Григорій Клімов «Божий Народ»

Глава 4. АНАЛІЗ АНТИСЕМІТИЗМУ

Сьогодні ми продовжуємо нашу серію лекцій на тему "Божий народ". У цих лекціях ми аналізуємо багатовікову проблему, яка називається "єврейським питанням". Наша цільова установка в цьому циклі лекцій – допомогти євреям боротися з антисемітизмом. Для цього нам, в першу чергу, необхідно буде розібратися в коренях і джерелах цього явища. Отже, що таке семітизм і що таке антисемітизм? Я займаюся цією проблемою з 1949 року, написав серію книг на цю тему. В процесі цієї багаторічної науково-дослідної роботи мені вдалося створити унікальні архіви і, крім архівів – особливу картотеку, куди я записував найістотніші факти, сортуючи їх за темами дослідження. У цій картотеці у мене є і група карток під загальною назвою "Антисемітизм", в дужках – "Антижидизм". Другу назву, "Антижидизм", я зробив для того, щоб не узагальнювати всіх євреїв в одну купу, а розділяти їх на "хороших" і "не зовсім хороших".

Інформацію для цих карток я збирав з численних джерел. Одним з головних – була єврейська газета російською мовою "Новоє русскоє слово", яка видається в Нью-Йорку. Так що я, в основному, буду приводити вам інформацію не з антисемітської, а з семітської і, можна навіть сказати, з сіоністської преси. Необхідно тільки вміти читати між рядків і терпляче збирати висловлювання з нашої теми, які розсипані там, як перлини в купі гною. Будучи поховані в загальній купі, вони мали малу цінність, але вибрані звідти, відкалібровані і нанизані на нитку певної ідеї, вони отримують безцінне значення.

Ось я вам зараз і приведу приклади таких перлин.

В "Новому російською слові" від 15.08.82 року семіт Ю. Рейтман скаржиться, що єврей Генріх Гейне був антисемітом і дружив з іншим антисемітом Карлом Марксом, теж євреєм... Ця маленька інформація, взята з єврейської газети, надзвичайно цікава. Виявляється, знаменитий поет Німеччини Генріх Гейне був антисемітом, і одночасно виявляється, що Гейне був євреєм.

Що в цьому прикладі особливо цікаво – Гейне весь свій талант направляв на різну гидоту. Наприклад, він написав поему про Німеччину, яка була його батьківщиною. У цій поемі "Зимова казка" він порівнював Німеччину з... нічним горщиком. Тобто опльовував свою батьківщину так, що далі вже нікуди. Дуже жовчно, дуже зло і дуже несправедливо. Це, до речі, типова риса єврейського таланту. Гейне безсумнівно був талановитий, але свій талант він використовував на лайку і опльовування тієї країни, в якій він народився і жив.

Кінець його, проте, був дуже сумним. В середньому віці його розбив прогресуючий параліч, те що називається сухоткою спинного мозку, і останні 10 років свого життя він повільно помирав у "матрацній могилі". Він був так розбитий паралічем, що навіть не міг встати з ліжка. Зауважимо собі, що хвороба ця була дегенеративна, а з статистики ми вже знаємо, що у євреїв психічних і дегенеративних хвороб в Німеччині було у 8 разів більше, ніж у неєвреїв. Ось вам сумний приклад з цієї статистики – Генріх Гейне. Поет, професійний бунтар, революціонер, нігіліст. Так от, цей семіт-антисеміт, виявляється, дружив з Карлом Марксом – теж семітом-антисемітом. Ця дружба, знову-таки, дуже характерна. Будучи в душі нігілістом і перманентним революціонером, до кого ж він тягнувся? Генріх Гейне тягнувся до досить-таки паскудного Карла Маркса, який створив нам теорію комунізму і сам був, повторюю, семітом-антисемітом.

* – Григорій Петрович, нещодавно в "НРС" було повідомлення, що глава Ку-клукс-клану у Флориді, виявляється, теж був прихований єврей і коли це стало відомо, то ку-клукс-кланівці зажадали вигнати його зі своєї організації. Наостанок він їм заявив, що всі вони – погані антисеміти, і що він створить свій, новий Ку-клукс-клан, який буде лаяти євреїв більше, ніж вони. Сам же народився в пристойній єврейській родині...

– Так. Це, можна сказати, звичайне явище. Найрозумнішим і найзапеклішим антисемітом є, як правило, людина сіонської крові.

* – Тут напрошується аналогія з бандою. Найкращим критиком кримінального світу буде колишній злочинець – він добре знає звички злочинців, він бачить те, чого звичайні люди, і навіть досвідчені слідчі, не бачать. Тому-то євреї так ненавидять вихрестів. Щирий вихрест – це єврей, у якого прокинулася совість. Він буде викривати своїх побратимів більш запекло і аргументовано, ніж будь-хто інший.

