Григорій Клімов «Божий Народ»

Глава 12. КЛЮЧІ БАБИНОГО ЯРУ

Я назвав цю лекцію "Ключі Бабиного Яру" з цілої низки причин. Практично всі ви чули, що гітлерівці знищили 100.000 чоловік в Бабиному Яру. Це місце знаходилося тоді на околиці міста Києва. З 100.000 розстріляних в Бабиному Яру менше третини були євреями, проте весь цивілізований світ чомусь оплакує тільки цю третину загиблих і повністю ігнорує інші 70.000. Чому? В останні роки взагалі стали говорити, нібито це була виключно єврейська трагедія і крім євреїв там нікого більше не вбивали. Дійшло до того, що все частіше і частіше подають справу так, нібито все 100.000 загиблих були євреями. Сьогодні ми не будемо з цим сперечатися бо мова сьогодні піде про інше. Про те – хто і чому цими розстрілами займався? Хто, по єврейській бухгалтерії, вбив 100.000 євреїв в цьому самому Яру?

Я вам можу відповісти на це питання. Тому, що дядько моєї колишньої дружини, Вадим Майковський, як раз під час розстрілів у Бабиному Яру був начальником поліції міста Києва. До речі, він був напівєвреєм і напівбожевільним. Всю цю історію я вам розповім, користуючись інформацією, отриманою мною з сімейних переказів моєї колишньої дружини і з інших добре документованих джерел. Ось у мене на столі лежить брошура С. Владімірова "Записки слідчого гестапо", видання "Радянського комітету з культурних зв'язків зі співвітчизниками за кордоном", 1970 р.

У цій брошурі досить докладно описується діяльність близького родича моєї колишньої дружини, Вадима Майковського, начальника поліції міста Києва. Він не тільки вбивав євреїв, але ще і грабував їх перед цим, брав хабарі і займався грабунками під час обшуку. Загалом, займався тим же, чим колись займалось київське ЧК. Тоді, правда, євреї грабували і розстрілювали гоїв... Але це так, до слова прийшлося. Сьогодні мова не про те, сьогодні ми будемо говорити про страждання євреїв. Ось ці-то страждання і описані докладно в цій брошурі. На 6-й і 29-й сторінках розповідається, що коли в 1943 році довелося йому відступати разом з німцями, у Вадима Майковська був з собою цілий портфель, набитий діамантами, золотом і грошима в іноземній валюті, награбованими ним у чесних трударів єврейського походження.

Про Вадима Майковського писали також в радянському журналі "Москва" в 1980 році і в Нью-Йоркській емігрантської газеті "Новоє русскоє слово" від 17.08.1980 р. У Вищій Соціології це називається комплексом Гітлера. Чвертьеврей Гітлер знищував євреїв і напівєврей Майковський – теж знищував євреїв. З тих же причин. Справа в тому, що і той і інший були дегенератами і в своїй дегенерації звинувачували свої єврейські гени. Вони неначе мстилися євреям за свою дегенеративну зараженість. Дівоче прізвище моєї дружини було Майковська. Її батько, Георгій Майковський, був напівєвреєм і напівбожевільним шизофреніком. В результаті цього Алла в 40 років теж отримала від батька в спадщину психічну хворобу в формі клімактеричного божевілля.

У Георгія Майковського, батька Алли, було шість братів. Вадим Майковський – один з них. Другий брат був Болеслав Майковскіс, який оперував в Прибалтиці і тому змінив своє прізвище з Майковського на Майковскіс. Він був капітаном СС. В "НРС" від 29.09.1981 р. була велика стаття про Болеслава Майковскіса, де говорилося, що він знищив 100.000 євреїв. Таким чином, один брат знищив 100.000 євреїв і інший брат – 100.000 євреїв. Разом, на рахунку двох братів-півєвреїв – 200.000 євреїв. Другий раз про Болеслава Майковскіса згадували в "НРС" від 8.07.1983 р. Вони писали, що в СРСР його заочно засудили до смертної кари як військового злочинця. Тут, в Америці, його теж судили, щоб як військового злочинця депортувати назад, в Радянський Союз. Про капітана СС Майковскіса писали також і в радянському журналі "Вітчизна", №6 від 1983 року с. 8, і в радянській газеті "Голос Батьківщини", №28, липень 1983 р. с. 10.

