Григорій Клімов «Божий Народ»

Глава 9. МАСОНСТВО І КОМПЛЕКС ВЛАДИ

У Радянському Союзі патріотична преса вже не перший рік пише про сіонізм і про масонство, проте ніхто не дає повного і глибокого визначення цим явищам. Начебто тема ця когось цікавить, але повного пояснення – немає. Виходить своєрідний замок без ключа. На Заході відбувається те ж саме. Якщо ви підете в будь-яку бібліотеку і почнете шукати в енциклопедіях відповідь на це питання, то вас чекатиме той же результат – порожнеча. Чому? Стаття про масонство в будь-якій енциклопедії звичайно ж буде, але в ній – одні загальні фрази, порожні слова.

Найавторитетнішим джерелом з історії російського масонства російською мовою в емігрантському середовищі є багатотомна праця Бориса Башилова, який так і називається "Історія російського масонства". Однак і після штудіювання всіх книг Башилова (він же Іванов), результат залишиться той же. В них аналізується кілька століть російської історії. Автор дає величезну кількість маловідомих фактів, збиранню яких він присвятив більшу частину свого життя. Там є маса цікавих речей і, здавалося б, вже він-то повинен знати, що таке масонство... Але і він точної відповіді нам так і не дає.

У чому ж загадка того, що про це мовчать і преса, і книги, і енциклопедії?

Ось у мене на полиці стоїть багатотомне дослідження про масонство Хуана Малера. Автор написав німецькою мовою 12 томів про масонство. Він – німець, який після капітуляції Німеччини оселився в Аргентині і випускав там книги на цю тему. Книги його, потрібно сказати, дуже цікаві. З ним, схоже, співпрацювало досить багато колишніх нацистів, які теж знайшли собі притулок в Аргентині. Але і з його книгами – та ж сама історія, що і з книгами Бориса Башилова. Наведено масу цікавого матеріалу, але головного про масонство в них немає. Наприклад, Малер правильно показує, що багато керівників держав Європи – масони. Серйозно все це документує, але ніде він і словом не обмовився про те, що масони – це збіговисько дегенератів.

Поруч з цим 12-томником у мене стоїть двотомник "Таємні суспільства всіх часів і народів", видавництво "Юніверсіті букс". Зовні оформлено дуже солідно. Чекаєш докладності і академічності. Прочитав я обидва ці томи і стало мені шкода витраченого часу і викинутих грошей. Та інакше і бути не могло. Виявляється цей двотомник написаний самим масоном, для дезорієнтації читача. Книги абсолютно порожні.

Наступною йде книга Нормана Маккензі "Таємні суспільства". Маккензі розглядає примітивні суспільства негрів в Африці, Тамплієрів, розенкрейцерів і т.д., згадує про масонів, описує націоналістичні таємні товариства. Наприклад, Гітлер на початку своєї кар'єри теж був масоном, але з правого крила цього руху. Він ніби присипляв пильність масонства до того моменту, поки не досяг влади. Але як тільки Гітлер прийшов до влади, він тут же заборонив діяльність масонів в Німеччині і гнав гомосексуалістів в концтабори. У книзі Маккензі багато ілюстрацій, гарне оформлення, але при цьому і ця книга виявилася на 95% порожньою. Знову – замок без ключа.

А поруч у мене на полиці стоїть книга "Інакше обличчя любові". Вона про гомосексуалістів. Багато фотографій і ілюстрацій. Говориться про гомосексуальність, але якось доброзичливо і ні слова про дегенерацію, ні слова про психічні хвороби.

За однією загадкою встає інша загадка. Здавалося б, всі вони люди чесні. Але... вони чомусь не переступають якогось забороненого порога. Хоча вони прекрасно повинні знати, що це таке. Виходить, як і з російською пресою в Радянському Союзі, котра сьогодні розпочала вже обговорювати проблеми сіонізму і масонства не розкриваючи цього життєво важливого моменту, так і російська література зарубіжжя, і німецькі, і американські автори, що серйозно займалися цими питаннями – всі вони чомусь не кажуть нам головного. Не кажуть тієї простої істини, що масонство – це спілка дегенератів-виродженцев всіх часів і народів.

А може бути, ми помиляємося? Може ми, зводимо наклеп на бідних масонів, котрі створюють таємниці навколо своїх зібрань, щоб розслабитися в колі однодумців і відпочити від своїх дружин? Можливо ми даремно звинувачуємо їх в гомосексуалізмі, дегенерації і якихось там психічних хворобах?

Ні, не даремно. Виявляється, подекуди на цю тему пишуть і причому досить відкрито. На тлі гори всіх цих багатотомних фоліантів у мене на полицях майже загубився тоненький журнал, який називається "One", що означає "Один", за серпень 1958 року. Це журнал чесних і відкритих гомосексуалістів, який видавався в місті Сан-Франциско. Тут на дев'ятій сторінці абсолютно відверто говориться: "При існуючих соціальних і культурних системах, гомосексуаліст автоматично виявляється членом всесвітнього масонства".

Ось так, ось вам і весь секрет. Ось вам – золотий ключик Ілліча.

Самі гомики зізнаються, що масонство – це таємні товариства гомосексуалістів. Я довго копався в товстелезних книгах. Щоб усі їх прочитати, були потрібні роки, плюс роки на пошук – їх же ще було важко відшукати. Плюс роки, витрачені на подолання книг-пасток з помилковими напрямками, написаних самими масонами. А тут, так би мовити, з першоджерела, з тоненького журналу чесних відкритих гомосексуалістів міста Сан-Франциско ми і дізналися всю правду, отримали заповітний ключ. Таємницю цю я купив в 1958 році за 50 центів. Я думаю, не тільки я, але і радянська розвідка такі журнали придбала і теж мала знати всі ці штучки...

* – Григорій Петрович, а чому вони видали цей секрет?

– Напевно втрачати їм було нічого. Подібне пізнається подібним. Адже вони всі "автоматично опиняються членами масонства" і саме вони бачать в масонстві те, чого нормальний дослідник просто не помітить.

Я ще раз повторю: "При існуючих соціальних і культурних системах гомосексуаліст автоматично виявляється членом всесвітнього масонства". Ця цитата взята мною з передовиці цього журналу під характерною назвою "Я щасливий, що я гомосексуаліст". Закінчується ця велика стаття теж дуже характерно: "Як і інші мої брати і сестри, я радий тому, що я гомосексуаліст. Я пишаюсь цим".

Цілий ряд фахівців в області гомосексуальності вказує, що якщо якась невелика частина гомосексуалістів вважає себе нещасними людьми і страждає від цього, то більшість вважають свій стан абсолютно нормальним і, більш того, пишаються цим, вважають себе обраними, елітою.

* – Зачекайте, зачекайте... Окрім гомосексуалістів ще дехто вважає себе обраними...

– Так-так-так, психіатри кажуть, що більшість гомосексуалістів вважає себе обраними і елітою. Чи не тому і євреї вважають себе обраними, божим народом? Звичайно, тут не можна говорити про всіх євреїв. Але хто це вбиває їм в голову? А роблять це рабини. Це єврейські рабини ввели формулу "обраний, божий народ" і утовкмачили її в голови євреїв. Ось вам коріння всього цього. За кисло-солодкою формулою професора Ломброзо, одного з найбільших психіатрів свого часу, нащадка довгої лінії рабинів і талмудистів, за цією формулою у євреїв в 6 разів більше божевільних і психічнохворих, ніж у неєвреїв. А це означає, що у них і в 6 разів більше гомосексуальності.

* – Григорій Петрович, тоді виходить, що якщо хто-небудь, народ або ж організація, раптом починає доводити, що вони обрані, то це – просто дегенерати, гомосексуалісти і частенько вони будуть з "прожиддю".

– Так. Хто збив з пантелику німецький народ? Хто привів його до ідеї обраності, до нацизму? Це були Гітлер, Геббельс, Гіммлер, Гейдріх. Гітлер – чверть-єврей, Геббельс – чверть-єврей, Гіммлер – напів-єврей, Гейдріх – три-чверті-єврей...