– Так. У своїй книзі "Протоколи радянських мудреців" я описував і цитував самого розумного і найпоряднішого антисеміта в Америці – Бенджаміна Фрідмана, який видавав протягом багатьох років газету "Здоровий глузд" ("Common Sense"). Він сам був 100% єврей-вихрест і усі свої великі статки витратив на антисемітські видання. На схилі віку він зі спокійною душею пішов помирати до кармелітського монастирю в Канаді.

* – А давайте згадаємо Боббі Фішера, чемпіона світу з шахів. Він – напівєврей по матері, але за ізраїльськими законами вважається повним євреєм. Вони намагалися його вставити в усі єврейські енциклопедії – як гордість нації, а він пише їм листи, в яких відмовляється від свого єврейства і заявляє, що він взагалі – антисеміт.

– Так, і сміх, і гріх. Адже, дійсно, він був великий талант. Він залишився чемпіоном світу, якого ніхто так і не переміг – гримів на весь світ разом з Борисом Спаським. Зворушливо і трагічно. Справа в тому, що Боббі Фішер, схоже, захворів на психічну хворобу. Не будемо зараз заглиблюватися у всю цю історію, але потрібно відзначити, що він дійсно мав великий талант. Його ж мати була єврейка-психопатка, яка прославилася тим, що одного разу прикувала себе ланцюгом до огорожі Білого дому, протестуючи там проти чогось...

Ось ще аналогічний випадок. Це було в 62-му році, гучна справа. Судили організацію Ку-клукс-клан штату Нью-Йорк за шалений антисемітизм. В ході судового розгляду з'ясувалося, що керівник і цього відділення Ку-клукс-клану також був євреєм. Він пізніше застрелився. Як бачимо – теж трагічний кінець.

Так що, як бачите, з невеликої інформації, всього три рядки в газеті "Нове російське слово", ми розгорнули вам широке полотно проблеми, докопалися до загальних закономірностей.

Продовжимо аналіз моєї картотеки. Виявляється, антисемітами були філософи Шопенгауер і Фіхте. Ця інформація взята з книги Шмакова "Свобода і євреї" (с. 219-222). Шопенгауер і Фіхте були найбільшими після Канта німецькими філософами.

В середовищі німецької інтелігенції шабесгоїв було небагато. Одним з таких виродків був поет Лессінг, який написав поему "Натан Мудрець", де він повністю був на стороні євреїв. Він їх прямо таки розхвалював. Маленька особиста ілюстрація. Зима 1942 року. Війна, голод і холод. Я – в аспірантурі Горьковського індустріального інституту імені Жданова. Одночасно, щоб не втрачати часу, я вдосконалював свої знання німецької мови і, у якості екстерна, відвідував заняття мовної практики в Горьківському педагогічному інституті іноземних мов. Викладачем практики німецької мови у нас була бабця на прізвище Соколова. Гарне російське прізвище. Але вона була чистокровна єврейка. Їй вже було під 80. Маленька така засушена бабця. Дуже мила. І що ж вона нам викладала всю цю зиму? "Natan der Wеise" Лессінга, тобто все того ж "Натана Мудреця". За тим же принципом: "зозуля Півня хвалить так? За те, що хвалить він Зозулю".

Те, що найзатятіші антисеміти виходять з самих євреїв, знали вже давно. В середні віки на богословські диспути проти рабинів випускали хрещених євреїв-капуцинів. Найкращими анісемітами і в середні віки, знову таки, були хрещені євреї. Це робилося за принципом Semilia semilibus curantur, тобто подібне пізнається подібним. До речі, про ці диспути писав і хрещений єврей Генріх Гейне у своєму творі "Диспути".

Ось ще одна цікава інформація з "Нового російського слова" від 15.05.1986 року. Вірші Володимира Висоцького:

Де гарантія, що жид
В Мавзолеї не лежить?
Кажуть, що і Аджубей
Раніше був ще той єврей.

З росіян майже ніхто не знає, що Лєнін був напівєвреєм. Але самі євреї це прекрасно знають. Лєнін по матері для нас – напівєврей, але за єврейськими ізраїльськими законами він – повний єврей. Аджубей свого часу був головним редактором газети "Правда" і був одружений на дочці царя Микити Хрущова. Для росіян Аджубей представляється якимось кавказцем, але насправді він був чистокровним євреєм. У нього батько і мати були євреями. Батька під час Великої Чистки розстріляли. А мати, пізніше, вийшла заміж за Аджубея, і кавказець Аджубей усиновив єврейського хлопчика. Ось вам і вийшов єврей на прізвище Аджубей. А дочка царя Микити від першої його дружини, єврейки Надії Горської, була по крові напівєврейка, але за ізраїльськими законами – повна єврейка. Куди ж її потягнуло? Її потягнуло до єврея Аджубея, до своїх. Поклик крові!

