної мудрості, пам'ятаєте талмудичну суперечку: чи можна в суботу вбивати вошу або блоху? Виявляється, вошу вбивати можна, а блоху – не можна. Справа в тому, що блоха – стрибає, а це є те саме діяння, яке Бог Єгова здійснював, ведучи євреїв з Єгипту. Він вночі стрибав (як козел) від хати до хати щоб встигнути перевірити, чи всі двері обмазані кров'ю свежезабитих баранчиків-агнців. Йому треба було встигнути всі перевірити до сходу сонця... Агнець в той час був святою твариною у єгиптян, ось єврейський бог Єгова і шукав, по обмазаних кров'ю дверях, будинки сімей, які вчинили святотатство. Ці-то сім'ї він і вважав своїми... А ще цей козлоногий бог Єгова наказав євреям "позичити" у своїх єгипетських друзів золото і срібло, мовляв, вночі втечете і віддавати все це вже не доведеться... А тепер наші батюшки вчать нас, що Єгова і Саваоф – це один і той же Бог, що це наш спільний з євреями іудо-християнський Бог... Ось так виходить.

– Я відповім вам цитатою з Біблії. Ось що сказав іудеям Син Божий Ісус Христос: "Ваш батько – диявол, і ви хочете виконувати похоті батька вашого. Він був душогуб споконвіку, і в істині не встояв, бо істини немає в нім. Коли говорить неправду, то говорить своє, адже він брехун і батько брехні..." (Іоан 8:44).

* – Григорій Петрович, якщо вже ми звернулися до Біблії, то цікаво з'ясувати походження слова Ізраїль, ізраїльтянин. Відповідно до Старого завіту, Яків заснув вночі в пустелі і на нього налетів якийсь Ангел. Нічний ангел, треба відмітити. Всю ніч Яків з ним боровся і... переміг його, пошкодивши при цьому в цій нічній бійці свою ногу і залишившись після цього кульгавим (Богом міченим, як пояснює Талмуд). З першими променями світла нічний Ангел злякався і запросив пощади, коли ж Яків запитав: "як тебе звати?", Ангел відповів, що він – Бог його (Якова) і віднині ім'я того буде не Яків, а Ісраель, що означає Богоборець... Запитаємо себе, що ж це був за Бог, який поспішає зникнути з появою першого променя сонця? Напевно це був князь пітьми – сатана? Але в Старому завіті чітко написано, що це був сам єврейський Бог.

– Так. Як казав їм Христос: "Ваш батько – диявол". У книзі Шмакова "Свобода і євреї" є також повний список масонів, які брали участь у Французькій революції. Там перераховані всі головні діючі особи. Практично вся ця революція була зроблена масонами і обійшлася французькому народові більше мільйона людських життів при населенні Франції в 25 мільйонів чоловік. А кому ж дісталися плоди цієї революції? Найголовніші досягнення Великої Французької революції: євреї отримали права громадян Франції і педерасти отримали повну свободу дій, бо педерастію виключили зі списків кримінальних злочинів.

* – Григорій Петрович, а що говорив про масонів Гітлер? Що масони – це штучні євреї.

– Так. А Гітлер своїх родичів добре знав. Це була дійсно гарна формула.

У книзі Шмакова наведено ще один дуже цікавий факт про Георга Брандеса (с. 173). Я добре знав історію цього Георга Брандеса. Він більше всіх клював чесного філософа К'єркєгора, того самого, що дав нам чудову по своїй простоті формулу диявола: "З часів винаходу друкарського преса диявол оселився в друкарській фарбі". Цю формулу нам слід добре запам'ятати, щоб зрозуміти радянських письменників і радянську пресу. І не тільки радянську. Справа у тому, що чим вище інтелігентність, тим більше дегенеративність. К'єркєгор же був не тільки батьком екзистенціалізму, але і педерастом, і євреєм-вихрестом. Більше всіх критикував і розносив К'єркєгора Георг Брандес, теж єврей. Брандесу формула К'єркєгора дуже не подобалася. А сьогодні в Радянському Союзі дегенерати-критики так само розносять чесного радянського письменника Пікуля, як єврей і масон Брандес до самої могили довбав чесного єврея-педераста К'єркєгора. Брандес помер, але справа його живе.

Ми з вами вже проаналізували цілий ряд цікавих історичних фактів і тепер нам важливо буде в цих розрізнених фактах зуміти знайти певну закономірність. Що ж ми з вами знаходимо? Ми знаходимо ту саму змію, яка сама себе кусає за хвіст. Фрейд називає це комплексом саморуйнування. Якщо уважно переглянути на емблеми і символи таємних товариств, масонства, то там майже завжди буде присутня ця сама змійка, що кусає себе за хвіст. Те ж відбувається і з єврейським питанням, з явищем, яке назвали антисемітизмом. Ми з вами ясно бачимо, що гонителями євреїв є самі ж євреї.