Навіть коханка Гітлера і, протягом кількох останніх днів їхнього життя – законна дружина, Єва Браун, теж була чверть-єврейка. Вся верхівка нацистської партії була з "прожиддю". Вони-то і проголосили про перевагу арійської раси. Вони-то і вживляли цю ідеологічну отруту у свідомість простих німців.

Нам можуть заперечити – подумаєш, тоненький журнал... Це – не джерело. Тоді ми своїм опонентам покажемо джерело пооб'емніше. Ось у мене на полиці стоїть книга знаменитого психіатра Августа Фореля "Статеве питання". Її автор ще до Фрейда вже був одним з найавторитетніших і найбільших психіатрів у світі. Він був директором психіатричної лікарні в Цюріху в Швейцарії і мав купу почесних нагород. Книга ця була перевидана "Медичним видавництвом" в Нью-Йорку в 1924 році. А перше видання цієї книги було німецькою мовою в 1906 році.

Я повинен сказати, що ця книга – дуже і дуже чесна. У ній Август Форель обговорює статевий інстинкт не тільки як лікар-психіатр, але також як соціолог і просто як здорова людина. І ось, в цій авторитетній книзі, на сторінці 243, він прямо пише, що масони – це гомосексуалісти, і що гомосексуалісти завжди схильні створювати таємні товариства і таємні братства масонського типу. На сторінці 244 він ще раз торкається цієї теми і каже, що коли гомосексуалісти дізнаються, що існують таємні товариства, то з радістю приєднуються до них.

Так що і в солідній авторитетної книзі, і в тоненькому журналі, дається ключ до вирішення наших проблем. Причому з професором Августом Форелєм я познайомився, коли мені було ще 16 років. У мене батько був лікарем-гінекологом. І я тоді вперше виявив у його бібліотеці солідний двотомник професора Августа Фореля "Жінка". Ось тоді, з юнацьким інтересом, я його і прочитав.

Цікаво, що книга "Статеве питання" вийшла в світ відразу ж після першої революції в Росії і, якби царські жандарми були розумніші і цікавилися цією проблемою, вони б читали подібні книги і знали б, що масонство, яке відігравало важливу роль в революції 1905 року, складається з гомосексуалістів. Нічого було з ними церемонитися, тому що люди ці були психічно хворими дегенератами-збоченцями. Коли я читаю мемуари начальників царської поліції, то я повинен визнати, що на жаль, своєї справи вони не знали. Їм потрібно було б читати розумні книги і робити з цього висновки. Тоді б вони придушили не тільки революцію 1905-го, але й не дали б розгорітися пожежі 1917 року.

Сьогодні напівєврей Солженіцин на весь світ кричить, що радянська влада коштувала російському народу 60 мільйонів людських життів. А хто ж у цьому винен? Винні ті, хто зробив цю революцію. Сталін в 30-і роки під час Великої Чистки перестріляв їх усіх як скажених собак. Будучи сам одним з них, він прекрасно все розумів і перестріляв всіх цих Лєнінців і троцькістів ще до того як вони почали організувати нову криваву бійку. Адже те ж саме було і після Французької революції. Революція завжди пожирає своїх дітей, як свиня поросят...

Однак, якщо те саме, але в превентивному порядку, виконала б царська охранка, то були б врятовані 60 мільйонів людських життів і не було б зруйновано велику державу. А що, власне кажучи, з цими дегенератами було церемонитися? Адже вони все одно були приречені. Рано чи пізно їх все одно знищують, або ж вони самі знищують одне одного.

* – Царської охоронній службі варто було б використовувати гуманні методи інквізиції. Адже інквізитори буквально вмовляли людину відректися від своїх поглядів і піти в монастир. А вже якщо людина упиралась в своїй єресі, не відступалась від неї, то тільки тоді її відправляли на багаття.

– Так. Тепер давайте подивимося, що собою являє політичне масонство.

У 1963-1964 роках у Нью-Йорку була Всесвітня виставка. Це був грандіозний захід. До нього готувалися кілька років, а оскільки все це відбувалося зовсім недалеко від мене, то я там теж кілька разів побував. Частина території виставки була відведена релігійним павільйонам. Найбільшим, прямо-таки колосальним, був католицький павільйон. Величезний павільйон був і у мормонів. Ну і дрібніші – павільйони всіх інших деномінацій. Там же я помітив невеликий модерністичний павільйон масонства.

Прямую я до цього павільйону і ще здалеку читаю напис на ньому: "Ми – не релігія. Ми – братство". Я читаю це і думаю, навіщо ж ви тоді залізли в самий центр релігійних павільйонів? Тобто вже здалеку помічаю першу масонську брехню. Заходжу в павільйон. Там бігає розпорядник. Людей небагато. Дивлюся я на цього розпорядника, а він кульгає. А я вже до цього дещо читав про масонство і пам'ятаю, що там йшлося про те, що в масонство каліки не допускаються, так само, як і горбаті, криві й косі. Ось вам і друга брехня. Дивлюся, в конторці продають путівник по павільйону. Підходжу, щоб купити цей путівник і бачу, що там сидить зовсім косий брат-масон. Знову всупереч усьому тому, що вони про себе заявляють. Ну да чорт з ними. Придбав я путівник по павільйону і заглибився в читання...

Що ж вони там пишуть? А пишуть вони, що більшість членів конгресу США є масонами. Повідомляють, що в сенаті їх вже переважна більшість, а в нижній палаті, палаті представників – 48%. Це в 1963-1964 роках. Далі знову чорним по білому написано, що більшість суддів Верховного суду Америки – теж масони.

Тепер давайте згадаємо, що відбувалося в Америці починаючи з 1965 року. Згадаймо все ті абсурдні рішення Верховного суду... Вони тепер вже не здивують нас, бо ми прочитали в путівнику, що більшість цих суддів були масонами.

Суди США з того часу майже завжди ставали на бік злочинців. Вони були більш стурбовані захистом прав злочинців, ніж правами їх жертв. Ось зовсім недавно проявилася чергова дивина в рішеннях Верховного суду. Знайшлися американці, які публічно почали палити американські прапори. На них подали до суду. Справа дійшла до Верховного суду. І судді, порадившись, винесли таке рішення: державний прапор США можна палити, тому що процес спалювання прапора – це символ свободи. А якщо карати за це хуліганство, то це – обмеження прав людини. Ну що на це можна сказати? А те, що все це була масонська зграя зі старих педерастів та однієї лесбіянки. Лише з таким підходом стане ясно, чому вони винесли настільки маразматичний вердикт. Вони просто інстинктивно, автоматично стають на бік анархістів, котрі підривають державні засади, бо всі ці педерасти просто не в змозі зрозуміти точку зору нормальних людей. А подивишся на офіційну фотографію членів Верховного Суду – усі виглядають як цілком респектабельні і пристойні люди...

Далі в путівнику масони спокійно констатують факт, що більшість губернаторів в Америці – теж масони. Губернатори в межах свого штату мають колосальну владу. Наприклад, закон про застосування смертної кари вирішується губернатором. Ось у нас, в штаті Нью-Йорк, на сьогоднішній день губернатор Куомо – постійно накладає своє вето на закон про відновлення смертної кари за особливо тяжкі злочини. Колись вона була, але потім, в ході гомосексуальної революції, смертну кару скасували. З тих пір проводяться численні референдуми, на яких більшість виборців штату Нью-Йорк, налякані небаченим розгулом злочинності, голосують за відновлення смертної кари, і кожен раз губернатор Куомо накладає своє вето. Чому? Відповідь ми з вами тільки-що знайшли ось в цьому путівнику: більшість губернаторів – масони. А масони завжди були проти смертної кари. Чому, запитаєте ви? Та тому, що під смертну кару може потрапити він сам, або його родичі, або ж його діти.

* – Це тому, що практично всі масони – це державні зрадники. Вони працюють над руйнуванням своєї держави, а за це належить смертна кара?

– Так. Цей Куомо – явний масон. Але це ще не все. Скрізь пишуть, що він – правовірний католик. Знову ми потрапляємо в лабіринт протиріч. Адже дегенерати завжди маскуються...