Досвідчені лікарі-психіатри знають, що якщо один з братів психічно ненормальний, то, як правило, і всі інші брати теж матимуть якісь психічні відхилення. Ось ми і бачимо, що і другий дядько моєї дружини теж мав комплекс Гітлера. Цей комплекс можна було б також назвати і комплексом Торквемади. Справа в тому, що в середні століття в Іспанії Інквізицію очолював генерал Інквізиції півєврей Томас Торквемада. Його оточення теж складалося з євреїв-вихрестів і півєвреїв, як і оточення Гітлера – ті ж самі паралелі, та ж залізна закономірність Вищої Соціології. Торквемада, правда, домігся таки вигнання євреїв з Іспанії, майже на 500 років, про що Гітлер міг тільки мріяти...

А тепер повернемося до моєї колишньої дружини. Я повинен сказати, що 20 років вона була дуже і дуже хорошою людиною.

* – Тобто Ви хочете сказати, що біонегативність можна приховувати 20 років?

– Можна, і дуже навіть легко. В тому-то вся і складність. Якби вона з самого початку була б якоюсь стервою або просто поганою людиною, то тоді все давно було б ясно...

* – Григорій Петрович, виходить, ви жили 20 років з бионегативною жінкою і нічого не підозрювали?

– В цьому-то вся заплутаність і складність проблеми. Тому богослови і кажуть, що диявол приходить нечутними кроками, що він все робить в темряві, ззаду і навпаки. Під дияволом ми завжди маємо на увазі виродження, тобто дегенерацію. Мене вже не раз запитували: "Григорій Петрович, ну як же ви так вляпалися?". Відповідь проста: всі ці 20 років вона була прекрасною людиною. Чоловік або ж дружина дуже довго можуть приховувати процес дегенерації. Іноді так довго, що це проявиться лише в дітях, та й то – в момент їх статевого дозрівання. Але закінчується це завжди дуже погано. Я вже більше 35 років займаюсь Вищою Соціологією і маю можливість спостерігати все це на багатьох і багатьох прикладах.

Сьогодні в Росії заговорили про генетичний фонд російської нації, про те, що революція обійшлася російському народу в 60 мільйонів людських життів, що радянська влада була прямим геноцидом російського народу, його масовим вбивством. А це щонайменше в 10 разів перевищує міфічний єврейський холокост, про який єврейство істерично кричить вже 50 років... А ось про те, що євреї знищили 60 мільйонів кращих російських людей, не пискне жоден єврей...

Але ж Яновських 25 мільйонів єврейського біонегатіва – це теж таємна небезпека для генофонду Росії. Це – дегенеративна отрута, яка невидимими і прихованими шляхами теж знищує російський народ. Ось я – нормальний здоровий російський чоловік, в 60 років залишився без сім'ї, без дружини і без дітей. Тобто мій рід перервався. А скільки таких здорових родин вже скінчилось і ще вимре на Русі з вини цього 25 мільйонного біонегатива? Я хочу підкреслити, що моя особиста історія – це не проблема, це – особиста драма. Але помножена на 25 мільйонів біонегатива, ця особиста драма вже стає загальноросійською проблемою ...

* – Подивіться на Польщу, там вже і рятувати-то нікого. Адже в Польщі євреїв було близько 7 мільйонів. Це на таку-то маленьку Польщу. Так що ж залишилося від польської нації?

– В тому то й справа. Мені казав польський півєврей, що практично всі поляки – з "прожиддю". Хоча поляки і люблять говорити: "Єще Польска нє сгінела!", Але 7 мільйонів іудейського населення, та ще й протягом 200 років – це вам не хухри-мухри...