Ось скільки цікавої інформації ми з вами почерпнули з одного тільки чотиривірша Володимира Висоцького, опублікованого в єврейській газеті "Новоє русскоє слово" від 15.05.1986 року.

Ще одна кумедна інформація з моєї картотеки – "…Ліга" Бнай-Бріт" (центр єврейського масонства) домоглася заборони постановки п'єси Шекспіра. Негативний персонаж цієї п'єси – єврей Шейлок, бачте, кидає тінь на всіх євреїв. Скоро, мабуть, дійде до Пушкіна, який свого часу писав: "до мене постукав мерзенний єврей", а там дивись і за Лєрмонтовим: "На всіх говірками каже – вірніш за все, що жид..." не кажучи вже про Гоголя з його «Тарасом Бульбою»..."

Як ви думаєте, все це мною взято з якої-небудь антисемітської газети? Ні, це, виявляється, пише єврей Теслер в єврейській газеті "Новоє русскоє слово" від 27 серпня 1983 года, с. 11. Цьому єврею, мабуть, стало просто смішно, що єврейська організація, нехай навіть дуже велика ("Бнай-Бріт" називають в США єврейським Гестапо), домагається в Америці заборони великого Шекспіра. Ми з вами знову бачимо, як єврей (нормальний) попереджає своїх божевільних братів, що вони вже втратили всяку міру.

Наступна інформація: "В середні віки в Європі під впливом католицької церкви склався образ єврея, як диявольського поріддя". Це з книги "Історія єврейського народу" під редакцією професора Ейтінгера, Тель-Авів, 1972 р.; с. 359. Говорячи про християнство, варто задуматися над питанням: чому євреї постійно воюють з християнством?

В Біблії є книга пророка Ісаї. Пророк Ісая сам був євреєм, але розвів там такий антисемітизм, який ви сьогодні рідко де і знайдете. Прочитайте самі – книга пророка Ісаї 1:4, 6, 10, 23, тобто глава I, вірші 4, 6, 10, 23.

Я свого часу прочитав цілком велику і серйозну книгу ізраїльського професора Ейтінгера "Історія єврейського народу". Обсяг її 872 сторінки. Я цю книгу дуже уважно простудіював. Моє враження – вся історія єврейського народу це історія антисемітизму.

* – Григорій Петрович, тут знову напрошується аналогія з кримінальним світом. Якщо Ви запропонуєте якомусь паханові написати історію своєї банди, то у нього вийде суцільне перерахування посадок і втеч: сидів там-то, втік тоді-то, посадили там-то, звільнився тоді-то і т.п. Тому, якщо описують історію біонегативного народу, то цілком природньо, що це буде історія того, як його всюди ненавиділи і звідусіль гнали, а він – кровожерливо і жорстоко за це мстився.

– Так. Євреї практично воюють з усіма народами Землі, з усім світом. А потім виють на весь світ про те, як всі їх ненавидять. Воюють і виють, воюють і виють, виють і воюють. Зі століття в століття...

Знаменитий єврейський історик С. Дубнов (1860-1942) писав: "... для євреїв лояльність до єврейської нації стоїть на першому місці, а лояльність до держави, в якій вони проживають – на другому". Зі статті "Листи про старе і нове єврейство" (1897-1907 рр.). Період, охоплюючий першу російську революцію 1905 року. Про те ж пише і професор Ейтінгер (с. 624). Він стверджує, що на початку 20-х років в Німеччині головними носіями антисемітизму були кола інтелігенції, діячі науки, письменники і журналісти. Що ассиролог Фрідріх Деліг, який опублікував в 1920 році книгу "Великий обман", стверджував, що євреї духовно безплідні, що вони: "...народ, що добровільно відрікся від своєї батьківщини...", що всі їхні закони і вчинки носять злочинний і аморальний характер, що вони не внесли ніякого вкладу в світову культуру і етику, що єврейський Бог – це карикатура на ідею божества і т.д., і т.п. По його стопах пішов цілий ряд істориків, біблійних критиків і сходознавців, які у зневазі до євреїв навіть перевершили Деліга.

В ту ж пору вийшла в світ книга Освальда Шпенглера "Захід західного світу". Професор Ейтінгер пише: "Ця книга просякнута неприязню до єврейства, вона користувалася великим успіхом. Потім послідували одна за одною книги, що містили різні" наукові "расистські теорії. Всі вони викликали співчутливі відгуки і розходилися величезними тиражами". Ця довга цитата з тієї ж книги "Історія єврейського народу". Характерно те, що все це відбувалося в Німеччині в 20-і роки при цілковитій емансипації євреїв. У жодній країні Європи євреям не жилося так добре, як в Німеччині але..., одночасно з цим, в середовищі німецької інтелігенції був такий ось антисемітизм.