* – Григорій Петрович, дуже популярний в емігрантському середовищі журналіст В. Козловський в єврейській газеті "Новоє русскоє слово" божиться, що за час свого 20-річного життя в Америці жодного разу не бачив жодного масона. Примітно, що його першою книгою, випущеною тут, в Америці, був "Словник радянських гомосексуалістів". Тобто він – великий фахівець в цьому питанні.

– Не хочу ображати В. Козловського. Але чому він взявся за цю, м'яко кажучи, незвичайну тему? Кому потрібен "Словник радянських гомосексуалістів"? Як то кажуть – ворон до ворона летить...

Отже, після ознайомлення всього-лише з кількома сторінками з путівника по масонському павільйону на Всесвітній виставці в Нью-Йорку ми з вами вже знаємо, що з масонів складається більшість в демократичному уряді Америки, тобто нормальних людей вони завжди просто-напросто переголосують.

Далі цей путівник нас інформує про те, що масоном був і легендарний незмінний директор ФБР Едгар Гувер. А сьогодні про нього вже відкрито пишуть, що він був гомосексуалістом і одночасно ненавидів і переслідував педерастів. Все та ж змія, що кусає сама себе за хвіст...

Для об'єктивності слід зазначити, що і серед масонів бувають іноді хороші люди. Наприклад, великим масоном був батько американського автомобілебудування Генрі Форд, який одночасно був найбільшим антисемітом Америки. Його книга "Міжнародне єврейство" є однією з найбільш глибоких книг на цю тему.

Далі в путівнику дається і така інформація: в США в 1963 році було більше 4 мільйонів масонів. Для порівняння: в розпал Великої Чистки в Радянському Союзі в рядах компартії налічувалося всього 3 мільйони чоловік і ці 3 мільйони тримали в залізному кулаці весь Радянський Союз. Так що ви можна собі уявити, як правлять Америкою 4 мільйони масонів...

Який-небудь адвокат диявола мене тут же запитає: "Ну добре, всі стверджують, що масонство – це штука негативна, масони – це сатаністи, дегенерати, словом – погані люди. Ви ж самі підтверджуєте фактами, що Америкою правлять масони, проте в Америці сьогодні все-таки жити краще, ніж, припустимо, в Радянському Союзі". Як вирішити цю задачу?

Так весь фокус у тому, що питання поставлене неправильно. Нам пропонують вибирати не між добром і злом, а між меншим злом і більшим злом. І тут треба сказати, що так, американське масонство є меншим злом, ніж ті ж самі масони або жидо-масони, які зробили революцію в Росії і прийшли там до влади. Ще знаменитий на Заході філософ Бєрдяєв, сам, до речі – великий масон, одружений, як зазвичай, на єврейці, вводить в обіг такі терміни: добре зло і зле добро. Але так чи інакше все це – зло.

* – Григорій Петрович, це нагадує мені старий софізм. Зазвичай дегенерати запитують явну нісенітницю і заманюють недосвідченого співрозмовника в пастку. Наприклад, задають питання типу: "озброєний грабіжник вночі нападає на беззахисну матір з дитиною", – і пропонують вирішити, кого гуманніше вбити, мати або дитину? І починається тривалий диспут: одні кажуть – краще нехай уб'є мати, а дитина нехай живе і продовжує рід, інші стверджують, що краще нехай уб'є дитину, мовляв дитина без матері все-одно загине, а мати, якщо залишиться в живих, може народити нову дитину. І сперечаються до хрипоти... Нікому в голову не приходить, що це – питання-пастка, питання-провокація.

А чому б не поставити це питання інакше: вбити треба не мати і не дитину, а грабіжника. Так само вони спокушали Христа питанням про виплату данини Кесарю. Скажи Христос "ні", він відразу ж стає державним злочинцем, що закликає до непокори владі. Скажи Христос "так", і він відразу ж стає зрадником і всіма ненависним посібником окупантів... Тільки син Божий міг піти з розставленої пастки та своєю відповіддю ще й покласти цих виродків на обидві лопатки... Віддавайте Богу – боже, а кесарю – кесареве... Тобто зберігаючи духовну свободу і совість, коріться законній владі, але до певної межі. Поки влада не змушують вас йти проти своєї совісті, проти Бога.

Вибирати між двох зол християнину не годиться. Віруючі люди не можуть вибирати зло, навіть якщо воно і маленьке. Це рівнозначно тому, якби російській чи американській дівчині запропонувати на вибір: що краще, бути повією два дні на тиждень або п'ять днів? Напевно, вибір повинен бути тільки між добром і злом. Компромісу для християнина тут не може бути. Компроміс в цьому питанні – це вже перемога диявола.

– Так, це теоретично, але на практиці все виходить трохи інакше. Ось ми кожні 4 роки вибираємо президента з двох кандидатур, і обидва кандидати – масони. Що ви тут будете робити? Я вже не раз брав участь у таких виборах. І знав кожного разу, що обидва – капость. Але доводилося вибирати менше зло. От якби дали ще одну графу – "ні той, ні інший", тоді б все відразу стало ясно. Вся ця гра в демократію, в народних обранців негайно б проявилася. Але цього ви не дочекаєтеся...

* – Григорій Петрович, свого часу Гітлер сказав: "Масони – це штучні євреї". Який зв'язок між масонством і єврейством в США?

– Ми почали з того, що масонство – це завжди жидо-масонство. А потім заговорили про масонство і тільки про масонство. Ось, наприклад, з цього путівника ми дізналися, що більшість членів уряду США – масони. Але якщо ми почнемо їх розглядати персонально, то більшість з них виявляться або євреями, або замаскованими євреями, або американськими дегенератами, одруженими на єврейках або напівєврейках. І ось саме посередництвом цього євреї і керують Америкою і масонством. Тут завжди буде прямий кровний зв'язок.

* – Той самий договір з сатаною, який підписується кров'ю?

– Так, пакт з дияволом завжди підписується кров'ю. Ось таким чином, без воєн і революцій, Америка і перетворилася в колонію Ізраїлю.

* – Тобто, якщо говорити мовою біологічною, масонство і єврейство – це одна і та ж хвороба, але на різних її стадіях?

– А ось давайте-но ми з вами зараз в цьому і розберемося. Щоб не бути голослівним, я візьму товсту, як Біблія, книгу з купою кольорових закладок. Це книга доктора-психіатра Бенджаміна Карпмана, американського єврея, головного психіатра головного божевільного дому у Вашингтоні – госпіталю Святої Єлизавети. Книга називається "Сексуальний злочинець і його злочини". Це дуже серйозна книга. Вона цікава тим, що автор тут не тільки описує своє відношення, а й цитує багатьох інших відомих психіатрів. Він тут описує і Комплекс влади і Комплекс скупого лицаря. А Комплекс влади, як ми з вами вже знаємо, складається з пригніченої гомосексуальності активного типу та садизму, який запросто можна приховувати.

Комплекс скупого лицаря, в свою чергу, складається з імпотенції та статевої слабкості, де люди намагаються замінити свою статеву слабкість або повну неспроможність владою грошей. Комплекси ці, я повинен вам сказати, надзвичайно сильні. Після приїзду в Америку я познайомився з одним напівєвреєм на ім'я Роман, який приїхав сюди як біженець, практично без гроша в кишені. Сьогодні у нього щось близько двох мільйонів доларів. Рік тому я був у нього в гостях. Зайшов до нього в кабінет і розсміявся. У нього весь кабінет обклеєний грошима. Замість шпалер. В рамках – одна до однієї всілякі грошові купюри. Японські, німецькі, радянські... І так весь кабінет. Він мене знає добре і знає давно і тому з неприхованим задоволенням показує всі свої купи золотих монет. Він сам ніколи не чув про Комплекс скупого лицаря, але мені-то вже давно стало все ясно. Я знав колись його російську дружину. Вона його кинула. Він ще раз одружився, на цей раз на єврейці. Але і та його кинула. Ось вам ще одна яскрава ілюстрація...

Тепер давайте розберемося, чому масонство завжди називають жидо-масоном.