Ми почали сьогоднішню лекцію зі статті в "Новому російською слові" про "Єврейської енциклопедії". У цій статті автор Шимон Чєрток прямо говорить, що євреї грали колосальну роль в становленні радянської влади, але потім більшість з них загинули. Чому? Згадайте мудру легенду про Голєма. До речі, по цій легенді в 20-і роки в радянській Росії було поставлено в театрах декілька вистав. Отже, щоб позбутися антисемітизму, євреям необхідно уважно перечитати свої релігійні літературні твори і зробити для себе певні висновки. Але робити їм це потрібно надзвичайно обережно.

* – Прикладом тому може служити доля Маймоніда. Маймонід був освіченою людиною свого часу. Праці Маймоніда і донині є канонічним довідником по Торі і обох Талмудах. А чим він закінчив? На останні його книги наклали сувору заборону. За що ж їх заборонили? Він був геніальним вченим з неймовірною пам'яттю, вивчив практично всі доступні йому рукописні праці з попередньої історії євреїв. Він їх систематизував, створив довідник цих робіт, але коли він все це глибоко проаналізував, то прийшов до висновку, що євреям необхідно порвати зі своїм минулим і влитися в лоно європейської культури. І це він написав у своїх заключних роботах. Ось за ці висновки останні його книги і потрапили під сувору заборону. Однак оскільки він зробив глибокий аналіз всіх єврейських рукописів і всі їх систематизував, то його і сьогодні вивчають в усіх хедерах. Парадокс.

– Аналізуючи всі ці матеріали, слід пам'ятати дуже важливу формулу, виведену професором Ломброзо про зв'язок між геніальністю і божевіллям: чим вище ви будете підніматися по сходах людського інтелекту, тим частіше вам буде зустрічатися цей зв'язок. Пам'ятаючи це, ви зрозумієте трагедію життя академіка Сахарова і його єврейської дружини. Нещодавно гортаю я "НРС" і дізнаюся, що сам Папа Римський дав їм аудієнцію. А для мене – це два геніальних божевільних, два геніота. У мене папка на академіка Сахарова більше, ніж в КДБ, і я думаю, що академіка Сахарова я розумію і знаю краще за них. Дружина його є для нього своєрідним мотором. Вона – його злий геній.

Це яскрава ілюстрація про зв'язок між геніальністю і божевіллям. Сахаров, без сумніву, людина талановита, але на схилі років він збожеволів. Проблема ця вельми і вельми важка, але не можна сказати, що вона нерозв'язна. Так ось, щоб її якось вирішити і для євреїв і для неєвреїв, необхідно її добре знати. Тільки тоді можна буде якось допомогти євреям і дати можливість вільніше дихати заляканим неєвреям. Особливо ускладнює справу те, що ця тема, на сьогоднішній день, як ніколи ще в історії людства, знаходиться під суворою забороною у всьому світі. Тут все зводиться до слова "дегенерація". Це слово донині заборонено і на Заході, і на Сході.

Намагаючись зрозуміти суть цієї проблеми, ми впритул підходимо до теорії конвеєра історії. Бог (у атеїстів – Природа) працює за принципом історичного конвеєра, де всі блага, як матеріальні, так і духовні, розподіляються по черзі. В кінці цього конвеєра стоїть гігантська дегенеративна м'ясорубка. Ось під цю-то м'ясорубку і потрапляють, головним чином, нещасні євреї.

Продовжимо аналіз книги Шмакова "Свобода і євреї". Суть цієї книги – це висловлювання трьох професорів-психіатрів. Професор Сікорський прямо пише, що революційний психоз, тобто революція, пов'язана з психічними хворобами. Це ж підтверджують, абсолютно незалежно один від одного, професор-психіатр Рибаков і професор-психіатр Ковалевський (с. 361-362). Про взаємозв'язок революційності з психічними хворобами йдеться в багатьох місцях цієї книги, дивись с. 273, 302, 449-450. Шмаков неодноразово піднімає цю проблему, але, на жаль, висновків з цього питання він не робить, хоча висновок напрошується сам собою.

Чому була такою великою участь євреїв в революціях? В той час професор Ломброзо вже видав свою книгу "Геніальність і божевілля", де він прямо писав, що у євреїв багато освічених і талановитих людей, але і божевільних у них в 6 разів більше, ніж у неєвреїв. А в Німеччині у євреїв божевільних було в 8 разів більше. Саме при такому перенасиченні божевільними в Німеччині до влади і прийшов напівбожевільний четвертьєврей Гітлер.