І все-таки мене можуть запитати: "так як же ви змогли двічі-то вляпатися"? Перший раз – зі своєю «ідеальною» нареченою, а потім ще раз – зі своєю «святою» дружиною?". Та дуже просто було вляпатися. За статистикою доктора Кінсі кожна друга жінка – біонегативна. Ось мені і "пощастило" обидва рази вибрати з тієї чортової половини. А в третій раз зробити вибір вже не було часу. Я до шлюбу жив зі своєю дружиною три роки. Здавалося б, все перевірив. Коли ми зустрілися, їй було 19 років, а мені – 35. Різниця у нас була 16 років. Але те, що вона наробила до мене, я дізнався лише 25 років потому. Настільки добре ці жінки можуть приховувати свої недоліки.

* – Григорій Петрович, тут постає вже чисто медичне питання: якщо вона належала до біонегатіву, а такі мають схильність до орального сексу, то навіщо їй потрібні були Ви – нормальна людина? Чому Ваш шлюб тут же не розвалився, як шлюб нормальної людини і дегенератки?

– Хороше запитання... Справа тут в тому, що у Вищій Соціології завжди переважає правило 90%. Винятки завжди є. Ми багато вже дізналися, але ще більше нам належить дізнатися. Потрібні цілі НДІ щоб вивчати всі ці диявольські комбінації. Пам'ятаєте я вам казав, що непогано було б розробити таблицю сумісності дегенеративних типів? Адже по-різному буває. Лесбіянки можуть бути активного і пасивного типу. Вони можуть бути відкриті, латентні і пригнічені. Одні мінетчиці не можуть жити без орального сексу, а інші це можуть довго приховувати й придушувати в собі. У моєму випадку, схоже, сталося ось що: Алла виявилася лесбіянкою пасивного типу з нальотом мазохізму. Такий тип, тип ласкавої дружини-кішечки, дуже легко прийняти за чисту монету. Вона ж, як мазохістка, можливо навіть отримувала певне задоволення, страждаючи від того, що їй "не пощастило в житті", тому що вона "нарвалася на нормального чоловіка"...

Так ось, моя Алла вже в 16 років була лесбіянкою. Гомосексуальність проявляється дуже рано. В 16 років її сексуальною подругою була півєврейка Наташа Кушнір. Вони були шкільними подругами. Їх сім'ї теж дружили. Причому Наташа Кушнір дуже ретельно приховувала, що вона півєврейка. Я на самому початку нашого знайомства якось запитав Аллу: "У Наташі таке дивне прізвище – Кушнір. У неї що, батько був євреєм?". Алла ж мені тоді відповіла: "Ні, що ти. Вона росіянка".

* – Але, Григорій Петрович, навіщо ж такій, як вона, біонегативній людині було потрібно виходити заміж за нормальну людину? Вийшла б за якогось єврейчика і жили б вони собі щасливо...

– На це я тільки можу сказати: "А чорт його знає!!!"

Вона тоді була студенткою Сіті Коледжу в Нью-Йорку, а я почав тоді писати свою другу книгу. Коли ми з нею одружилися, то нам довелося починати, що називається, з нуля. Так що, думаю, у неї корисливих цілей ніяких не було. Вона, очевидно, знала, що краще все-таки мати дітей від нормальної, здорової людини, хоча вже з 18 років вона займалася оральним сексом з Рюріком Дудіним, який теж приховував, що він півєврей і півпедераст.

* – Тут я з Вами, Григорій Петрович, не згоден. Ви в той час вже були відомим письменником. По Вашій книзі зняли три фільми. Їздили Ви тоді по балах в чорному смокінгу на шикарній білій машині "Лінкольн-Континенталь" з відкидним верхом. Не працювали. Жили на гонорари з Вашої першої книги, що стала на той час бестселером, і вже працювали над наступним шедевром. В її очах Ви були вільним художником з сяючим майбутнім. Я думаю, що з її боку це був типовий шлюб за розрахунком.

– Не знаю, не знаю. Можливо Ви і праві... Що ж пов'язувало Наташу Кушнір, Аллу і Рюрика Дудіна? Спорідненість по крові. А точніше – спорідненість хворої єврейської крові. А головне – гомосексуальність. Так от, після трьох років нашого співжиття, Аллі тоді вже був 21 рік, вона мені і каже: "Давай або одружимося, або розбіжимося. Мені потрібно думати про своє майбутнє".