За статистикою доктора Кінсі і формулою професора Ломброзо, євреї майже поголовно схильні до всяких психозів і неврозів. Днями я отримав лист від одного півєврея і його матері – єврейки. Вони живуть в Ізраїлі. Однак, проживши там кілька років, і мати і син стали великими антисемітами... Вони виступали тут в маленьких антисемітських журналах, а недавно прочитали всі мої книги. І ось днями я отримав від них вітальну листівку з Новим роком, де вони пишуть: "Григорій Петрович, Ви маєте рацію у всіх Ваших обчисленнях не на 90%, а на всі 100%". Але я, як обережна людина, все-таки завжди беру 90%.

Сьогодні в Росії у зв'язку з перебудовою вже заговорили про генофонд нації, який в значній мірі був знищений в результаті революції. І ось тут корисно було б знати, що в Росії сьогодні офіційно вважається, що євреїв там проживає близько 2 мільйонів. Але за моїми підрахунками поруч з євреями крутиться близько 17 мільйонів людей з "прожиддю", тобто напів-євреїв, чверть-євреїв, три-чверті-євреїв і т.д. Більшість з них – потенційне поповнення в єврейський легіон. Вони в душі більше євреї, ніж неєвреї. Вони, мені здається, становлять велику генетичну небезпеку, ніж чисті євреї. Хоча б тому, що їх в 10 разів більше і вони добре замасковані.

* – Григорій Петрович, рано чи пізно буде створена карта генетичного коду людини. Тоді можна буде ввести генетичні паспорти і в них відзначати не тільки національність людини, а й відсоток її дегенеративності: повний дегенерат, напів-дегенерат, чверть-дегенерат, три-чверті-дегенерат... Ось тоді-то вони всі і проявляться, будуть видно як на долоні. Тому-то дегенерати всіх країн вже зараз активно виступають за прийняття законів, що засекречують цю інформацію.

– На сьогоднішній день все це дуже і дуже важко. Поки Сталін стріляв троцкістів і Лєнінців, за його спиною цих дегенератів народилось ще більше.

* – Григорій Петрович, якщо говорити мовою біології, то весь світ (це ж проблема не тільки Росії) стоїть перед проблемою виродження, що веде до загибелі нашої цивілізації. Адже як не вести боротьбу з бур'янами, то з часом будь-яка зернова культура глохне і гине. Необхідно регулярно і зі знанням справи прополювати всі ці бур'яни.

– Так. Було б дуже доцільно під час перебудови і відновлення російської держави створити спеціальний науково-дослідний інститут Вищої Соціології, який би і займався всіма цими проблемами. Один у полі не воїн. Потрібна група нормальних талановитих дослідників, які б і продовжили справу, розпочату мною. Однак знайти їх буде не так-то легко. Навіть саме слово "дегенерат" сприймається сьогодні мало не як лайливе, образливе слово. Хоча за статистикою доктора Кінсі в Америці кожна друга людина має якусь ступінь дегенеративності. Якщо ви часто почнете вживати слово "дегенерат", від вас тут же розбіжаться багато ваших друзів і знайомих. Це-то і будуть ті самі бур'яни, про які ви говорите.

Інститут цей перший час повинен бути в певній мірі засекреченим. Так само, як в кожній державі є спецслужби по боротьбі з антидержавними течіями і з антидержавними елементами. Цю справу, повторюю, повинні очолювати тільки нормальні, здорові люди. Вони-то і будуть робити висновки, будувати прогнози, виробляти рекомендації суспільству, пропонувати якісь поправки до законодавства.

Потрібно так само серйозно подумати і про те, як допомогти нещасним дегенератам, адже їх мало не половина людства. Ми весь час говорили тільки про негативну сторону цих людей. Але ж серед них є багато хороших і талановитих людей. Ваш підхід до вирішення цієї проблеми, як до боротьби з бур'янами був би неповним, він враховує тільки інтереси нормальних, здорових людей. Ви не врахували інтереси дегенератів. При такому підході на вогнище інквізиції міг би потрапити і наш геній Достоєвський.

Повторюю ще раз – цю проблему необхідно вирішувати так, щоб в полі зору були також і інтереси величезного класу дегенератів. Адже дегенерати – неоднорідні. Серед них будуть як хороші, так і погані, та й просто мерзенні типи. Потрібно навчитися відокремлювати плевели від пшениці. Соціальні паразити, революціонери, анархісти і нігілісти повинні бути відокремлені і поставлені під суворий контроль. Хороші дегенерати, які досить часто талановиті, мучаться і не знаходять собі виходу. Наприклад, Сергій Єсенін був хорошим поетом, але метався з боку в бік, поки трагічно не загинув. Якби був ось такий інститут Вищої Соціології, то йому б допомогли. Або наш геніальний поет Лєрмонтов. Його дуель була ж практично самогубством. Йому теж необхідно було допомогти...

* – Виходить, битва йде з лідерами дегенеративної секти за душі дегенератів, за людей з "прожиддю"? Рабини прагнуть внести в них отруйну ідею богообраності і ненависті, а потім використовувати їх як руйнівну, деструктивну силу проти нормальних людей. Завданням же Вищої Соціології є введення протиотрути, щеплення від згубного впливу рабинської ідеології, аби дати дегенератам шанс зробити СВІЙ вибір між Богом і дияволом, включитися в боротьбу з рабинами, що несуть ідеологію руйнування.

– Я думаю, що євреї, в переважній більшості, невиправимі. Недарма існує приказка: "Жид хрещений, що злодій прощений". Вони залишаться тим, чим вони є, тобто дітьми свого Бога. Ми з вами вже знаємо, хто він у них, хоча самі євреї і не люблять його називати. А ім'я його – сатана-Єгова. Пам'ятайте слова Христа "Ваш батько – диявол"... Навіть хороших дегенератів, як вилікуваних алкоголіків, необхідно завжди тримати на контролі. Вони в будь-який момент можуть зірватися і взятися за старе. Недарма кажуть, що диявол завжди приходить нечутними кроками...

Однак немає правил без винятків. Винятки завжди будуть. Наприклад, прекрасний російський художник Ісаак Лєвітан. Нехай він був абсолютним психопатом, нехай кілька разів намагався покінчити самогубством, але російське суспільство його любило і відносилося до нього прекрасно. Потрібно було просто вчасно приставити до нього парочку ангелів-хранителів з 13-відділу, щоб охороняти його від самого себе.

Я в своїх книгах вже згадував, що добре було б скласти таблицю типів людей, свого роду таблицю Мєндєлєєва і по ній визначати стан дегенеративної зараженості окремих людей, щоб захищати генофонд нації, здорової частини суспільства. Та й самих дегенератів спробувати підтримати в їх правильному виборі, якщо вони звичайно цього захочуть. Повторюю, вони в цьому не винні. Це – вина їх батьків, які намагалися обдурити самого Господа Бога.

Дегенерація – це природний процес. Як старість. Ви ж не будете ображатися на людей похилого віку за їх дивацтва. Однак, якщо ці дивацтва можуть спалити будинок, то ваш прямий обов'язок перед іншими мешканцями – не допустити цього. Може бути комусь із хороших дегенератів навіть допомогти потрапити в Академію наук, якщо він виявився талановитий, але страждає якимись дефектами. Охороняти його і допомагати йому робити добрі справи. З іншого ж боку – необхідно буде розширити служби дурдомів для ізоляції мерзенних дегенератів, їм же краще буде.

Євреїв, в основному, поділяють на три категорії: розумних, недоумкуватих і зовсім божевільних. Божевільні євреї, як правило, тихо сидять собі в божевільних будинках. Навіжені ж євреї – навпаки, надзвичайно активні. Вони бігають, метушаться, влаштовують революції, війни... Саме такі-то ось євреї і влаштували "російську" революцію. Розумні ж євреї йдуть до Христа. Якщо добре все це проаналізувати, то буде ясно, що саме навіжені євреї і несуть непомірні нещастя не тільки гоям, але і всім євреям.

На жаль, самі євреї самокритикою ніколи не займаються. Це характерна риса єврейського народу, як і їх "богообраність". Ось тому нам з вами і доводиться займатися цим в наших лекціях. Займатися тим, чим самі євреї займатися не хочуть, а може бути вже й не здатні на це. Все це, повторюю, ми робимо для того, щоб допомогти євреям розібратися в причинах і коренях тієї багатовікової проблеми, яку вони самі називають антисемітизмом.