* – Григорій Петрович, але існує офіційна точка зору про те, що євреї лізуть в усі революції, тому що євреї – одні з найбільш утиснених народів, і тому вони вступають в боротьбу за рівність, братерство і свободу для всіх народів.

– Це все – брехня, виправдання для євреїв. Повторюю, як п'яницю тягне до горілки, так і євреїв тягне в революцію. Всі три відомих професора-психіатра в один голос говорять, що революція і психічні хвороби тісно взаємопов'язані. Як бачите, висновок професора Ломброзо і висновки цих трьох професорів-психіатрів багато могли б роз'яснити світу, якби ж то світ хотів їх почути... Але, мають вуха – та не чують, мають очі – та не бачать.

* – Так, це сумний факт нашого життя. Таким чином виходить, що євреї – це перманентна іродова закваска. Як Ви думаєте, Ваші лекції допоможуть євреям позбутися синдрому революційності? Який сенс всіх цих лекцій?

– Сенс є. Всім євреям ми можливо і не допоможемо, а ось деяким допомогти можемо. Як з алкоголізмом. Нещодавно в президенти Америки ліз замаскований єврей Дукакіс. Він маскувався під грека. А ось його дружина Кітті була чистокровна єврейка і алкоголічка. Коли Дукакис програв вибори, то його дружину, єврейку Кітті, відразу ж відправили лікуватися від алкоголізму у шпиталь. Провал на виборах привів її до чергового алкогольного зриву. Але ж вона могла бути першою леді в Білому домі. Їй так хотілося потрапити господинею в Білий дім, але потрапила вона в жовтий будинок. Справа в тому, що клініки для алкоголіків знаходяться під одним дахом з божевільними будинками, які, за традицією, фарбують в жовтий колір. Оскільки все це пов'язано з дегенерацією, з виродженням та психічними хворобами, а, крім того, і статевими збоченнями, а тому, природно, тема ця залишається засекреченою, забороненою. Це – страшно заплутана проблема.

* – Григорій Петрович, як Ви думаєте, якою буде реакція тієї частини людей, яких Лєнін називав професійними революціонерами? Як вони будуть реагувати на Ваші лекції?

– Це їм, звичайно, не сподобається. Якщо ви будете в очі людині говорити, що він дегенерат, та ще будете при цьому постійно наступати йому на його хвору мозоль, звертати увагу на його явно дегенеративних дітей або на його дружину, яка сидить в дурдомі або ж часто там буває, кому це сподобається? Причому, всі ці проблеми дуже легко заховати. Я багатьох моїх знайомих неєвреїв знав по 20 років, все було начебто нормально. Потім діти підросли, підійшли до статевого дозрівання і... боже мій! Діти – хіппі, батьки – у шоці. Ховають від очей людських своїх ублюдочних нащадків. Починається чорт-зна-що. Проблема ця масова і брудна...

* – Григорій Петрович, дозвольте мені в даній ситуації зіграти роль адвоката диявола. Виходить проблема. З одного боку, бионегативні люди, як правило, хворі на комплекс патологічного нахабства...

– Не всі, і навіть не більшість, а певний відсоток. Це – тільки активні гомо, де є домішок садизму. Звідси народжується агресивність і, як маска цієї агресивності – патологічне нахабство.

* – Так. Так ось, вони посміхнуться і скажуть: "Ну і що? Ми ж – надлюди. Ми ж – Вибрані. Ми ж – Божий народ". На цю тему є гарна російська приказка: "Плюй їм в очі, а їм – що божа роса".

– Я це теж добре знаю по реакції моїх читачів. У деяких мої книги буквально в горлі застрягають. Мені розповідали, що одну з моїх книг спалили. Буквально, був обряд. Її прочитали, всю розшарпали і спалили.

Ось кілька моїх особистих спостережень. Був я якось в гостях у редактора хорошого патріотичного журналу "Вільне слово Русі" Михайла Ілліча Туряниці. У нього жила тоді Олена Б., єврейка, років 32. Ми сиділи години дві, пили чай і говорили на загальні теми. Потім, коли я пішов, він і каже їй: "Цей Клімов – письменник. Він недавно написав книгу "Протоколи радянських мудреців". І тут же дав їй цю книгу почитати. Незабаром він дзвонить мені по телефону і каже: "Григорій Петрович, знаєте, що ви наробили? Адже Леночка, тільки половину ваших "Протоколів" прочитала і... збожеволіла. Зараз знаходиться в божевільні". Вона була єврейка з третьої євміграціі. Так ось, прочитавши половину моєї книги, вона почала погрожувати Туряниці обіцянками підірвати будинок, відкривши газ або щось в цьому роді. Вона баба здорова і молода, а цей редактор – дідок років під 70. Він звичайно злякався, покликав на допомогу ще двох чоловік, і вони потихесеньку відвезли її в психлікарню.