Тоді ми кожен уїкенд ходили по балах. У Нью-Йорку тоді було ще багато справжніх росіян і на цих балах молодь знайомилася і знаходила собі пару. Так вийшло, що ні вона, ні я за три роки нікого краще для душі не знайшли і, врешті-решт, ми вирішили одружитися. Перший раз я здорово обпікся на дворянці-лесбіянці, а у Алли мати – проста українська колгоспниця. Ну, думаю, генетика повинна бути хороша. А вийшло, як бачите, чортзна-що. Не дай Бог нікому. Шкода тільки, що з'ясовується все це дуже пізно, вже заднім числом.

* – Якби в Росії зараз опинилися при владі люди, які думають про її майбутнє, то вони б взяли і провели всесоюзне статистичне дослідження ось цих 25 мільйонів бионегативность людей.

– Так-так-так, для цього я і читаю ці лекції. Я подаю клінічні історії хвороби, називаю імена і детально викладаю весь перебіг цієї хвороби. Вся біда в тому, що історія хвороби розтягується на 20-30 років. Результати її можна побачити тільки через тривалий час. Я провів довголітню і копітку роботу по збиранню та аналізу всіх цих даних. Людська пам'ять недосконала, тому я 40 років ретельно збирав матеріали, записував їх на картки і постійно їх систематизував. Таким чином у мене вийшов великий архів, і я думаю, що мій архів був би воістину золотою жилою для серйозних соціологів.

Так от, чоловік моєї тещі був напівєврей і напівбожевільний. І тільки 25 років по тому я дізнаюся, в чому там була справа. Теща моя працювала тут на сірниковій фабриці. Це була жахлива потогінна робота. До речі, там працювали майже одні тільки росіяни. Вона поверталася додому об 11 годині вечора на електричці, а навпроти неї сиділа інша така ж російська жінка, яка мені все це потім, через багато років, і розповіла: "Ваша Євгенія Павлівна сиділа і плакала весь час. І один вечір, і інший, і третій. Я не витримала і питаю: "Мадам, що ви так плачете?" А Євгенія Павлівна відповідає: "Як же мені не плакати, коли у мене чоловік божевільний".

Всі ці речі ретельно приховуються, маскуються. Коли я одружився на Аллі, я тоді вже почав розуміти, що є нормальні кандидати для шлюбу і є – ненормальні. Тоді я думав, що раз я з нею живу ось вже 3 роки, і все в сексуальному плані начебто нормально, то вона – з нормальних. Середня її сестра, Міла, не дочекавшись 18 років, вже вискочила заміж. Теж – начебто нормально. Молодша сестра, Галина, з 13-ти років щосили крутить роман з негреням. Та такий роман, що не раз доводила мати до серцевого нападу. Теж – начебто в сексуальному плані все працює. Та й теща – на повний свист живе з вірменином. Начебто в сексуальному плані і теща, і обидві сестри Алли цілком нормальні. І тільки років через 7 з'ясувалося, що обидві сестри Алли були лесбіянки. Шила в мішку не сховаєш, але вилізло це, на жаль, значно пізніше.

* – Ось якщо зараз в московській квартирі сидять півєвреї-інтелігенти і, припустимо, дивляться Ваші лекції по телебаченню, з усмішкою кажучи: "Ну-ну, явно людина помиляється. Ми ось живемо вже 10 років разом, душа в душу, і нічого подібного у нас не відбувається. Все це дурниця, все це – домисли кабінетного професора". Що ви на це скажете?

– Ну, що таке 10 років? У мене 20 років було все добре... Є таке прислів'я: "Курчат по осені рахують".

Повернемось до наших курчат. Коли ми одружилися, Алла запевняла мене, що за святцями вона "свята дружина". Пізніше з'ясувалося, однак, що і це не так. За документами Алла народилася 25 грудня 1934 року народження, тобто на німецьке Різдво. У Німеччині таких дітей називали різдвяними дітьми. Справа в тому, що моя теща, коли вони ще жили в Німеччині в 1945-1948 рр., При оформленні документів омолодила і себе, і всіх своїх дочок. Алла, виявляється, була таким чином омолоджена на один рік. І її день народження був перероблений, підігнаний під різдвяну дитину, тому що вважалося, що такі діти будуть щасливими.