* – Григорій Петрович, в Європі і зараз розповідають про те, що в той час євреї в Німеччині вели себе, як свого часу непмани в Росії. Вони гуляли в ресторанах, знімали цілі зали, вели себе просто зухвало в той час, як більшість населення після руйнівної першої світової війни жила в злиднях і в боргах.

– Все це так. Шкода, що єврейський народ так і не навчився робити корисних висновків з уроків своєї історії.

Ось ще цікава інформація з тієї ж книги "Історія єврейського народу": "На підставі Нюрнберзьких законів про чистоту раси були заборонені шлюби і позашлюбні стосунки між євреями і неєвреями". Тобто по суті справи Нюрнберзькі закони про чистоту раси застосували до євреїв їх власні єврейські закони. Єврейські релігійні закони, як ви пам'ятаєте, забороняють змішані шлюби.

* – Рабини повинні були б вітати ці гітлерівські закони. Виходить, що Гітлер був начебто прихильником рабинів.

– Так. Як не дивно, але четвертьеврей Гітлер застосовував ті ж самі єврейські закони що і рабини, але тільки повернув їх проти самих євреїв. Ну і ще одна маленька деталь – євреям, згідно Нюрнберзьких законів, не дозволялося наймати арійських домробітниць молодше 45 років. Мабуть Гітлер згадав свою бабусю, яка працювала хатньою робітницею в єврейському будинку і завагітніла від сина єврея-господаря. В результаті цього на білий світ і з'явився Гітлер – четвертьеврей. Ось він, мабуть, згадав свого дідуся і наголошує в Нюрнберзьких законах: "до 45 років". Тобто німкені до 45 років не мали права працювати в будинках євреїв, щоб не з'являлися на світ божий такі ось єврейські напівкровки (с. 697-698).

Інший цікавий факт з моєї картотеки. "IRS NEWSLETTER", грудень 1983 р. (оригінал в моїй папці №3 "Антисемітизм"). Це про те, як божевільний єврей-антисеміт підпалив свою синагогу. До цього він сидів у божевільні. Тоді про підпал синагоги кричали на весь світ. Коли ж з'ясувалося, що це зробили самі євреї, то відразу всі замовкли, наче нічого й не було. Та ж сама історія. Закономірність тут все та ж: змія сама себе кусає за хвіст. Чому той єврей підпалив саме синагогу? Нехай він був божевільний, але чому його ненависть спрямована саме на синагогу?

* – Григорій Петрович, це нагадує аналогічний скандальний випадок в Брукліні. Там одного з хасидських євреїв з пейсами зловили на вулиці і обрізали йому пейси, що по-єврейськи є мало не порушенням невинності і страшна образа для єврея. На ноги була піднята вся поліція Брукліна. Шукали проклятих антисемітів... Виявилося, що це зробили ортодоксальні євреї з іншої секти. Молодики зловили його за якісь справи його батька і... відрізали йому пейси.

– Так. Ось вам ще один приклад – в російській літературі був досить відомий письменник – Василь Васильович Розанов. У статті "Ангел Єгови у євреїв" він пише про ставлення євреїв до гоїв так: "Його (тобто гоя) можна залікувати, коли він хворий, або дати недіючі ліки хворому. Можна зіпсувати літературу гоїв. Можна зіпсувати, перекрутити, спотворити їх промисловість і торгівлю".

Потрібно відзначити, що сам В.В. Розанов був людиною дуже і дуже неоднозначною, тобто з точки зору вищої соціології він був дегенератом і психічно ненормальним. Я думаю, і сексуально він теж був ненормальним. У віці 20 років він одружився на 40-річній жінці, чого нормальний чоловік не зробить. Він пояснював причину свого одруження так: ця 40-річна жінка була колись однією з коханок Достоєвського і він, з поваги до Достоєвського, нібито, з нею і одружився. Правда, шлюб був короткочасний. Ця психопатка його кинула.

У статті "Ангел Єгови у євреїв" В. Розанов виступав як антисеміт, але незабаром він став підлизуватися до євреїв – хамелеон був просто неймовірний.

Говорячи про неоднозначність відомих письменників, я вам приведу матеріал, надісланий мені недавно одним моїм читачем. Це уривок з збірки творів Салтикова-Щедріна, том 15, книга 1, с. 296-299, Москва, видавництво "Художня література":

"...Зібрав начальник еврейцев і каже їм: «Скажіть, мерзотники, в чому на вашу думку, справжня шкода полягає?» – І відповіли еврейці одноголосно – «Доти, на нашу думку, реального збитку не вийде, доки наша програма вся у всіх частинах виконана не буде. А програма наша ось яка: Щоб ми, еврейці, говорили, а інші все мовчали. Щоб наші, еврейцев, пропозиції приймалися негайно, а інших бажання залишалися без розгляду. Щоб нас, мерзотників, пестили й пестили, а інших – в кайданах. Щоб про нас, про мерзотників, ніхто слово сказати не смів, а ми, еврейці, про кого задумаємо, що хочемо, те й робимо. Ось коли все це буде неухильно виконано, тоді і шкода справжня вийде»…"

Але ж Салтиков-Щедрін був на хорошому рахунку у радянської влади.