У цієї Оленки тут живуть мати і сестра, але вони її вигнали з дому. Чому? Та тому, що Лєночка демонстративно перейшла в християнство. Ось, так би мовити, ми, російські православні, і придбали собі ще одну "християнку" – абсолютно божевільну єврейку. Вона, виявляється, вже не раз бувала в божевільні, як в Радянському Союзі, так і тут, в США. Її мати і сестра, обидві єврейки, вигнали її з свого будинку нам на голову, на голову американським платникам податків. Пішов цей редактор провідати її в дурдомі і що ж вона там робить?.. У теніс грає. Не божевільний будинок, а хороший будинок відпочинку. Якщо ви побажаєте в Нью Йорку пограти в теніс, то це задоволення буде коштувати вам досить дорого, а в дурдомі – будь ласка, це задоволення для вас безкоштовне.

Ось ще один маленький приклад-ілюстрація. Дзвонить мені якось один єврей, як зазвичай – не називає свого імені і розповідає, що у нього критична ситуація в родині. Він – єврей, а дружина – росіянка. Його дружина прочитала всі мої книги і, за його твердженням, вона молиться на мене. А проблема яка? Каже, що вони з дружиною один одного дуже люблять, але у дружини вже було троє викидів, мертвонароджених дітей. Розлучатися вони не хочуть, а дружина його вичитала з моїх книг, що є вихід з цього становища – завагітніти від іншого чоловіка. Вони серйозно поговорили і вирішили зателефонувати "самому Клімову", щоб почути мою думку. Якщо вони будуть ходити до лікарів-психіатрів, то ті будуть їм голову морочити, брати з них сотні доларів і обдеруть цього нещасного єврея як липку. Ось він і вирішив отримати безкоштовну консультацію у мене, російського гоя...

* – Григорій Петрович, Ваші книги читають багато євреїв, а ось в пресі про Вас – повне мовчання, чому?

– Ну це теж зрозуміло. Що ви хочете, щоб "Новоє русскоє слово" друкувало мої книги або уривки з них?

* – А чому б і ні? Адже Ви намагаєтесь їм допомогти.

– Та тому, що їм за це відразу ж голову відвернуть.

* – Напрошується таке питання: чи можуть вийти гарні християни з євреїв-вихрестів?

– Я б не сказав...

* – А Торквемада, глава іспанської інквізиції і головний гонитель іудеїв?

– Так-так-так. Він був одним з найзавзятіших гонителів євреїв, найбільшим до Гітлера. Напівєврей і вихрест. І оточений був такими ж людьми. Навколо нього було багато архієпископів з вихрестів і напівєвреїв. Все це закінчилося тим, що євреїв вигнали з Іспанії.

* – Тут днями повідомили про секретну операцію Бронфмана з Горбачовим. Вони досягли домовленості, що 2 мільйони радянських євреїв будуть випущені з Радянського Союзу. Очевидно, готується чергова хвиля?

– Ну і чудово! Я думаю, для російського народу це буде краще. І євреям буде добре.

* – А американцям?

– А це вже інша справа. Ви ж за це боролися! Ви будували психологічну війну на комплексі педерастії напівбожевільного напівєврея Лєніна! Ну ось і отримуйте те, що хотіли. У цьому є певна логіка. Як то кажуть: за що боролися, на те й напоролися.

Ось що каже з цього приводу Мартін Лютер: "Швидше чорта можна направити шляхом чесноти, ніж єврея". Це говорить батько Реформації. Це з книги Шмакова "Свобода і євреї", с. 228.

Інший серйозний свідок – Вольтер, філософ і один з духовних вождів французької революції. Він каже: "Євреї вселяють огиду всім народам, серед яких вони живуть". Я його добре розумію. Навіть дуже добре. Ну що я можу поробити, якщо мною керував майже все моє свідоме життя – Сталін? А він був кавказьким напівєвреєм. Варто було мені трохи розкрити рот – отримуй 10 років Сибіру. І все. До речі, цей напівєврей Сталін перестріляв євреїв більше, ніж вся династія Романових за всю свою 300-річну історію.

Коли російська революція готувалася, граф Вітте від імені царя прийняв делегацію рабинів і попросив їх: "Утримуйте вашу молодь, щоб вона не лізла в революцію". Рабини відмовилися.