Як я вже говорив, коханцем моєї тещі був вірменин Арам Сафарьян. Я поцікавився у Алли: а де ж знаходиться дружина Арама, чому вони з твоєю матір'ю не одружені? Вона каже, що його дружина сидить в божевільні, а тому він не може з нею розлучитися. Дружина Сафарьяна просиділа в божевільні 23 роки і там померла. Виявляється, його дружина була півєврейка. А пізніше стало відомо, що і сам Арам – не вірменин, а вірменський єврей. Прізвище Арама – Сафарьян, єврейського походження, від слова "шофар" – трубний ріг, в який єврейські священнослужителі сурмлять по великих святах. Всі євреї прекрасно знають, що таке шофар. А Арам, насправді, був не Арам, а Абрам. Він досить чесно мені про все це сам і розповів.

Дружина його була Любочка Цикунова. Одружилися вони рано, йому було тоді років 20. У Ростові-на-Дону. А в Ростові було багато вірмен і євреїв. Батько Любочки був багатий козак з Новочеркаська. Я сам добре пам'ятаю, там була всім відома Цикуновская біржа, тобто лісова біржа. Навіть був такий залізничний полустанок. Так от, єврейка одружила на собі багатого козака. Народилася у них дочка, півєврейка Люба. Вона, в свою чергу, теж народила двох дітей. Але чим все це скінчилося? 23 роками божевільні. Я для інтереса взяв і підрахував, скільки це коштувало американському платнику податків. Так от, її 23 роки в божевільні обійшлися американському платнику податків понад мільйон доларів.

* – До речі, Григорій Петрович. Багато людей можуть сказати: "Ну, подумаєш, живуть біонегативні люди, займаються там всякими фокусами в ліжку, ну так і Бог з ними. Нам-то яке діло до всього цього?"

– Бог з ними кажете... Зараз гуляє по Америці хвороба СНІД, і кожен спідоносець, перед тим як померти, витягує з системи охорони здоров'я понад 150.000 доларів. Виникає питання: скільки ж поту повинен пролити американський фермер, щоб забезпечити один тільки відхід з життя кожної такої біонегативної людини? Скільки коштують всі ці педерастичні ігрища та забави біонегативних людей? Хто ж за все це розплачується? Як бачимо, нормальних людей ці біонегативи просто грабують.

От якби читали в старших класах усіх шкіл ці наші лекції, то тоді можна було б різко знизити результати бездумного змішування з біонегативом. Яка колосальна економія державних коштів була б за рахунок скорочення числа біонегатива, просто в результаті правильних рішень, зроблених як нормальними людьми, так і біонегативними людьми при вступі в шлюбні союзи.

Коли я зрозумів, що у моєї дружини, як говорять в Росії, "поїхав дах", я почав дзвонити Араму і питати у нього, як це все відбувалося з його дружиною. Це для того, щоб мені знати, чого очікувати далі. Він мені і розповідає: "Одного разу сплю і мені здається, що йде дощ. Прокидаюся. Наді мною стоїть моя Любочка і посипає мене сіллю крупного помолу, такого як посипають вулиці взимку в ожеледь. Я питаю її: "Любочка, що ти робиш?" А вона мені відповідає: "Я хочу тебе зарізати. А щоб ти не завонявся, я спочатку тебе засолю". І ще багато подібних історій...

Коли Аллі було всього 16 років, у неї була вже і друга лесбійська подружка – Людочка Богєнова. Пізніше, у віці 32 років, ця Людочка почала сходити з розуму і перетворилася в абсолютну шизофренічку. Живе вже 25 років на велфері в Сі-Кліф. Слава Богу, що вона не виходила заміж і не мала дітей.