Ось ще одна цитата з Біблії: Одкровення, гл. 2, вірш 9: "Ті, що говорять про себе, що вони юдеї, ними не є, але вони зборище сатани". Це з Апокаліпсису. Тобто в Біблії говориться, що євреї – це зборище сатанинське. Ось ще раз – Одкровення Іоанна Богослова: "Іудеї тепер уже сини Диявола і частина Антихриста". Явний антисемітизм. Але звідки це? З Біблії.

А ось – послання до Тита Святого апостола Павла: "...Бо є багато і неслухняних, марнословців і ошуканців, особливо з обрізаних, яким треба уста затуляти: вони цілі доми баламутять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудного..." (I: 10, 11).

"...З цієї причини докоряй їм суворо, щоб вони були здорові у вірі, не зважали на юдейські байки і постанови людей, що відвернулись від істини..." (I: 13, 14).

* – Ото ж бо Папа Римський Іоанн Павло Другий на Другому Вселенському конгресі ухвалив виправити Біблію і прибрати з неї всі місця, нелояльні до євреів.

– Так. Ось ще один цікавий факт – єврей Д. Антонов випустив книгу про Ізраїль під назвою "Пастка", видавництво "Чеховоград", Західна Німеччина, 1983 рік. У ній цей ізраїльський єврей кричить: "Бий жидів, рятуй Ізраїль!". Просто анекдот. Це про євреїв, які замість Ізраїлю їдуть з СРСР в Америку і яких називають вже самі євреї в Ізраїлі – безрідними космополітами. Про це нам повідомляє єврей Е. Кармазін в монархічній газеті "Наша країна" від 29 грудня 1984 року. Цей єврей-монархіст Е. Кармазін виїхав з Радянського Союзу, в Ізраїль не поїхав, в Америку його не пустили і він осів в Парижі.

Ще цікава цитата з моєї картотеки: "В агресивному антисеміті можна завжди помітити деякі єврейські риси. Найзапекліші антисеміти завжди знаходяться серед самих євреїв... Знаменитими антисемітами були: Тацит, Паскаль, Вольтер, Гете, Шопенгауер, Кант, Вагнер..." Ця цитата взята з цікавої і серйозної книги Отто Вайнінгера "Стать і характер", С.-Петербург, 1914 р.; с. 297. Він там також приводить дуже цікаві факти, що жидолюбами були Ніцше і Лессінг. Про Лессинга ми вже трохи говорили. А тепер, виявляється, і філософ Ніцше теж був жидолюбом.

* – Тепер зрозуміло, чому зараз колишні радянські євреї на Брайтон-Біч так активно продають книги філософа Ніцше. Здавалося б, дивно, що це раптом євреї стали торгувати його книгами...

– Бачите в чому тут справа... Філософія Ніцше – це філософія волі до влади і, в значній мірі, людиноненависництва, вона внутрішньо пов'язана з Талмудом. Талмуд воює з усім світом, і Ніцше теж воює з усім світом. Спорідненість, та й сумна закономірність – з ніцшеанства вийшов Гітлер і гітлеризм. Гітлер обожнював Ніцше. Теорія білявої бестії: падаючого підштовхни, теорія Надлюдини. Бачите, як все заплутано?

А самим затятим антисемітом з усіх німецьких антисемітів був філософ Кант ("Критика чистого розуму"). Виявляється, найбільший німецький філософ Кант був найбільшим антисемітом. Про це пише єврей Отто Вайнінгер (с. 356). Отто Вайнінгер сам був дуже цікавою особистістю. Його книга принесла йому велику популярність. Книга ця – велика бібліографічна рідкість. Я отримав тільки копію цієї книги і ретельно її простудіював. Я читав її з олівцем в руках цілий місяць. До цієї книги я знав Отто Вайнінгера тільки за енциклопедіями. Він був божевільним генієм. У 22 роки захистив дисертацію доктора філософії. Ця дисертація і стала основою його знаменитої книги "Стать і характер". В той же день, коли він захистив свою дисертацію, він перейшов з іудаїзму в християнство. Незабаром після цього він пустив собі кулю в лоб. Його книга прогриміла по всьому світу, витримала багаторазові видання. У Єврейської енциклопедії йому приділено велике місце. Одні його називають генієм, а інші – дегенератом. Коли ж я сам уважно простудіював його книгу, то був розчарований. виявився, що Вайнінгер затято ненавидів жінок. Ну, бувають люди гомосексуали, бісексуали... а недавно з'явилися навіть транссексуали (тобто сьогодні він – чоловік, а завтра – жінка), але я мало зустрічав у пресі таких жінко-ненависників, як Отто Вайнінгер. В цьому я не можу погодитися з Вайнінгером. Якщо половина жінок – дійсно породження пекла, то вже друга половина все-таки хороші, як то кажуть, фіфті-фіфті. Це за статистикою доктора Кінсі так, а у Вайнінгер всі жінки – породження пекла. Однак відгуки про євреїв у нього, звичайно, дуже цікаві.