Під час революції 1905 року була маса терористичних актів. Наведемо опис одного з них в газеті "Новий час". Це був замах на коменданта міста Сєвастополя, генерала Нєплюєва, жертвою якого стали понад 100 осіб:

"...Молода людина років 18 кидає бомбу. Pаздается оглушливий вибух другої кинутої бомби, що охопив весь простір густою хмарою диму. Коли дим розсіявся, я побачив, як в панічній втечі маси людей штовхали і давили один одного. Комендант і офіцери виявилися неушкодженими. На площі лежало 5 спотворених трупів: трьох жінок, дівчинки-гімназистки і хлопчика. Площа буквально була забризкана кров'ю і закидана відірваними ногами і руками, нутрощами і шматками м'яса і мізків. Згустки крові і шматки тіл виднілися на стінах храму і на навколишніх деревах. Картина була настільки жахлива, що її немає можливості передати словами. В однієї жінки була зірвана з обличчя вся шкіра, груди і порожнина живота представляли суцільну зяючу загальну рану з відірваними клаптями м'яса і оголеними нутрощами. Руки і ноги були покалічені. Але вона була ще жива. Були розтерзані кілька дітей, які прийшли помолитися. Інші трупи були хоча і не настільки спотворені, але не менш страшні... На місці злочину були схоплені троє злодіїв, всі молоді, безвусі... У кинувшого першу, бомбу, що не розірвалась, знайдена в кишені ще одна. Коли злочинцеві показали на спотворені трупи жінок і дітей, він розреготався і з зухвалим виглядом відповів: «Ну, що ж, жертви всюди бувають. Чого ж вони сюди лізли?»..."

Ось вам опис одиного з терористичних актів, яких тоді були сотні. Вбивали губернаторів, генералів. Причому кидали бомби в таких місцях, де гинули зовсім невинні люди. Революційний психоз!

* – Адже вбивали кращих людей Росії, що беззавітно служили Батьківщині. Не зазіхали на педерастів і виродків, подібних собі.

– Так. Ця книга Шмакова для мене була надзвичайно цікавою. Вона описує те, що тоді відбувалося в Росії, і ми ясно бачимо, якою кривавою була революція 1905 року. А Лєнін називав її генеральною репетицією.

А ось зовсім недавно по американському телебаченню демонстрували фільм "Броненосець «Потьомкін»". Поставив його єврей, режисер Сергій Ейзенштейн, який пізніше сам зізнавався, що він пригнічений, латентний педераст. А з цієї книги ми дізнаємося, що керівник повстання на броненосці "Потьомкін" був єврей Фельдман (с. 282), про що єврей Ейзенштейн, звичайно ж, замовчує. Але це – історичний факт.

* – У тій же книзі Шмакова я читав, що напередодні цих заворушень начальство умисно вивело з міста всі козацькі частини. Таким чином влада віддала місто на поталу молодим революційним євреям, які, озброївшись наганами, стріляли в кого попало. Дійшло до того, що місцеве населення з навколишніх сіл буквально з мотиками, вилами і косами змушене було зайнятися самообороною. І коли ці люди з косами і вилами стали відбивати атаки насідавших напівбожевільних євреїв, тільки тоді ввели козаків, щоб захистити від розправи цих молодих єврейчиків.

– Абсолютно вірно. Маленьке особисте зауваження або спогад. Мій дід по матері в 1905 році був начальником всіх цих козацьких загонів в Одесі. Там їх було не так багато. Може бути, за сучасними масштабами – батальйон.

* – У сьогоднішньому Нью-Йорку поліцейські теж охороняють демонстрації педерастів від нормальних людей, які протестують проти цього неподобства.

– Так, аналогія є. Після революції козацтво було оголошено ворогом нової влади, але ж саме козаки охороняли євреїв від праведного гніву народу, від погромів. Як тільки після ізувірств молодих революційних єврейчиком весь народ піднявся громити євреїв, то негайно прийшов наказ козакам приступити до охорони громадського порядку.

* – Це нагадує епізод, наведений в книзі Дугласа Ріда "Суперечка про Сіон". Один з самостійників України, який в історію увійшов як відомий антисеміт і організатор погромів, мав в своєму уряді багато євреїв. Вже після революції, з Франції він послав делегацію на Сіоністський конгрес з пропозицією організувати незалежну єврейську автономну область в Україні, за умови, що вони приведуть його до влади. По-моєму, це був Симон Петлюра.

– Так, це був Симон Петлюра. Якщо ви почнете перевіряти всю історію революцій з точки зору участі в них євреїв, то там буде не просто плутанина, а приховування, замовчування, історія буде зовсім перекручена. Ось в єврейській пресі ми часто зустрічаємо згадку про знамениту справу Бейліса, якого судили разом з Шнеєрсоном за звинуваченням у вбивстві російського хлопчика Ющинського. Так зване ритуальне вбивство. Потрібно нагадати, що на цьому суді Бейліс був не виправданий, а звільнений через недостатність доказів. Двоє свідків, російських дітей, були отруєні, інші свідки – хто зник, хто був заляканий, кого підкупили. Але ж ритуальні вбивста були. Це – історичний факт.