Щоб зрозуміти це, давайте звернемося до такого авторитету, як Папа Римський. У 1884 році Папа Римський Лев XIII випустив Енцикліку, тобто "Лист до світу", де він прямо говорив, що рід людський розділений на два протилежні табори: одні – під Богом, а інші – під сатаною. Під Богом – це нормальні, здорові люди, а під сатаною – дегенерати. Зауважте, це не в якісь там середні століття, а зовсім недавно, в кінці XIX століття. Статистика доктора Кінсі через півстоліття підтвердила правоту цієї Енцикліки. Але вся біда полягає в тому, що нормальні люди, тобто ті, які ходять під Богом, нічого не знають про існування величезного класу дегенератів і зовсім в цьому не розбираються. В кінцевому рахунку саме вони-то і виявляються в програші. Закінчується це найчастіше розлученням, і діти будуть нести на собі печать диявола, тобто будуть зі значними відхиленнями від норми. До самої смерті вони так і не розберуться, хто ж у всьому цьому винен. А винен у всьому цьому диявол-дегенерації.

Для того, щоб краще зрозуміти проблему масонства, необхідно усвідомити собі, що між масонством і комуністичною партією в Радянському Союзі було дуже багато спільного. Якщо в Радянському Союзі правила комуністична партія, то в західних країнах подібним же чином править масонство. У масонстві так само є члени партії, кандидати, попутники і співчуваючі.

Ми вже говорили, що коренем всього цього є Комплекс влади, який пов'язаний з пригніченою гомосексуальністю, або ж Комплекс скупого лицаря, який робить мільйонерів і банкірів. Але щоб зрозуміти, наскільки ця тема заборонена і засекречена, я наведу один дуже суттєвий приклад.

Напівєврей Солженіцин у своїх книгах на весь світ кричить, що революція і 70 років радянської влади коштували російському народу близько 60 мільйонів людських життів. Демографи, правда, оцінюють втрати російського народу в діапазоні 100-120 мільйонів. У багатьох людей відразу ж виникає питання: а хто у всьому цьому винен?

Давайте спробуємо відповісти на це питання. Всі ви вже знаєте, що головною рушійною силою "російської" революції були євреї. Тобто і теоретична та практична вина за весь цей геноцид російського народу лежить, в першу чергу, на євреях. У цьому ж звинувачував євреїв і Гітлер, а свою рідню він знав дуже і дуже добре. Щоб якось уникнути долі Радянської Іудеї, Гітлер спочатку гнав євреїв з Німеччини, а потім решту упертих, що залишилися, став доправляти в концтабори.

Сьогодні євреї до небес кричать, що Гітлер знищив 6 мільйонів євреїв. Цифра ця звичайно перебільшена разів у 15, але навіть якщо ми візьмемо цю явно роздуту цифру і порівняємо її з явно заниженою оцінкою втрат російського народу, зробленою напівєвреєм Солженіциним, то навіть після таких шулерських операцій цифра втрат євреїв буде неспіврозмірна з втратами російського народу. Але ж поведінка Гітлера була зворотною реакцією на всі ті злодіяння, які євреї встигли вже зробити в Радянській Юдеї. Він ніби намагався вжити превентивних заходів.

Євреї ж до сих пір жодного слова не мовили про те, скільки російського люду вони самі винищили в Росії. А цифра ця, навіть явно занижена, вражає – 60 мільйонів.

При сучасній гласності, що настала в Росії, журналістам варто було б серйозно зайнятися цією темою і зпівставити цифри втрат. І якщо Німеччина за 6 міфічних мільйонів досі утримує державу Ізраїль, то хто ж заплатить за 60 мільйонів росіян, винищених євреями в Росії? Хто забезпечить старість одиноких і немічних людей похилого віку? Хто заплатить за мільйони покалічених доль безпритульних дітей? Хто заплатить за рабську працю в концтаборах? Адже факти говорять самі за себе. А факти, як говорив Сталін – річ уперта.

А тепер давайте звернемося до прикладів з нашого сьогоднішнього життя про те, як масони, а найчастіше, саме жидо-масони правлять Західним світом.

На одній з попередніх лекцій ми вже говорили про сьогоднішного "Царя Юдейського" – президента Всесвітнього Єврейського конгресу Едгара Бронфмана. Одночасно він є і королем віскі. Він – мультимільйонер. Але як же він став королем віскі?

Після першої світової війни в Америці був введений сухий закон, тобто заборона на виробництво спиртних напоїв. В результаті цього всі лікеро-горілчані заводи закрилися, акції їх впали в ціні майже до нуля. Так тривало близько 10-и років. Потім президент Рузвельт скасував цей закон. І ось тут було дуже важливо знати, коли саме відбудеться скасування сухого закону, тому що акції цих заводів з нуля тут же злетіли вгору і той, хто встиг скупити ці акції по нульовій вартості, той відразу ж став мультимільйонером. Євреї через масонські канали дізналися у Рузвельта цю дату і скупили всі спиртові заводи. Одним з таких євреїв був батько цього самого Едгара Бронфмана. Ось такими фокусами і можна стати за одну ніч мільйонером. Ну а як з'явились великі гроші, настає час для гри у велику політику. Таким був шлях Едгара Бронфмана до трону Царя іудейського.

Цікаво ось що, років 10 тому у всій американській пресі була сенсація – хтось викрав сина цього Едгара Бронфмана і зажадав за нього 2 мільйони доларів викупу. Папєлє підготував мільйони і вже готовий був їх заплатити, але тут раптом поліція знайшла викрадача разом із сином Бронфмана. У пресі тоді прямо писали, що це були два педераста, які змовилися і влаштували це "викрадення", щоб виманити у скупуватого татуся велику суму грошей. Синку просто стало не вистачати тих грошей, які йому виділяв папаша. Причому другом-викрадачем і педерастичним коханцем сина Бронфмана виявився якийсь там пожежник. Сенсація як спалахнула, так і згасла в момент. Однак завдяки цьому інциденту всьому світу стало відомо, що синок Царя іудейського – педераст.

І в цьому проглядається своєрідне продовження тисячолітньої традиції – цар юдейський Давид теж почав свою кар'єру з педерастії. Якщо пам'ятаєте, пастушок Давид через педерастію з царевичем Іонафаном пробрався до палацу іудейського царя Саула. А вже потім і сам став царем юдейським. Так що справа з сином Едгара Бронфмана підтверджує ще раз, що у євреїв все йде за іудейським святим писанням, за старозавітною Біблією. А для досвідченого фахівця відразу ж стане ясно, що якщо син – педераст, то і тато повинен бути десь поруч, як у тата-Ноя і синочка-Хама. Як то кажуть, яблуко від яблуні недалеко падає.

Цей матеріал радянські спецслужби мали б взяти собі на замітку. Справа в тому, що подібні діячі дуже податливі на шантаж. На цьому, власне, і робиться велика політика.

І вже якщо Цар юдейський зі своїм синочком – педерасти, то будьте впевнені, вони будуть одночасно і великими масонами. У цьому можете не сумніватися. Це як двічі два – чотири.

Протягом багатьох років одним з найвпливовіших євреїв Америки був також Генрі Кіссінджер. Він довгий час був радником президента Ніксона з питань національної безпеки. Потім він став держсекретарем, тобто міністром закордонних справ США, причому він навіть не був уродженцем Америки, він народився в Німеччині і говорив з жахливим єврейським акцентом. У мене на Генрі Кіссінджера зібраний цілий ряд карток.

Ось що пише про нього його колишній учитель 66-річний Альдер Шимон, що проживає сьогодні в Тель-Авіві: "Хайнц особливо не виділявся своїми досягненнями у навчанні. Він не належав до числа блискучих учнів. І я б не сказав, що він був особливо розумний". Це з ізраїльської газети "Наша країна", 12 вересня 1973 р.

На одну з ключових політичних посад в Америці кращого, виходить, не знайшли. Яким же чином це сталося? Так через масонство і, звичайно ж, яскраво виражений Комплекс влади. Колишня дружина Генрі Кіссінджера каже, що він був болісно честолюбивий і пихатий. Це було настільки очевидно, що і стало однією з причин їхнього розлучення.