Коли я займався науково-дослідною роботою в області вищої соціології, я виписував в мою картотеку все цікаве, що зустрічав по цій темі. І весь час, вільно чи мимоволі, я повертався до Біблії (див. особливо Второзаконня, гл. 28).

* – Второзаконня – це ж сама злісна іудейська книга.

– В тому-то й справа. Второзаконня – це найбільш Левитська книга. Я читав її років десять тому. І вже тоді я записав в картотеку, що потрібно звернути особливу увагу на Второзаконня, главу 28. Там – страшний антисемітизм.

Ну, ось ще один кумедний запис – видатним антисемітом був знаменитий письменник Ромен Роллан, нобелівський лауреат. Але чому він став антисемітом? В результаті невдалого шлюбу з єврейкою Бреаль. Потрібно сказати, що це теж не випадковість, а закономірність. Мені досить часто доводилося зустрічати людей, які стали переконаними антисемітами завдяки невдалим шлюбам з євреями.

* – Григорій Петрович, за законами вищої соціології, якщо такий шлюб розпадається, то це – плюс. Значить інша половина була нормальною. Значить, в даному випадку, великий плюс Ромену Роллану.

– Як правило, так. Якщо вони обоє ненормальні – "все в порядку", але якщо один з них – нормальна людина, то тоді виходять скандали і неприємності. Зрештою це призведе до розриву. Тепер, звідки я взяв інформацію про Ромені Роллана? Це пише єврей Борис Суварін в журналі "Континент", номер 29, 1981 р., с. 211. Єврейський журнал, де редактором був Володя Максимов, до речі – алкаш.

* – Росіянин?

– Ні, з "прожиддю", хоча він гучно оголошує всім, що він необрізаний.

Одним з найбільших антисемітів був також знаменитий Айхман, якого євреї викрали в Аргентині, привезли до Ізраїлю і там повісили. Цікава штука. Справа в тому, що Айхман був чистокровним євреєм-вихрестом. Власне, він у Гітлера був головним виконавцем щодо остаточного вирішення проблеми євреїв. Крім того, Айхман був кульгавий – вроджена кульгавість. А вроджена кульгавість – це від поганої спадковості. Ось він ніби і мстив євреям за свою гнилу єврейську кров. Знову трагікомедія.

Всі ми знаємо про знаменитого анархіста Бакуніна, який у свій час співпрацював з Карлом Марксом. Однак, будучи справжнім анархістом, він посварився і з Марксом і вийшов з I Інтернаціоналу.

* – Це той Бакунін, чиї роботи вивчають наші нові анархісти? Вони захоплюються ним і кажуть, що його праці були перекручені, його роль в історії відображена невірно.

– Саме цей Бакунін називав євреїв найжахливішою сектою у Європі. Маленька деталь, хоча Бакунін і був явно бионегативною людиною, але у нього були діти. По цю пору в Парижі живе його правнучка Катька Бакуніна. У єврейській газеті "Новоє русскоє слово" постійно збирають гроші в Літературний фонд для допомоги вченим і письменникам у вигнанні. Як правило, вони публікують списки людей, що дають гроші в цей фонд, але, як правило, вони не повідомляють, кому ці гроші посилають. Так ось, в "НРС" я одного разу читаю велику статтю головного редактора Андрія Сєдих (дівоче прізвище – Цвібак). Він пише про цей Літературний фонд і раптом проговорюється... Виявляється, вони роками платили пенсію Бакуніній, правнучці того самого Бакуніна. Питання: за що? Адже Бакунін був величиною суто негативною: батько анархізму, сам – анархіст,

Чому євреї збирають від усіх гроші і виплачують ось цій погані? Причому не раз, не два, а роками платили їй пенсію. Ось вам, знову-таки, тісний зв'язок між євреями і перманентними революціонерами, нігілістами і бунтарями. Вони їх підтримують, і не тільки їх, а й їх онуків і правнуків. Нехай там в Парижі спокійнісінько живе собі бабуся. Але справа в тому, що вони збирають гроші по всій російській діаспорі, нібито для нужденних російських вчених і письменників у вигнанні. Обман, шахрайство.

Але і цьому пояснення теж є. Катерина Бакуніна в Парижі писала свої слабенькі віршики, в яких, виявляється, були й такі рядки: "Наді мною Сатана або меч...". Це ж бо замість Бога. Також вона прославилася тим, що написала "Історію російського масонства".

Тобто виходить, що внучка Бакуніна сама була така ж масонка як і її дід, а це – важлива заслуга перед єврейством. Ось вам і пенсія...