Ось вам дані про ритуальні вбивства християнських дітей євреями в інших країнах.

Євреї були вигнані з Англії в 1290 році королем Ед уардом Першим після численних викриттів вбивств християнських дітей євреями з ритуальною метою. У 1144 році в Норвічі, в 1160 році в Глостері, 1181 році в Бері-Сент-Едмунді, в 1192 році і в 1232 році в Венчестері, 1235 року знову в Норвічу. У 1244 році в Лондоні, в 1255 році в Лінкольні, в 1257 і 1276 роках знову в Лондоні, в 1279 році в Нордхемпшоні і в 1290 році в Оксфорді. Все це, повторюю, були доведені ритуальні вбивства. У сумлінності проведених, в кожному разі, розслідувань немає підстав сумніватися. У 1144 році слідством керував єпископ Норвічский. У 1295 році – сам король Генрі VIII. В обох випадках жертви, 12-річний і 8-річний хлопчики, були зараховані церквою до лику святих, а це, як відомо, робиться тільки після ретельного розслідування. За офіційними даними, з Англії були вигнані всі 16 тисяч євреїв, що тоді в ній проживали.

Цю інформфцію ми взяли з дуже авторитетної і серйозної книги Дугласа Ріда "Суперечка про Сіон". Дуглас Рід був одним з відомих іноземних кореспондентів найбільшої англійської газети, але коли він став давати кореспонденції по нашій темі, його моментально вигнали з роботи. Ось вам ще один приклад того, як серйозна людина спробував сказати світові про факти не надто приємні для євреїв і чим це все для нього скінчилося...

* – А в справі Бейліса вбивцю так і не знайшли. Хоча правильніше було б назвати цю справу – справою Шнеєрсона-Бейліса. Рабин Йосиф Іцхак Шнеєрсон (1880-1950) був шостим за рахунком вождем самої іувірської секти іудейства – Любавічських хасидів (с. Любавич, Могилевської губернії, Оршанського повіту). Засновник секти був БАЛ-ШЕМ-ТОВ (1698-1760). Один з Шнеєрсонів в 1793 році був заарештований за ритуальне вбивство і в ланцюгах відправлений до Петербурга. У 1797 році за хабар в 40.000 рублів він був випущений на свободу, але до кінця царювання Павла I знову потрапив у в'язницю. Знову звільнений Олександром I в 1800 році.

У 1853 році, згідно записки Вітебського генерал-губернатора, рабин Мендель Шнеєрсон з Любавич переховував у себе вбивцю-втікача – єврея Альперовича (справа щодо вбивства Проточаіна в Славуті 15 червня 1839 року).

При розслідуванні знаменитої Саратовської справи (ритуальне вбивство в 1853 році хлопчиків Маслова і Шерстобитова) також було документально встановлено, що видобута в Саратові кров християнських дітей передавалася в Любавич рабину Шнеєрсону. (с. 199 "Вбивство Андрійка Ющинського", Г. Г. Замисловський, член державної Думи. Петроград, 1917).

Нинішній очільник хасидизму – Менахем Мендель Шнеєрсон вже офіційно, за життя, проголошений месією (дружина Хая Мушка Шнеерсон – дочка І. І. Шнеєрсона, дітей – немає. Змінив І. І. Шнеєрсона в 1950 році).

У 1927 році І. І. Шнеерсон був заарештований представниками Єврейської секції (євреї-комуністи) і засуджений до розстрілу. Однак, через блискавичне втручання західних держав вирок замінили на 10 років таборів, потім знову змінений на 3 роки заслання. Відпущений через 5 днів для безперешкодного виїзду з СРСР. Його архів та бібліотека іудейських текстів залишилися, однак, в Лєнінграді і недавно були причиною великого міжнародного скандалу.

Так ось, в Києві, в суботу 12 березня 1911 року, на території цегельного заводу, що належав іудеєві Зайцеву, під виглядом будинку для людей похилого віку повинна була відкритися таємна хасидо-любавічська центральна синагога на 300 місць.

На її освячення і прибув первосвященик і глава хасидизму І. І. Шнеерсон. Згідно Галах – зводу іудейських законів, для цього було потрібно ритуальне людське жертвопринесення, що і було скоєно первосвящеником І. І. Шнеєрсоном.

Постачальниками людського матеріалу були керуючий заводу іудей Бейліс і дехто Файвел Шнеерсон, також з Любавич ("дядько Павло", за свідченнями свідків. Він завоював прихильність жертви, пообіцявши Андрійку Ю. знайти його батька, який пішов солдатом на Далекий Схід і зник там безвісти).