У 1973 році, коли мені було 55 років, а Аллі 39 років, у неї була неправильна вагітність, яка закінчилася безпліддям. Ми стільки років прожили разом. Нас вважали ідеальною парою. А тут – такий удар долі... Незабаром Алла стала благати мене: "Гриша, ти старший за мене. Як, ти підеш з життя раніше за мене, я тоді залишуся зовсім одна... Давай візьмемо прийомну дитину". Ну я подумав-подумав і пожалів її. Я підписав усі необхідні документи, але вона і тут вчудила – взяла п'ятимісячну дитину з Лівану. Маленького арабча. Дурням щастить: хлопець опинився чудовим – здоровий фізично і духовно. Я був радий йому більше, ніж своєму, тому що знав уже тоді, що з нею у нас могло народитися тільки горе. І я хлопця страшно полюбив. А Алла почала повільно сходити з глузду. Врешті вона тікає з дому і краде цю дитину.

Я хочу тут ще раз нагадати, що у всьому, про що я вам тут розповідаю, необхідно звертати увагу не на моє особисте горе, це не так важливо, а на проблему 25 мільйонів біонегатівів в Росії. Подібне "щастя" я гарантую більшості здорових росіян, які можуть через незнання вляпатися в ці 25 мільйонів єврейського біонегатива.

Для любителів містики можу сказати наступне. Алла остаточно зійшла з глузду і втекла від мене 31 жовтня 1976 р. А 31 жовтня в Америці – це Хелоуін, свято всієї нечистої сили. Це як раз напередодні Дня всіх Святих. І коли вона зібралася йти... Сидить переді мною, вся тремтить, щось бурмоче... А я їй кажу: "Алла, а ти знаєш, який сьогодні день? Сьогодні День всій нечистої сили"... Вона тоді зовсім очманіла...

А ось вам історична паралель. Подібне сталося і з дружиною графа Толстого, великого правдошукача землі російської. Вони обидва захворіли на старості років клімактеричним божевіллям. То вона втече з дому і повернеться, то він втече з дому і повернеться. Він постійно ховав від себе рушниці, щоб не застрелитися, і мотузки, щоб не повіситися. Останні роки життя Толстого в Ясній Поляні були суцільним божевільним будинком.

* – Тут напрошується паралель з Достоєвським. Якщо ранній Достоєвський був революціонер і бунтар, то пройшовши перевиховання працею, він став писати богоугодні речі. Тобто Достоєвський пройшов тернистий шлях від диявола до Бога. З графом Толстим все було навпаки. Ранній Толстой писав богоугодні речі, а більш пізній Толстой вже працював на диявола.

– Так-так-так. Я ось навіть зі свого особистого досвіду, який би він гіркий не був, намагаюсь робити якісь принципові висновки, які було б корисно знати і іншим людям.

Так от, з 1976 по 1979 рік ми жили, як то кажуть, на два будинки. Я залишився жити тут в Нью-Йорку, а Алла купила будинок в Сі-Кліф і поїхала туди. Я ж зрідка приїжджав до них у гості. Чесно сказати, їздив туди тільки через Андрійка. Адже він виявився в руках у психічно хворої жінки...

Перші ознаки цієї хвороби у жінок – поява патологічної ненависті до чоловіка. Чоловік стає ворогом номер один. Вона починає йому робити всякі капості і постійно провокує на скандал. Іноді це доходить до того, що або чоловік дружину вб'є, або дружина вб'є чоловіка.

Всі наші друзі читали мої книги і знали, що я займаюся проблемою дегенерації. А вона більше і частіше мене спілкувалася з нашими знайомими і друзями. Будучи сама дегенераткою, вона добре знала їх слабкі і хворі місця. І коли у неї підсилювалась хвороба, вона брала телефон, дзвонила знайомим і говорила, що я називаю всіх їх дегенератами, і по суті повідомляла їм свої висновки зі своїх спостережень, про що я і не відав. А потім мені передають, що весь Сі-Кліф мене бойкотує...

У неї в голові все перевернулося. Якщо раніше вона була м'яка, добра і поступлива, то тепер стала неймовірно підла і зла. Навіть мати її говорила: "Раніше Алка була у мене найдобріша, а тепер вона стала сама жадібна".