Наступний факт з моєї картотеки: засновником сіонізму і творцем держави Ізраїль був Теодор Герцль. На його честь в Ізраїлі сьогодні ставлять пам'ятники, його ім'ям називають вулиці. Це дуже відома особа. Однак мало хто знає, що діти Теодора Герцля зреклися батька. Вони перейшли у християнство і стали дикими антисемітами. Знову, як бачимо, трагікомедія...

* – Григорій Петрович, Ви якось розповідали, що один з Ваших читачів-євреїв сказав Вам, що єврейство – це хвороба. Схоже, діти Герцля зрозуміли, що вони хворі, і кинулися в іншу крайність, вихрестилися і думали, що це їм допоможе в їх хворобі. Але ж ця хвороба не лікується...

– Так. Цей єврей мені одного разу сказав: "Григорій Петрович, євреї – це не нація і не народ, це – хвороба". До речі, він сам був людиною психічно хворою і мати його померла в божевільні.

Ми часто читаємо в газетах про лівійського полковника Муаммара Каддафі. В американській пресі про нього так і пишуть: божевільний полковник, ворог Ізраїлю номер один.

* – Відомо, що Каддафі сказав: "Дайте мені атомну бомбу, і я тут же скину її на Ізраїль".

– Так. Не знаю, як там буде з Ізраїлем, але цю бідну країну, Лівію, американці вже бомбили. За такі ось заяви. За "антисемітизм". У такому бомбардуванні загинула дочка Каддафі. Загалом, він – досить відома людина. Але вся справа в тому, що цей полковник Каддафі – напівєврей. Його мати – єврейка. За раввинськими законами Каддафі – повний єврей. Брат його живе в Ізраїлі. Розберіться тепер з цією плутаниною. Муаммар Каддафі в студентські роки в Каїрі вже сидів у божевільні. Як же це так, запитаєте ви, в юності сидів у божевільні, а потім став диктатором Лівії? Та дуже просто. Це все – комплекс влади. Про те, що його мати – єврейка, писали в єврейській ортодоксальної пресі тут, в Америці.

Ось ще один маловідомий, але дуже суттєвий факт в історії антисемітизму. У замаху на Олександра II брали участь два народовольця: росіянин Рисаков і поляк Гриневицький. Цар був убитий другою бомбою, яку кинув Гриневицький. Так от, Гриневицький насправді був польським євреєм на прізвище Аппельбаум з фальшивим паспортом на ім'я Гриневицького. Це все докладно описується в прекрасно документованої книзі А.І. Лосєва "Життєпис російських імператорів". Там же описуються заклики газет того часу: покарати жидів-царевбивць і опис першого в історії Російської Імперії єврейського погрому, як результат цього замаху. Після цього вбивства Олександр III ввів 3 травня 1882 року Закон про межу осілості для євреїв.

* – Так ось звідки межа осілості! Про неї і до цього дня кричать євреї. Вони кажуть, що царський уряд, переляканий успіхами євреїв, намагалося захистити дурних, п'яних і ледачих російських селян від розумних, чесних і заповзятливих євреїв.

– Це ж підтверджує єврей-історик з 3-й євміграціі Е. Манін в "Новому російською слові" від 21.08.1986 року. А він – досить авторитетна людина. Ось ви тепер можете самі переконатися. Євреї-історики це царевбивство описували десятки разів – і всюди Гриневицький проходив як поляк. Але, як ми тепер вже з вами знаємо, він був польським євреєм на прізвище Аппельбаум. І саме він був царевбивцею, від його бомби загинув цар.

Іноді у мене складається враження, що євреям доставляє садистичне задоволення копатися в антисемітизмі. Наприклад, в "Новому російському слові" від 22.10.1986 р. єврей Марк Ройтман з третьої євміграціі пише, що антисемітами були такі найбільші письменники: Шекспір ​​(образ Шейлока в "Венеціанському купці"), Пушкін (лихвар Соломон з "Скупого лицаря") , Лєрмонтов (єврей Шпріх з "Маскараду"), Гоголь ("Тарас Бульба" – опис там євреїв). Ну і новий рядок до цього списку: виявляється, в цьому списку тепер вже фігурує і Чехов (див. Його "Тіна" і брудна до синяви повія). Тобто євреї взяли світових геніїв, всіх найбільших російських письменників і... зарахували їх всіх в антисеміти. Ну подумайте самі, хто ж тут правий, а хто неправий? З одного боку, генії світової культури, а з іншої – єврейчики з "Нового русского слова"...

Всі ми знаємо визначного російського драматурга О.Н. Островського. Це батько російського національного театру. Він написав дуже цікаву річ, що "Домострой" – це "словесний мед і їжа для душі". Він відгукується про "Домострой" дуже високо. А що ви знаєте про "Домострой"? Що ви чули про нього?