Коли свідки пропажі А. Ющинського вказали на керуючого заводу Бейліса і іудея Файвела Шнеєрсона, які тягли хлопчика, що пручався, до цегляних корпусів, то царський уряд, сам того не підозрюючи, вийшов на главу світового іудейства відразу ж після скоєного ним кривавого жертвопринесення (13 ударів гострим ритуальним ножем для кошерного забивання тварин в скроню, 7 ран на шиї, 2 на кадику, одна під нижньою щелепою. під пахвою – 4, під лопаткою – 4, під соском лівої грудей – 7). Свідки того, що сталося незабаром були отруєні, професор судової медицини Київського університету Н. А. Оболонський, який робив розтин, раптово помер. Євреями були кинуті мільйони на підкуп і залякування. Вся ліберально-демократична сволота почала кампанію злісного наклепу в пресі (дивись підписи під листом російської інтелігенції на захист Бейліса). "Святий" цар Микола II і церква, на відміну від Генріха VIII, не діяли.

Зрештою, Бейліс був випущений з-під варти за недостатністю доказів (речові докази були вкрадені під час слідства, частина свідків була отруєна, частина – самовбилась, інші були залякані).

Негайно після виходу з-під варти Бейліс втік до Америки, де і був зустрінутий як герой іудейського народу.

А запитайте зараз будь-якого поважаючого себе інтелігента про цю справу і ви почуєте стандартний набір брехні – кривавий наклеп! Бейліс був виправданий і з честю відпущений на свободу!

* – Ось вам ще одна історична брехня.

– Так, саме так. Адже диявол – брехун і батько брехні. З таких ось фактів, розсипаних як перлинки в історії, я намагаюсь знаходити певну закономірність. Все ізувірські секти, як правило, складаються з психопатів. Мені один з моїх читачів, чистокровний єврей з Лєнінграда, якось телефонував і сказав дуже цікаву річ. Каже: "Ви почитайте відомого дореволюційного письменника", – він назвав прізвище, – "який писав про Сибір. У нього були добре описані російські ізувірські секти, які займалися ось тим же самим – ритуальними вбивствами дітей. Тобто члени цих сект, росіяни, вбивали російських же дітей".

Тобто ми в цих лекціях начебто виправдовуємо євреїв. Мовляв, не тільки у євреїв, а й у інших націй все це є. І сьогодні є сатанистські секти, що вбивають людей аж до людоїдства. У цих сектах збираються психічно ненормальні люди, але за формулою Ломброзо у євреїв цих ненормальних людей в 6 разів більше. Тому й концентрується це криваве ізувірство в одному народі, та ще й закріплюється самою іудейською вірою.

Багато цікавого читач знайде в книзі А. Шмакова "Свобода і євреї". Я б порекомендував читачам пошукати цю книгу в бібліотеках. Нехай вона буде замкнена в спецхрані, але книга все ж таки існує. А хто шукає, той завжди знайде...

* – Григорій Петрович, в результаті гласності c 50.000 книг було знято заборону і був відкритий вільний доступ до них пересічного читача. Були відкриті практично всі заборонені книги за винятком... книг про антисемітизм. Ось вам і гласність, ось вам і перебудова...

– Автор Шмаков витратив на пошук цих матеріалів масу часу і праці, але зате він знайшов багато цікавих історичних фактів. У своїй книзі він також наводить думку трьох професорів-психіатрів, які говорять про прямий зв'язок революції і революціонерів з психічними хворобами. Правда, висновків він з цих фактів не робить. Зате висновок зробив товариш Сталін. Під час Великої Чистки Сталін всіх цих революціонерів перестріляв, прямо називаючи їх "скаженими собаками". Це були слова генерального обвинувача Вишинського. Він кілька разів на цих процесах називав всіх цих революціонерів: Бухаріна, Зінов'єва і т. п. скаженими собаками. Сталін з 1935 по 1938 рік знищив всіх цих революціонерів, і ми за це поставимо Сталіну великий плюс.

Однак, в той же самий час були знищені і багато ні в чому не винних людей. Тоді в 1938 році був заарештований і мій батько – доктор, який ні в яких революціях участі не брав. Вони тоді разом з революціонерами підбирали і так званих "колишніх". Це ті, хто до революції був інтелігенцією.

А тепер зробимо наступний логічний крок. Якщо всі ці революціонери були історично приречені, якщо, врешті-решт, Сталін все одно всіх їх перестріляв, то краще це було б зробити ще до революції царю Миколі Другому. Якби Микола II провів таку ж чистку, яку пізніше зробив Сталін, то не було б ніякої революції. Не було б 60 мільйонів людських жертв цієї революції, про які сьогодні кричить Солженіцин.

* – І не було б Гітлера. Адже він виник як реакція на те, що відбувалося в Росії, а точніше – в Радянській Юдеї, як справедливо називали тоді Радянську Росію емігранти.