Я питав тоді доктора-психіатра Олега Е.: "Що ти знаєш про клімактеричне божевілля?". Він мені каже: "Це інволюційний психоз". Інволюційний – значить все навпаки. Як у мінетчіков – це 69 способів бути нещасним. Погано однак, що за гріхи одного доводиться сповна розплачуватися обом, і в більшій мірі другій, здоровій людині.

Отруйні гриби поганки зазвичай ростуть кОлами. І в народі це називається "відьомське коло". Коли я став уважно придивлятися до того, що творилося навколо моєї дружини або, вірніше, навколо моєї тещі, то побачив ті самі "відьомські кола". Я ці кола назвав Союзом шкідливих дамочок, Союзом В Рот Еб..х Дамочок - ВРЕД. За аналогією, у такого ж союзу чоловіків буде кодова назва – ВРЕМ. Всі вони збираються в таке ось своє тісне коло, тобто коло людей, які надають перевагу оральному (ротовому) сексу і які, саме тому, часто виходять заміж за євреїв. У них утворюється наче своє таємне товариство. Ті ж дамочки, які люблять анальний секс, як правило, виходять за вірмен, і теж створюють своє таємне товариство. Коли я став перевіряти всіх дамочок навколо моєї дружини і навколо моєї тещі, то більшість виявилися любителями цих штучок. Ось я вам про це розповідаю, а сам думаю про 25 мільйонів професора Янова. Ось де генетична небезпека для Росії і російського народу.

І ось що цікаво: Алла все життя ретельно приховувала, що вона чверть-єврейка. А коли вона зійшла з глузду, вона перетворилася... Я не люблю це слово, але вона перетворилася в саму підлу жидівку. Ось як проявилася під старість навіть четвертушка єврейської крові. І якщо ми думаємо, що четверта частина нічого не означає, то ми глибоко помиляємося. Гнила кров, як отрута, завжди сильніше здорової крові. І як бачимо на прикладі Алли, все це, на жаль, підтверджується самим життям.

А в Бабиному Яру строчать кулемети... Це Вадим Майковський, напівєврей і ідеаліст-шизофренік, знищує собі подібних. Таких, як прихована напівєврейка Наташа Кушнір, таких, як його племінниця Алла Майковська, колишня Клімова. Таких, як педераст, мінетчік і напівєврей Рюрік Дудін. До речі, всі вони були з Києва. Так що всі вони – втікачі з Бабиного Яру...

Ось вам суть, ось вам ключі від Бабиного Яру. Чому ж все це відбувається? Так, звичайно, все це трагедія, все це – злочин, але одночасно – це і та сама змія, яка кусає сама себе за хвіст.

Коли Алла подала на розлучення, вона звернулася до адвоката-єврея Сільверштейна, з яким вона колись працювала в одній адвокатській конторі перекладачкою, і про якого вона тоді мені говорила, що він – педераст, що він одружився на лесбіянці і взяв собі двох прийомних дітей. Вона зверталася до нього і раніше, коли оформляла усиновлення Андрійка. Я їй тоді ще говорив: "Якось не зовсім добре виходить. Ми оформляємо сина-арабча, а адвокатом у нас єврей". Коли ж вона подала на розлучення, вона попросила Сільверштейна, щоб він порекомендував їй адвоката по розлученнях. Але єврей-педераст обов'язково порекомендує іншого єврея і, неодмінно ж – педераста. У день суду її новий адвокат, єврей і педераст, побачивши, що суддею був італієць, заявив: "Цей суддя нам не симпатизує". Слухання перенесли на інший день і коли я прийшов, то побачив, що на цей раз суддею був Аарон Гольдберг...

Ще до початку розгляду вона написала аффедевіт – офіційна заява, завірена нотаріально, в якому заявила, що я антисеміт. По-перше, це злочин навіть за американськими законами – впливати на суддю, але свого вона домоглася. Дитина дісталась їй...