* – Сучасна радянська інтелігенція говорить про "Домострой" тільки негативно.

– Загалом, виходить: "ми наш, ми новий світ збудуєм"... А між іншим, історія російської культури і релігії ставить "Домострой" в один ряд з найбільшими творами людської думки. У ньому даються основні правила того, як будувати домашнє життя на російський лад.

* – Так ось тому-то в радянських школах його не вивчали, а вбивали в голови дітей негативне ставлення навіть до самого слова "домострой"!?

– Так. В "Домострої" йдеться про взаємини між главою сім'ї і його дітьми, між чоловіком і дружиною. Це був як би статут російського життя. Однак книга ця в Радянській Росії була під забороною, її навіть виключили з бібліотечних списків. Старалися, щоб з пам'яті людської вона була витравлена.

Я жартівливо називаю своїх читачів своїми агентами. Вони дуже допомагають мені, адже один в полі не воїн. Так що мої книги – це певною мірою результат колективної праці. Один такий читач-співавтор спочатку подзвонив мені, а потім надіслав копію "Домострою". Виданий він церковнослов'янською мовою. Так що я вам буду спочатку читати церковнослов'янською, а потім вже пояснювати.

Так ось, в "Домострої" видання Московського університету 1882 р. читаємо наступне: "Немає християнам жодного долучення до жидів". Тобто християни не повинні жодним чином спілкуватися з євреями.

* – Григорій Петрович, до речі, я згадав, в селі під Пітером, де мені довелося бувати влітку, бабусі говорили, що за старих часів, якщо християнин побачить жида, навіть якщо той йде на іншій стороні вулиці, він зобов'язаний сходити в лазню і помитися. Бо це плем'я сприймалося як зачумлене.

– І тут це правило теж є. Читаємо далі: "Сего ради убо аще кто обрещется тех опресноки ядя, или их врача призывая на целебу себе или мыяся с ними в бане..." Тобто, хто буде їсти разом з євреями опрісноки, тобто мацу, або хто буде лікуватися у єврея-лікаря або буде митися в лазні разом з євреями...". До речі – сьогодні всі турецькі і російські лазні в Америці – це педерастичні заклади. Це публічні клуби педерастів. Педерасти користувалися лазнями завжди. І ось тут в "Домострої" говориться, що якщо хто з християн піде з євреєм в баню "...или инак како присвоясь к ним, аще есмь причетник да извержется или мирянин да отлучится от церкви...". Тобто якщо будь-яким чином долучиться до них (до євреїв), то священнослужитель буде вигнаний, позбавлений сану, а мирянин буде відлучений від церкви.

Це взято з правил Василя Великого і Вселенського Собору в Константинополі. Тобто це не тільки в "Домострої". "Домострой" написав священик Сільвєстр і написав він цей "Домострой", як бачимо, на основі правил Василя Великого!

* – А що ж творить Папа Римський сьогодні?! Останній католицький Вселенський Собор зняв з євреїв звинувачення у розп'ятті Христа. Тепер, за постановою Папи Римського, наказано вважати, що Христа вбили римські солдати.

– Так, вся історія перевертається на догоду євреям.

Отже, в сьогоднішній лекції ми розібрали цілий ряд цікавих історичних фактів, які є маловідомими, забороненими, в якійсь мірі навіть засекреченими. Але все це була історія, справа минула. В кінці ж нашої лекції ми спробуємо зазирнути в сьогоднішній день, день гласності та перебудови в Росії. Поставимо собі ряд питань і постараємося на них відповісти.

Чому сьогодні євреї біжать з Радянського Союзу? Хто створив і побудував радянську владу? Без особливих натяжок можна сказати, що радянська влада була владою євреїв. Так чому ж сьогодні євреї першими біжать від цієї влади?

* – Потрібно сказати, що євреї також біжать і з Ізраїлю.

– Це вірно. Я вивчаю статистику в'їзду і виїзду радянських євреїв до Ізраїлю і з Ізраїлю. За рік в'їжджають 17-18 тисяч, але ще більше число євреїв втікають з Ізраїлю. Навіть перший президент Ізраїлю давним-давно втік і живе зараз в Швейцарії. Сіоністи, схоже, переливають з пустого в порожнє.

Отже, закінчуючи сьогоднішню лекцію, я хочу порадити владі в Радянському Союзі в період цієї ось перебудови звернути особливу увагу не тільки на євреїв і людей з різним відсотком єврейської крові, але і на всіх російських людей з різним ступенем дегенеративності. Бо цей союз Сатани і Антихриста може принести таке горе Росії, російському народу і всім іншим народам Росії, що небо здасться з макове зернятко. Росії потрібно пам'ятати, що на її гербі Георгій-Змієборець постійно бореться зі змієм, про що ми з вами тут постійно і говоримо.


Наступна глaвa
Перейти до ЗМІСТУ