– Тут ми підходимо до ще однієї загадки – чому Микола Другий не здійснив цю чистку, чому духовенство мовчало? Чому духовенство не підказало йому цього шляху, не попередило про небезпеку?

В революції винні не тільки революціонери, а й царський уряд, і особисто сам Микола Другий, який допустив обидві революції. Пам'ятайте Достоєвського: "Якщо хто погубить Росію, то це будуть не анархісти, не комуністи, а прокляті ліберали". Саме ліберали на верхах царського уряду провели або ж не дозволили провести цю, так необхідну тоді і рятівну для Росії, чистку.

* – Григорій Петрович, дозвольте стати на захист російських лібералів. У лібералів просто не було іншого виходу. Власне кажучи, як виходить ліберал? Проста російська людина йде в розсадник культури, в Московський чи Петербурзький університет. Єврейська професура там промиває йому мізки протягом п'яти років, і цей дипломований бовдур починає після такої обробки, як папуга, повторювати талмудичні "істини". Лібералів можна тільки пожаліти. Вони були жертвою системи вищої освіти, яка вже тоді повністю контролювалася іудейським елементом.

– На жаль, треба визнати, що ці революції була дуже добре підготовлені.

* – Підготовка революцій почалася зі знищення захисних систем держави. Спочатку була знищена істинна церква, яка вчасно попереджала державний організм про цю заразу. Після нейтралізації церкви відбулося захоплення освітньої системи, і почалася згубна обробка молоді в центральних містах Російської Імперії. Коли ці нові кадри розійшлися по всій Росії, зараза рушила далі. Так лібералізм опанував усією країною. Закладка фундаменту революції почалася, як і у Франції, з моменту закриття останнього відділу Інквізиції, тому що саме Інквізиція і була захисною системою держави. Закінчилася Інквізиція, почалася Велика Французька революція.

– Ось тому-то, уважно вивчивши всі ці проблеми, я і описую у своїх книгах 13-й відділ КДБ, так би мовити, нову радянську інквізицію. Я прийшов до висновку, що Інквізиція була зовсім не така вже й погана, як її описують в сьогоднішніх енциклопедіях. За 300 років, що минули з часу останнього багаття Інквізиції, можна собі уявити, яке нагромадження брехні і наклепів було вилито на голови святих отців... Більш того, це слово вже настільки споганене дегенератами, що автоматично викликає негативний рефлекс, як у собак академіка Павлова.

* – Григорій Петрович, Ви в своїх книгах писали, що справжню кількість жертв інквізиції було сильно перебільшено. Всі ці мільйони спалених на вогнищах інквізиції – така ж брехня, як і 6 мільйонів євреїв, "жертв гітлерівського Голокосту".

– А ви згадайте формулу за якою диявол – брехун і батько брехні і, крім того – князь світу цього, князь тьми і Бог віку цього.

* – Григорій Петрович, якщо за договором Горбачова з Бронфманом Росія звільниться від двох мільйонів євреїв, від цієї іродової закваски, то багато проблем російського народу будуть вирішені?

– Ні, це не так. Ви забуваєте, що в Росії залишаться ще 17 мільйонів напівкровок або, як їх влучно називають в народі, "прожиддю". А це, повірте мені, все та ж проблема. Я думаю, проблему цю остаточно вирішити ніколи не вдасться, але контролювати її можна і потрібно.

На цьому, на сьогоднішній день, аналіз книги Шмакова "Свобода і євреї" ми закінчимо. Для закріплення пройденого матеріалу я рекомендую вам прочитати аналіз книги "Шулхан Арух", що в перекладі означає "Скатертина самобранка" або ж "Святковий стіл", зроблений Карлом Еккером, приват-доцентом королівської академії в Мюнстері. У його дослідженні "«Єврейське Зерцало» при світлі дня" наводяться сто законів з "Шулхан-Аруха", який є правовим кодексом єврейства на сьогоднішній день.

На наступній лекції ми займемося дослідженням антисемітизму, а поки ми не почали аналізувати цей предмет, я вам даю, в якості домашнього завдання, також провести аналіз наступного пам'ятника народної творчості під назвою "Поема про Жида", автором якої, схоже, була проста російська людина, безвісті зникла у Сталінських таборах...

Це – історія Радянської влади, яка, власне кажучи, була єврейською владою, описана устами народу. Це – народна творчість Радянської Росії 1935 року. А голос народу, як то кажуть – голос Божий.

Вашим завданням буде визначити, чи є цей твір народного Бояна суворих часів російського лихоліття історичною билиною, на зразок "Слова о полку Ігоревім", або ж цей твір – антисемітський пасквіль? Привчайтеся думати самостійно.


Наступна глaвa
Перейти до ЗМІСТУ