Ось ще одна цікава інформація. Виявляється Генрі Кіссінджер – син рабина. Це з газети "Вашингтон-обсервер" від 15.04.1971 р. А ми вже з вами знаємо, що син рабина, як правило, не може бути нормальною людиною. Тут треба згадати формулу Папи Римського, який ще в XI столітті ввів целібат, тобто обітницю безшлюбності, для всіх католицьких священиків.

Ще одна цікава дрібниця – Кіссінджер постійно кусає нігті, а це характерно для психопатів і невротиків.

Далі, Кіссінджер був викритий, як радянський агент під кодовим ім'ям Бор, приписаний до радянської шпигунської організації, під кодовою назвою ODRA. Джерело цієї інформації також дало матеріали, які призвели до арешту численних агентів КДБ, які були встроєні у вищі ешелони влади урядів Англії, Швеції, Франції, Німеччини та Ізраїлю. Джерело цієї інформації офіційно отримало особливу подяку від імені американського народу спеціальним рішенням конгресу. Однак його інформація про Кіссінджера була похована. Деталі про діяльність Кіссінджера як радянського агента на прізвисько Бор можна знайти в монографії Франка Копелла "Генрі Кіссінджер – радянський агент" (Frank A. Capell. Henry Kissinger: Soviet Agent) у журналі "Глашатай свободи" (The Herald of Freedom).

Це журнал американських правих і писали там, як правило, великі працівники ФБР, які вийшли у відставку і могли вже розповісти цікаві речі американському народу. У той час на Захід втік полковник польської розвідки Голєнєвський. Він приніс з собою дуже важливі матеріали для американської розвідки. Але видавав він їх не відразу. Переконавшись, що він не бреше, його відправили до Вашингтона, де за нього взялися ФБР і ЦРУ.

Він видав спочатку імена найбільших радянських агентів в уряді і розвідці Англії. Перевірили, все правильно. Їх заарештували. Потім він видав другий список – по шведському уряду і шведської розвідці. Перевірили, все правильно. Заарештували. Далі він зробив те ж саме і з Західною Німеччиною. Знову видав цілу купу великих радянських агентів в уряді і розвідці Західної Німеччини. І знову – хвиля арештів.

А потім цей полковник Голєнєвський каже, що має дуже важливу інформацію, але її він видасть тільки віч-на-віч президенту США. Йому сказали, що президент, нібито, відмовився його прийняти і запропонували зустріч з начальником розвідки ЦРУ. Голєнєвський погодився і на цій зустрічі заявив, що агентом КДБ також є... Генрі Кіссінджер!!! Що з усього цього вийшло?.. Його оголосили божевільним і моментально викинули з Вашингтона. Правда, заплатили 50.000 доларів.

Справа в тому, що Генрі Кіссінджер був дуже великим масоном. Таких називають непотоплюваними. Це – людина недоторкана. Справа в тому, що в Америці купа всяких розвідок і всі їх дані стікалися до Кіссінджера, як до радника президента з питань національної безпеки (Ред: як зовсім нещодавно в Росії такі ж функції виконував інший представник "божого народу" – Березовський, а до нього – нинішній прем'єр Кіршблат-Примаков).

Виходило, що Генрі Кіссінджер, як радянський агент, раніше президента Америки мав доступ до важливої ​​інформації і передавав цю інформацію в Радянський Союз. Назрівав великий скандал... У таких випадках справи подібного роду просто заминають. Ось і цього разу – звинуватили полковника Голєнєвського і викинули його з Вашингтона. Все ніби поховали, але інформація ця, через американських патріотів, потрапила в праву пресу.

Давайте зупинимося докладніше на самому Голєнєвському. Коли його викинули з Вашингтона, він з'явився тут, в Нью-Йорку і тут же оголосив себе... російським царевичем Олексієм. Зчинився переполох вже в середовищі російської еміграції. Незабаром він уже вінчався в церкві, як царевич Олексій. Протоієрей Граббе обвінчав його, як спадкоємця російського престолу – царевича Олексія, на німкені, з якою він і втік з Польщі. Прості російські люди дуже обурювалися тоді і говорили, що Граббе просто богохульствує, вінчаючи явного самозванця, що це – знущання над пам'яттю розстріляного в Єкатеринбурзі сімейства Романових.

Після вінчання полковник Голєнєвський переїхав в Чикаго і почав видавати там монархічний журнал "Білий орел" – вже як офіційний спадкоємець російського престолу. Я тоді, щоб поваляти дурня, навіть написав до редакції "Білого орла" лист: "Ваша Імператорська Величносте, будьте люб'язні, надішліть мені кілька номерів Вашого журналу", але ні відповіді, ні журналів я так і не отримав.

Ось вам поєднання: розвідник високого рангу і тут же явна психічна ненормальність – манія величі. Ні багато ні мало – спадкоємець російського престолу, царевич! А тепер, щоб краще проілюструвати тісний зв'язок всіх розвідок світу з псих-захворюваннями, педерастією і масонством, я зачитаю вам ряд карток з мого архіву на полковника-царевича Голєнєвського.

Ось копія статті під назвою "Самозванець Романов – полковник польської розвідки Голєнєвський" з газети "Нове російське слово". У ній повідомляється що 11 серпня 1992 року в масонської "Персоналіті Ладж" в Чикаго буде відсвятковано 70-річчя Голєнєвського, який називає себе цесаревичем Олексієм Миколайовичем ". З цього повідомлення ми бачимо, що Голєнєвський був масоном і далеко не рядовим масоном.

"Він злегка накульгує". Це нам повідомляє Л. Баркалов в журналі "Вільне слово карпатської Русі", січень-лютий 1976 р. с. 10. Далі повідомляється що: "Голєнєвський, який видавав себе за цесаревича Олексія, вінчався в російській церкві в Нью-Йорку протоієреєм Граббе, про якого говорять, що він теж масон". Так що – куди не плюнь, всюди одна і та ж зграя. Зверніть увагу на те, що вінчався Голєнєвський в 60 років. Причому першим шлюбом. До цього у нього ні дружин, ні дітей не було...

При вінчанні цього самозванця були присутні Великі княжни Ольга і Тетяна. Теж з дому Романових. Синод так ніколи і не анулював цього шлюбу, здійсненого на підставі фальшивих документів.

У зв'язку зі справою Голєнєвського згадується ім'я Джеремі Торпа (Jeremy Thorpe), який є лідером ліберальної партії і членом Палати громад в Англії. Тобто Торп – це велика політична фігура, і він теж підтримував Голєнєвського. Навесні 1973 року Торп вступив у другий шлюб з розлученою дружиною графа Харвуда, піаністкою Меріон Штейн (Marion Stein), яка вийшла із заможної єврейської родини. Ось вам чергова єврейська дружина у великого політичного діяча. Трохи пізніше в англійській пресі з'явилися повідомлення про те, що чоловік-повія Норман Скотт заявив, що він був в гомосексуальних стосунках з Торпом... Ось вам будь ласка – дружина єврейка, а сам діяч – педераст і глава ліберальної партії Англії. Член Палати громад Великобританії. Все це нам повідомила серйозна американська газета "Нью-Йорк таймс", 18 березня 1976 р.

І ось останній штрих до його портрета – врешті-решт Торп був заарештований за спробу вбивства на грунті гомосексуального кохання. Дивись мій архів, папку №2.

Зверніть увагу, гомосекс часто призводить до криміналу. Навіть на такому рівні.

4 березня 1982 року по американському телебаченню, 11 канал, в 10:30 вечора передали повідомлення про те, що державний секретар Кіссінджер цікавиться хлопчиками і у нього нібито такий "сексуальний нахил". Це термін, яким користується американське телебачення, коли говорить про педерастів. У цьому Кіссінджера звинувачувала якась особа, яку дружина Кіссінджера при цьому схопила за горло і хотіла задушити. Особа ця тут же подала в суд на дружину Генрі Кіссінджера, бо вона, як виявилося, була членом якоїсь групи боротьби за права людини.