Хоча з боку судді це було, звичайно, теж злочином: прекрасну, хорошу дитину було віддано в руки психічно хворої жінки. Причому цей старий єврей, суддя Аарон Гольдберг, давно вже займався процесами по шлюбних розлученнях і повинен був добре розуміти, що таке клімактеричне божевілля. Однак євреям було досить почути, що я антисеміт і цим все і вирішилося...

Я б міг заявити тоді і судді, і адвокатам, що вони не тільки скоюють злочин, віддаючи в руки психічно хворої жінки нормальну дитину, але і симпатизують цим рішенням близьким її родичам, катам єврейського народу в Києві і Прибалтиці. Тоді б їй цю дитину не бачити, як своїх вух. Але і мені б він не дістався, тому що я був уже оголошений антисемітом. Дитина виявився б тоді в дитячому будинку, а вже там-то його тут же прибрали б інші євреї, можете не сумніватися. Хороший приймак тоді в Америці коштував понад 25 тисяч доларів.

А кулемети строчать в Бабиному Яру... За такими ось Сільверштейнами і Гольдбергами... До речі, Вадим Майковський був при радянській владі адвокатом... Так хто ж там стріляв і в кого ж там стріляли? Все це було самогубством хворого народу...

Після розлучення моя Алла знову кинулася в лесбіянство. Вона лесбіяніла з нашою спільною знайомою – Лєнкою Мільчиною. Лєночка Мільчина була вже з 3-ої євміграціі. Вона теж була чвертьеврейка. Перший її чоловік був єврей, директор великого радгоспу. Вона ж за професією була доктором-ветеринаром. Чоловік її кинув. Вона намагалася накласти на себе руки, труїлася... За 17 років до цього вона теж намагалася покінчити самогубством. Тобто – закінчена психопатка. Другий її чоловік теж був євреєм. Він-то мені і розповідав, до найдрібніших подробиць, що Лєнка була лесбіянкою і садисткою. Їй тоді було 28 років, а чоловіку – за 50. Але і він з нею, врешті-решт, теж розлучився.

Потім божевільна Алла знову вийшла заміж, за польського єврея Річарда Яніна, якого вона сама до цього називала педерастом. Це все мені розповіла його перша дружина Ліля – дочка відомого поета Ваньки Єлагіна, педераста і мінетчика.

Закінчився цей шлюб тим, що злощасний Янін заявив Аллі, що його перша дружина Ліля, чвертьеврейка, була напівдегенератка, а вона, Алла – повна дегенератка. Після цього він плюнув їй в обличчя і пішов з дому. Незабаром він покінчив самогубством: взяв жменю снодійних пігулок і віддав кінці...

Хоча, щоб шлюб був міцніше, вони і вінчалися по-християнськи, в церкві "Спаса-на-сльозах", що стоїть на березі в Сі-Кліф або, як тепер кажуть, в Содомкіно. Невтішна вдова Алла навіть не стала ховати свого другого чоловіка. А нео-содомляни хрестяться і зітхають: "Ох, Боже-Боже, і що ж це діється на білому світі..." А діється ось що: нормальна людина прекрасно розуміє, що в разі пізніх шлюбів, особливо після 50 років, на ринку женихів і наречених нічого доброго не залишається, залишаються одні покидьки. А ненормальний цього не розуміє...

Втретє божевільна Алла вийшла заміж за вірменина на ім'я Хачик, а за професією піца-пекар, безробітний пекар, який живе на допомогу для незаможних. З Хачиком вона теж вінчалася. У Вірменському соборі міста Нью-Йорка. Але і Хачик служив їй тільки для маскування. В цей час Алла вже зв'язалася з іншою лесбіянкою – Валею. Та й Хачик, вірменський єврей, схоже що цікавиться не так Аллою, як її прийомним сином Андрійком...

Потім Алла кудись зникла. Її мати каже, що Алла поїхала в Європу, а знайомі кажуть, що Алла сидить в божевільні...

А в Бабиному Яру строчать кулемети... Це дядько Алли, Вадим Майковський, начальник поліції міста Києва та замаскований півєврей, зводить рахунки зі своєю ріднею. Все це називається комплексом Гітлера: самогубством хворого народу.


Наступна глaвa
Перейти до ЗМІСТУ