Слідом за цим в "Новому російською слові" повідомлялося, що суд видав ордер на арешт дружини Кіссінджера за скаргою цієї особи, яка звинуватила Ненсі Кіссінджер в спробі замаху на її життя. Пізніше називають ім'я цієї особи – Еллєн Каплан. Виявляється, вона на вулиці задала провокаційне запитання Кіссінджеру: "Містер Кіссінджер, це правда, що ви спите з хлопчиками в готелі «Карлайл»"?. Ось тоді-то дружина Кіссінджера Ненсі і кинулася на неї і вчепилася їй у горло. Ненсі – це вже друга дружина Генрі Кіссінджера. До цього вона працювала близьким співробітником віце-президента і мільйонера Рокфеллера. Ще одна характерна деталь – Ненсі на голову вище Кіссінджера. Сам Кіссінджер – маленький, товстенький, карикатурний єврей і в той же самий час він – один з найвпливовіших євреїв в Америці за останні 30 років.

У книзі Джона Баррона "КДБ", виданої в Тель-Авіві в 1978 році, с. 230, говориться, що Віктор Луї, відомий агент КДБ, був прийнятий Генрі Кіссінджером в Білому будинку 13 листопада 1971 року. Зверніть увагу, радник президента з питань національної безпеки США офіційно приймає відомого агента КДБ в Білому домі. 13 числа. Все це – масонська символіка. Це все для того, щоб люди знали, що робиться це з благословення масонів, по їх каналах.

Після цієї зустрічі з Кіссінджером Віктор Луї летить до Ізраїлю і зустрічається там з прем'єр-міністром Голдою Мейер. Причому цей Віктор Луї, колишній радянський єврей, що живе сьогодні на Заході, свого часу відсидів термін в сталінських таборах. Так що особистість досить цікава і в той же час – туманна. КДБ його використовує для спеціальних доручень по єврейських і масонських каналах.

Інформація про те, що Генрі Кіссінджер був радянським агентом з'являлася в декількох джерелах. Як у американських правих в журналі "Америкен опіньон", за квітень 1975 року, с. 35, так і в книзі "КДБ. Радянська дезінформація", Л. Битман, Нью-Йорк, 1985 г., с. 54-55.

Ось ще цікаві деталі справи Кіссінджера. Працівник радянського Міністерства закордонних справ Анатолій Філатов був спійманий ЦРУ в Алжирі в сексуальну пастку. Зверніть увагу наскільки часто шпигунство пов'язане із сексуальними збоченнями. Американська, та й будь-яка інша, розвідка пильно стежить і з'ясовує, які у кого сексуальні збочення. Потім підсилається відповідні жінка або чоловік і все це фотографується...

Ось так і Анатолія Філатова завербували в ЦРУ на початку 1970-х років. Він вважався важливим агентом ЦРУ в Москві і передав ЦРУ безліч важливих документів, в тому числі – копію доповіді посла в США Добриніна, в якому Добринін проговорився про Кіссінджера. Щоб помститися за засвічення Кіссінджера, Давид Аарон, заступник помічника президента Картера з питань національної безпеки, доніс на Філатова в Москву. Доніс через румунського дипломата у Вашингтоні. Філатова тут же заарештували і розстріляли. Про це писали тоді всі газети. А справу Кіссінджера знову зам'яли.

Таким чином один єврей, рятуючи іншого єврея, жертвує інтересами цілої держави. Якесь зміїне кубло. Тому вірно кажуть, що великі масони – практично не тонуть. Лишень будь з ким з них трапиться біда, як масони в усьому світі тут же піднімають виття, прем'єр-міністри і президенти вживають екстрених заходів з порятунку свого побратима. І врятують, чого б це їм не коштувало...

* – Це як знаменита справа Дрейфуса. Тоді вони навіть притравили президента Франції, щоб врятувати Дрейфуса від страти.

– Так-так. І тут, Філатова розстріляли, а справу Кіссінджера зам'яли. А Давиду Аарону нічого не було, хоча він здав такого важливого свого агента в Москві. Давид Аарон був практично зрадником батьківщини, зрадником на найвищому державному рівні. Але все це залишилося зовсім безкарно.

Ось ще один великий свідок у справі Генрі Кіссінджера – кандидат в президенти США Ліндон Ларуш. У своїх публікаціях він прямо писав, що Генрі Кіссінджер – педераст. Ця інформація була повторена в єврейській газеті "Нове російське слово", 23.08.1986 р. Чим же справа закінчилася в цей раз? Ліндона Ларуша з'їли. Так само як з'їли свого часу президента Ніксона і його віце-президента Агню. Ларуш був багатим американцем з американських правих. Тут же завели на нього одну справу, іншу... і врешті-решт посадили, нібито за ухилення від сплати податків.

* – Як і в Союзі – була б людина, а справа знайдеться.

– Так-так. Чи зупинить поліцейський-масон вашу машину і при обшуку машини випадково "виявить" у вас кілька пакетиків героїну, про який ви ні слухом, ні духом не відали. Масон-поліцейський сам вам їх і підкинув. А оскільки в Америці ведуть серйозну боротьбу з наркотиками, то будьте впевнені – великий термін вам буде забезпечений.

А тепер підіб'ємо підсумки того, що ми сьогодні дізналися про Генрі Кіссінджера. По-перше, він був найбільший єврей в американській політиці за останні 30 років. По-друге, він був педераст. По-третє, він був масон. По-четверте, він був єврей. І по-п'яте, він був сином рабина. Таким чином, на прикладі Генрі Кіссінджера ми ясно бачимо, що з себе представляє масонство і чому завжди говорять, що масонство – це неодмінно жидо-масонство.

Повернемося до полковника-царевича Голєнєвського. Його підтримувала княгиня Марія Кропоткіна. А тепер скажіть мені, хто такий був князь Кропоткін? Родоначальник анархізму. Ви бачите, хто тут кого підтримує? Слід зазначити, що князь Кропоткін був масоном. І всі його нащадки тут, на Заході – теж масони. І вони, як за сигналом, всі кидаються на підтримку свого. Старе масонське гасло – один за всіх і всі за одного! А ви думали, що це була просто красива фраза з "Трьох мушкетерів"? Або ж, що це – гасло юних піонерів?

* – У радянській символіці було дуже багато масоно-іудейських елементів. Починаючи з п'ятикутної зірки і закінчуючи іудейськими камилавками, які носили всі піонери. А знамениті червоні косинки, які носили комсомолки? І до цього дня такі косинки носять все правовірні жінки іудейського віросповідання.

– Так. Недарма масони називають свого Бога Великим Архітектором Всесвіту. Це тому, що дегенерація починається з верхів. Якщо переглянути всю історію людства, то дійсно виходить що їх Бог, з одного боку – руйнівник усього нормального, а з іншого боку – архітектор і творець всього мерзенного і злого. Хто проектував російську революцію? Хто будував Радянську владу, цю "Імперію Зла"? Все це спроектували і побудували зграї масонів-дегенератів.

* – Григорій Петрович, вони прийшли до влади тільки після повалення механізму святої інквізиції. А коли була інквізиція, всі ці архітектори сиділи в підпіллі.

– У тому-то й справа, що середньовічна інквізиція, яку зараз всіляко обпльовують, була досить раціональна організація. Тому в своїх книгах я і пишу про 13-й відділ КДБ, називаючи його новою радянською найсвятішою інквізицією.

* – Схоже, що вся історія зі святою інквізицією абсолютно перебріхана, як міфічний єврейський Голокост з 6 мільйонами жертв. Аж надто все це схоже. Зроблено одним почерком. Це сатанинське плем'я вміє з мухи робити слона і навпаки, якщо їм потрібно, з слона зробити муху. Схоже, що точно так само ними була оббріхана і інквізиція.

– Так, без сумніву.

Ну ось ще кумедний анекдот. Голєнєвський, тобто самозванець-царевич Олексій, був повінчаний протоієреєм Граббе 30 вересня 1964 року і в той же день у нього... народилася дочка. Тетяна Олексіївна Романова, спадкоємиця російського престолу. Шлюб цей – фіктивний, а дитина, можу вам заздалегідь передбачити, буде дефективною. Коли вона досягне статевої зрілості, то ви побачите, що від такого фіктивного шлюбу можуть народитися тільки дефективні діти. І вийде вона заміж за півкровку або за чистого єврея. І зроблять вони на світ чергового спадкоємця престолу, такого ж капловухого і типового іудея, як принц Чарльз.

Всі ці матеріали були зібрані мною з різних джерел. Але коли ми розклали їх на цьому ось столі, то вийшла об'ємна картина, в якій тісно переплелися політика, масонство, єврейство і гомосексуалізм. І, як ми бачимо, всі ці зв'язки аж ніяк не випадкові. Вони – закономірні.

* – Григорій Петрович, зараз відбувається об'єднання Східної і Західної Німеччини. У Вас досить багатий досвід спостережень за тим, як освоювалася масонами Західна Німеччина. Чи не могли б Ви нам розповісти, як вони захопили пресу в Західній Німеччині? Це дасть можливість нам зрозуміти масонську кухню під назвою "вільна преса". Що гріха таїти, адже саме преса маніпулює громадською думкою.

– Все це відбувалося на моїх очах, тому що я жив в Східній і Західній Німеччині 10 років, з 1945 по 1955 рік. Відразу ж після капітуляції Німеччини для західних союзників було особливо важливо захопити в свої руки пресу. Все це було досягнуто дуже просто. Окупаційна влада мали так званих контрольних офіцерів. Вони видавали ліцензії на відкриття газет, журналів і видавництв. Оскільки німці тоді були звинувачені в нацизмі, то вся західнонімецька преса опинилася в руках євреїв. Те, в чому Гітлер звинувачував євреїв до його приходу до влади, повторилося відразу ж після капітуляції Німеччини. Євреї моментально захопили всю пресу у свої руки.

Яким чином? Американський президент Рузвельт був масоном, його віце-президент Трумен теж був масоном. Він призначив свого масонського побратима генерала Клея військовим губернатором Німеччини. А генерал Клей був банкіром, одруженим на єврейці. Його дружина була з тієї ж зграї єврейських банкірів, які фінансували російську революцію. Цей генерал Клей призначив контрольних офіцерів, знову-таки з масонського середовища. Ці ж офіцери видавали ліцензії на видання газет і журналів виключно євреям.

Німецькі євреї, які пересиділи війну в Америці, повернулися в Німеччину і, отримавши цю ліцензію, стали видавцями. І на перших порах їм навіть папір виділяли безкоштовно від окупаційної влади. Я тоді жив у Мюнхені. Найбільшою газетою Мюнхена і всієї Баварії тоді була "Зюд дойче цайтунг". Я цю газету читав роками, а її власником і видавцем був єврей Фрідман.

Пізніше, коли я вже був в Америці, кілька років потому, я отримав від одного з моїх читачів вирізку, де докладно описувалося як німецька поліція заарештувала всю редакцію "Зюд дойче цайтунг". Їх усіх заарештували за... педерастія. Дало по 7 років кожному.

* – Тобто це були ті люди, яких американці уповноважили ідейно перевиховувати німців.

– Так, саме так. Як це все виходить? Єврей-видавець, власник газети, оточив себе німецькими педерастами. Він навмисно створював гомосексуальну фортецю. Вони працюють завжди за одними і тими ж принципами. Якщо начальник або господар педераст або єврей, то він обов'язково створить навколо себе два кільця оборони: перше кільце – євреї, а друге кільце – місцеві дегенерати-педерасти, в даному випадку – німці. Ми говоримо: дегенерати-педерасти. Неспеціаліст нас не зрозуміє. Неспеціаліст не знає, що сюди входять півпедерасти, старі педерасти, колишні педерасти, пригнічені педерасти, латентні педерасти і т.д. Це така каша, що для нормальної людини все це буде абсолютно незрозуміло.

Наступним великим містом в американській зоні окупації, де я жив, був Штутгарт, головне місто провінції Швабія. Вся преса Швабії: "Штутгартер цайтунг", журнал "Пінгвін", газета німецьких мільйонерів "Дойче цайтунг" – все це належало єврею на прізвище Шваб. Тут просто анекдот. Провінція Швабія. Люди, що живуть тут, називають себе швабами. А господар всієї преси – єврей на прізвище Шваб. Це по аналогії з нашим старим приятелем Кіссінджером, предками якого були євреї з міста Кіссінген в Німеччині. Найближчим радником Рузвельта був єврей на прізвище Франкфуртер, його предками були євреї з Франкфурта. Берлінер – те ж саме. Главою компартії Італії був Берлінгуер, це понівечене прізвище Берлінер, тобто єврей з Берліна.

Подібно американцям, в англійській зоні окупації був контрольний офіцер, який видавав такі ж ліцензії. І це був англійський єврей, який видав ліцензію чвертьеврею Шпрінгєру. А далі – відомий вже шлях. Аксель Шпрінгєр став королем преси в англійській зоні окупації. Пізніше він став найбільшим видавцем вже у всій Німеччині. Він став королем всієї преси Західної Німеччини. До речі, Аксель Шпрінгєр свого часу допомагав видавати журнал "Континент". І наш дисидент Володя Максимов, який видавав в Парижі свій "Континент", прямо фінансувався Акселєм Шпрінгером. Всі вони там – з "прожиддю".

* – Значить правий був Володимир Ілліч Лєнін коли говорив, що непартійної преси не буває. Що вільна преса – це міф.

– Так, без сумніву. Але я повинен знову підкреслити, що всі подібного роду контракти з дияволом закінчуються погано. Ось Аксель Шпрінгєр з нічого став мультимільйонером, а його син – покінчив самогубством. У 30 років він сидів у парку, витягнув револьвер і пустив собі кулю в лоб.

* – Господь Бог довго чекає, але боляче б'є...

– Так. Це, до речі, знав і цар Соломон, який був сином царя-педераста Давида, і мати якого була не єврейка, а хеттеянка. З такою важкою спадковістю він добре розумів ці речі. Ось його слова: "Тому що у великій мудрості багато печалі, а хто примножує пізнання, примножує скорботу". (Цар Соломон, Еккл. 1:18.) Дійсно – це мудрі слова. Але щоб зрозуміти, про що він тут говорить, потрібно знати все те, що ми з вами вивчаємо вже протягом трьох циклів лекцій. Але знати ці речі просто необхідно, інакше закінчиться все це дуже погано.

Скрізь і завжди масонство пов'язано з єврейством. Ось тут ми говорили, що вся західнонімецька преса була захоплена євреями. Почалося це з американського президента Трумена. Дочка Трумена, Маргарет, вийшла заміж за єврея – та ж сама історія. Папа – великий масон. Причому він був ще й косим. Його повне ім'я Гарі Соломон Трумен. Ось дочка і виходить заміж за єврея. Та не за простого єврея, а за головного редактора газети "Нью-Йорк таймс". Причому вона була досить потворна, та й не молода. Їй тоді вже було далеко за 30, а вийшла вона заміж за молоденького і гарненького єврейчика.

* – Тобто шлюб на єврейці – це своєрідний індикатор. До того ж, якщо єврейська преса раптом почне розхвалювати якогось російянина, то будьте впевнені, що він або з "прожиддю", або одружений на єврейці, або це якийсь гомосексуаліст-збоченець.

– Так. Але зазвичай, нормальна людина на єврейці не одружиться. Це, як правило, буде – союзом сатани і антихриста. В середні віки про це говорили красиво: контракт з дияволом завжди підписується кров'ю. Тут малися на увазі саме змішані шлюби. Комплекс влади, комплекс вождя. (Ред: Це все ми з вами спостерігаємо і у дочки президента Трумена, і у дочки президента Єльцина).

Сьогодні ми з вами говорили про масонство і про жидо-масонство. На цілому ряді прикладів ми переконалися, що диявол обіцяє владу, гроші і славу, але розплачується розбитими черепками. В кінці всього цього, людину чекає смуток. Цей пакт з дияволом накладає брудну пляму не тільки на предків даної людини, але і незмивний відбиток на всіх його нащадків. І милості тут очікувати не можна. За тимчасовий успіх доведеться платити не тільки вам самому, але і всім вашим нащадкам. Це було, є і буде. Найголовніше тут, щоб здорові і нормальні люди своєчасно знали про всі ці речі і не ходили по життю наосліп...


Наступна глaвa
Перейти до ЗМІСТУ